Справа № 752/18459/17
Провадження №: 1-кп/752/1141/17
26 жовтня 2017 року м. Київ Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 12017100010003236 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, раніше не судимої, не заміжньої, не працевлаштованої, освіта середня, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, -
встановив:
ОСОБА_4 , 22.04.2017 року близько 14:00 год., перебуваючи в приміщенні гіпермаркету «Фоззі», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 37, впевнившись в тому, що за її діями ніхто спостерігає, діючи умисно, взяла з полиць горілку «Хлібний дар», 2 шт., загальною вартістю 195,9 грн., хліб, вартістю 10 грн., ковбасу «Салтівська» вагою 0,460 кг., вартістю 39.45 грн., ковбасу «До чаю» вагою 0,662 кг., вартістю 36.58 грн., цукерки «Шарм» вагою 0,138 кг., вартістю 19.8 грн., цукерки «Арахіс» вагою 0,164 кг., вартістю 20.85 грн., мандарини «Ізраїль» вагою 0,590 кг., вартістю 25.95 грн., пиріжок, 2 шт., загальною вартістю 15.00 грн., всього на суму 364. 33 грн., викрадений товар помістила до сумки, яка була при ній, після чого не розрахувавшись за товар направилась до виходу із магазину, де була затримана співробітниками охорони магазину.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнала повністю та пояснила, що 22.04.2017 року перебуваючи в приміщенні торговельної зали супермаркету «Фоззі», вирішила вкрасти горілку «Хлібний дар», 2 шт., хліб, ковбасу «Салтівська» ковбасу «До чаю», цукерки «Шарм», цукерки «Арахіс», мандарини «Ізраїль» та 2 пиріжки, товар помістила до сумки, після чого, не розрахувавшись за товар, направилась до виходу із магазину та була затримана співробітниками охорони магазину. Обвинувачена просить її суворо не карати, у вчиненому щиро кається, обіцяє стати на шлях виправлення.
Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_4 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування злочину при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.
Дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), не доведеному до кінця з причин, що не залежали від її волі, кваліфіковані вірно.
При призначенні ОСОБА_4 покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочинів середнього ступеню тяжкості, обставини вчинення злочину, відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття у вчиненому та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 185 КК України.
Разом з тим, враховуючи дані про особу обвинуваченої, обставини справи, суд вважає, що виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства і її можна звільнити від відбування покарання із випробуванням, із покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
На думку суду, призначене обвинуваченій покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України є необхідним та достатнім для її виправлення і запобігання вчинення нових злочинів.
Разом з тим в судовому засіданні обвинуваченою було заявлено клопотання про звільнення її від відбування покарання на підставі п. в) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 р.», оскільки вона має неповнолітніх дітей, а саме ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та надала суду копії свідоцтва про їх народження.
Прокурор не заперечував проти звільнення обвинуваченої від відбування покарання на підставі положень Закону України «Про амністію у 2016 р.».
Відповідно до положень п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 р.» - звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі підлягають особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.
Оцінивши можливість звільнення обвинуваченої від відбування покарання на підставі положень Закону України «Про амністію у 2016 р.», суд встановив, незважаючи на те, що обвинувачена ОСОБА_4 надала копії свідоцтв про народження дітей, а саме ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жодним чином не підтвердила перебування останніх на її утриманні та не надала відомостей стосовно не позбавлення її батьківських прав.
Таким чином, суд не вважає за можливе звільнити обвинувачену ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання на підставі положень п.в) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 р.», оскільки суду не надано відомостей стосовно не позбавлення батьківських прав обвинуваченої ОСОБА_4 , у зв'язку з чим суд позбавлений можливості застосувати до обвинуваченої Закону України «Про амністію у 2016 р.»
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд,-
ухвалив:
визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
У задоволенні клопотання обвинуваченої про звільнення від покарання на підставі п. «в», ст. 1, Закону України «Про амністію у 2016 році» - відмовити.
Речові докази по справі - горілку «Хлібний дар», 2 шт., хліб, ковбасу «Салтівська», ковбасу «До чаю», цукерки «Шарм», цукерки «Арахіс», мандарини «Ізраїль» та 2 пиріжки передані на відповідальне зберігання представнику ТОВ «Експансія» - залишити ТОВ «Експансія» за належністю.
Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 днів з моменту проголошення.
Суддя ОСОБА_1