Справа № 712/12254/17
Провадження № 2а/712/834/17
07 листопада 2017 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Пироженко В.Д.
за участі секретаря - Жук О.М.
за участі адвоката - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувсь до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії.
Обгрунтовує свої вимоги тим, що 06.01.2017 року позивача, капітана поліції - старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області було звільнено із служби в поліції за пунктом 2 частини 1 статті 77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію», що підтверджується копією витягу з наказу від 06.01.2017 року року № 7 о/с. До переходу на службу до Національної поліції з 1996 року позивач перебував на службі в органах внутрішніх справ.
14.03.2017 року Черкаською обласною МСЕК № 2 позивачу встановлено 2 групу інвалідності безтерміново. Згідно висновку ВЛК причинний зв'язок захворювання пов'язаний з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Позивач звертався до відповідача з проханням виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Листом від 06.04.2017 року № 29/П-45, відповідач відмовив у виплаті вказаної допомоги у зв'язку з тим, що законодавством не передбачено виплату одноразової грошової допомоги поліцейському в результаті встановлення інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконання службових обов'язків під час служби в органах внутрішніх справ. Вважає такі дії відповідача неправомірними, оскільки законодавством України передбачено виплата вказаної грошової допомоги в сумі 320 000 грн.
Просить визнати протиправною відмову відповідача у призначенні йому одноразової грошової допомоги у зав'язку з встановленням ІІ групи інвалідності. Також позивач просить зобов'язати відповідача призначити і виплатити йому одноразову грошову допомогу в разі втрати працездатності в сумі 320000 грн.
В судовому засіданні позивач та його адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали та просили їх задоволити.
Представники Головного управління Національної поліції у Черкаській області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити у їх задоволенні, оскільки заява позивача розглянута та прийнято рішення про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, повязаного з проходженням позивача служби в органах внутрішніх справу розмірі 144 000 грн. Тому вважають, що відсутні правові підстави для задоволення позову.
Заслухавши сторони, думку адвоката, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, обов'язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дії чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб.
Судом встановлено, що з 1996 року позивач ОСОБА_2 перебував на службі в органах внутрішніх справ.
З 07.11.2015 року позивач проходив службу в органах Національної поліції у статусі поліцейського.
06.01.2017 року ОСОБА_2, капітана поліції - старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області було звільнено із служби в поліції за пунктом 2 частини 1 статті 77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію», що підтверджується копією витягу з наказу від 06.01.2017 року року № 7 о/с.
Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААА № 538731 від 14.03.2017 року, за результатами огляду, ОСОБА_2 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, повязаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
З довідки про результати визначеня у застрахованої ососби ступеня втрати професійної працездатності у відсотках вбачається, що у ОСОБА_2 ступінь втрати професійної працездатності становить 75%.
31.03.2017 року позивач звернувся до ГУНП в Черкаській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги в зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності. Листом від 06.04.2017 року ГУНП в Черкаській області було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, та зазначили, що підстав для призначення допомоги немає.
01.08.2017 року ОСОБА_2 повторно звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги в зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, у зв'язку з набранням чинності ЗУ «Про внесення змін до статті 97 ЗУ «Про національну поліцію».
15.08.2017 року начальником ГУНП в Черкаській області затверджено висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 в розмірі 144000 грн. на підставі п.4 ч.1 ст. 97 ЗУ «Про національну поліцію».
Наказом ГУНП в Черкаській області № 2149 від 15.08.2017 року «Про виплату одноразової грошової допомоги» прийнято рішення про виплату одноразової грошової ОСОБА_2 у зв'язку з встановленням йому ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання повязаного з проходженням служби в органах внутрішніх справу розмірі 144000 грн. Позивача повідомлено, що розрахунок буде проведено після надходження коштів з Національної поліції України.
Відповідно до абз. 2, 3 п. 15 Прикінцевих положень Закону України «Про Національну поліцію України» за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Такий порядок визначався частиною 6 статті 23 Закону України «Про міліцію», якою було встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності ІІІ групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання зазначених положень, постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850).
Ці Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (п. 1 Порядку №850).
Відповідно до п. 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Пунктом 3 Порядку № 850 визначені окремі підстави, які надають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, однією із яких є установлення працівникові міліції інвалідності, внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ. При цьому розмір такої допомоги залежить від встановленої групи інвалідності.
Однак, п.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про національну поліцію» визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію».
Відповідно до п.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про національну поліцію» набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування.
Так, вказаний закон було опубліковано в газеті «голос України, 06.08.2015 року, а тому датою набрання чинності є 07.11.2015 року. Саме з цієї датив тратив чинність і Закон України «Про міліцію», в тому числі ст. 23. У зв»язку із цим, у межах спірних правовідносин, втартив свою актуальність і Порядок № 850, який прийнятий на виконаня вказаної статті.
Разом з тим, позивача прийнято на службу до Головного управління Національної поліції в Черкаській області 07.11.2015 року, то з цієї дати на нього поширюється норми Закону України «Про національну поліцію».
Згідно з ч. 2 ст.97 Закону України «Про національну поліцію», порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрівшніх справ України.
Дійсно, ст. 97 Закону України «Про національну поліцію» прямо не передбачала права поліцейського на отримання одноразововї грошової допомоги у разі настання інвалідності у зв»язку з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Наведене више ч.2 ст.97 Закону України «Про національну поліцію» наділяє Міністерство внутрішніх справ України визначати не лише порядок виплати допомоги, а й визначати умови, за яких така допомога виплачується.
Наказом МВС України №4 від 11.01.2016 року затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок №4), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016 року за №163/28293, який набрав чинності 29.02.2016 року.
Порядком №4 визначено механізм та умови виплати одноразової грошової допомоги поліцейському, право на яку встановлено спеціальним законом, що регулює відповідну сферу діяльності (тобто Законом України "Про Національну поліцію").
Наказом МВС України від 12.09.2016 №916 «Про внесення змін до Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського» внесені зміни до «Порядок та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського» від 29.01.2016 №163/28293, а саме пункту 5 розділу 1.
Відповідно до п.1 розділу1 Порядку №4 ці порядок та умови визначають механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
Підпунктом 4 пункту 5 розділу 1 Порядку №4 дано значення терміну «пов'язаного з проходженням служби в поліції», що визначає випадки, за яких призначається одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського.
Так, пов'язаного з проходженням служби в поліції (пункти 4, 6 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок отриманого захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Із аналізу зазначених положень слідує, що виникнення права особи на виплату одноразової допомоги пов'язується законодавцем безпосередньо із фактом встановлення йому інвалідності. Тобто таке право виникає з дня встановлення інвалідності, зазначеного в довідці медико-соціальної експертної комісії, та може бути реалізоване особою протягом наступних трьох років від цієї дати.
Таким чином, днем виникнення у ОСОБА_2 права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності ІІ групи, є вказана у Довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААА №538731 дата встановлення інвалідності, а саме 14.03.2017 року і відповідно, від цієї дати упродовж трьох років за позивачем зберігається право на отримання цієї допомоги.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, в разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок зазначених причин.
Зміни до ст.. 97 (п.п.4 ч.1 ) Закону України «Про національну поліцію внесено 12.07.2017 року, тобто після звернення позивача з заявою на надання йому одноразової грошової допомоги ( 31.03.2017 року), на що йому було надано відмову.
Суд вважає, що в даному випадку до спірних правовідносин застосуванню підлягає положення ч.1 ст.99 п. «б» Закону України «Про національну поліцію» в редакції що діяла до 06.04.2017 року (200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату) так як позивач з заявою звернувся до відповідача 31.03.2017 року.
Суд приходить до висновку про зобов'язання Головного управління Національної поліції призначити і виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу в разі втрати працездатності в сумі 320000 грн. (1600 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності)*200 = 320000 грн).
Відмову відповідача у виплаті позивачеві одноразової грошової допомоги суд вважає незаконною. Оскільки у позивача настала інвалідність в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, тому позивач має право на отримання грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб.
Згідно із ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому в силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити частково.
Враховуючи відсутність судових витрат у цій адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись 56, 58, 86, 94, 159, 162,-164 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції у Черкаській області у призначенні ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Черкаській області призначити і виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу в разі втрати працездатності в сумі 320000 грн.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Головуючий