08.11.2017 Справа №607/13942/17
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунцьо С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, не працюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як встановлено у судовому засіданні, громадянин ОСОБА_1 01 жовтня 2017 року о 17.00 год. перебуваючи у п'яному вигляді по місцю свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_3, вчинив насильство в сім'ї, по відношенню до свого батька ОСОБА_2 з яким спільно проживає, під час чого чинив на нього моральний та психологічний тиск, виражався нецензурними словами, погрожував фізичною розправою.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав, та суду повідомив, що примирився із своїм батьком.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУПАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Крім визнанням вини самим ОСОБА_1, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ГП №634460 від 06.10.2017 року; висновку про результати розгляду повідомлення гр. ОСОБА_3 від 06.10.2017 року; рапорті старшого інспектора-чергового Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області від 01.10.2017 року; письмовій заяві ОСОБА_2 від 01.10.2017 року; письмових поясненнях ОСОБА_3 від 01.10.2017 року; письмових поясненнях ОСОБА_4 від 01.10.2017 року; письмових поясненнях ОСОБА_1 від 05.102017 року.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
За таких обставин суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Згідно ст. 33 КУпАП обираючи вид стягнення, суд враховує особу правопорушника, характер вчиненого адміністративного правопорушення, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність
З пояснень ОСОБА_1 наданих в судовому засіданні вбачається, що правопорушення ним дійсно було допущене, в чому він щиро розкаюється, зобов'язався не вчиняти подібного роду правопорушення та зазначив, що він із своїм батьком примирився.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, те, що ОСОБА_1 визнав свою вину, обставини, що пом'якшують відповідальність, зокрема те, що останній щиро розкаявся у вчиненому, та помирився із ОСОБА_4, тому приходжу до висновку про малозначність вчиненого ним правопорушення, та вважаю за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП і обмежитись усним зауваженням, а справу про притягнення його до адміністративної відповідальності - провадженням закрити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 22, 34, 173-2, 283, 284, 287, 289 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та звільнити від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення, обмежившись усним зауваженням, справу про притягнення його до адміністративної відповідальності за ознаками ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України - провадженням закрити.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, подається до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.
Головуючий суддяОСОБА_5