08.11.2017
Справа № 1-кп/489/90/2017
08 листопада 2017 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ольшанське Миколаївського району Миколаївської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,
05.10.2016 р. на підставі розпорядження керівника апарату Ленінського районного суду м. Миколаєва обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, після повторного автоматизованого розподілу передано судді ОСОБА_1 .
До теперішнього часу судове слідство по кримінальному провадженню не закінчено.
Строк тримання ОСОБА_4 під вартою закінчується 27.11.2017 року.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 заявили суду клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, мотивуючи тим, що ризики прокурором не доведені, у обвинуваченого є постійне місце проживання, та обвинувачений буде з'являтись до суду.
Вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання захисника та обвинуваченого не підлягає задоволенню, а строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 доцільно продовжити за наступних підстав.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, який вчинив в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, раніше неодноразово судимий, не має постійного місця роботи, а отже ризик, який було враховано при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме вчинення нового злочину - не зменшився. Таким чином, суд вважає, що інший менш суворий запобіжний захід не забезпечить належної поведінки обвинуваченого щодо виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 372 КПК України, -
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою продовжити до 06.01.2018 року.
В клопотанні захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1