Справа № 490/17/17
Провадження №
(ЗАОЧНЕ)
року Заводський районний суд м. Миколаєва
у складі: головуючого судді Агєєвої Л. І.,
при секретарі Демиденко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, про стягнення коштів за договором про надання послуг,
03.01.2017 року ОСОБА_1звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа третя особа Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, про стягнення коштів за договором про надання послуг, мотивуючи тим, 21.08.2015 року між нею та відповідачем було укладено договір про надання послуг. Вона як замовник сплатила відповідачу кошти в сумі 20500 грн., а відповідач, передбаченні договором роботи не провів, умови договору не виконав, у зв'язку з чим позивач була змушена звернутися до суду.
В судове засідання позивач не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, остаточно просила суд стягнути з відповідача борг в сумі 20500 грн., а також пеню в розмірі 3204,19, інфляційні витрати в сумі 4758,08 грн., три відсотки річних - 1188,00 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв'язку з чим справа розглядалась відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.
Представник третьої особи Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що 21.08.2015 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір індивідуальний номер заказу CG-1588, за умовами якого відповідач зобов'язувався організувати роботу по поставці та передачі у власність ПВХ конструкцій, загальною площею 8,7 м2, а замовник зобов'язувався сплатити послугу та прийняти готові вироби згідно умов договору (п.п. 1.1,1.4 Договору).
Вартість виробу складає 20500 грн. (п. 2.1 Договору), з них задаток складає 4700 грн., борг до передачі у власність складає 15800 грн., яку замовник повинен внести не пізніше 20 днів з дня внесення задатку (п.п. 2.2, 2.3, 3.1., 3.1.1 Договору).
Відповідно до п. 3.2 Договору після виконання умов п. 3.1 Договору (сплати вартості робіт) виконавець зобов'язувався передати у власність виготовлений вироб протягом 28 робочих днів з дня укладення договору.
Позивач умови договору виконала, сплативши відповідачу передбачену п. 3.1. Договору суму 20500 грн., що підтверджується товарними чеками від 21.08.2015 року №1588 та №1597 від 22.08.2015 року.
Відповідач ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання за договором не виконав до теперішнього часу, чим порушив п. 3.2 договору.
Як вбачається з повідомлення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області від 07.10.2015 року за вих. №Д-218/2 під час проведення перевірки відповідача порушень умов договору останнім не виявлено.
У зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором, позивач неодноразово зверталася до відповідача з пропозицією розірвання договору та повернути сплаченні нею кошти, однак ця пропозиція відповідачем не була розглянута, а тому позивач звернулася до суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статею 907 ЦК України встановлено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.615 ЦК у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Згідно з ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 640 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 13, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, про стягнення коштів за договором про надання послуг - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20500 грн., пеню в розмірі 3204,19 грн., інфляційні витрати в сумі 4758,08 грн., три відсотки річних - 1188,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 640,00 грн.
Рішення набуває законної сили через 10 днів після його проголошення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через місцевий суд в порядку визначеному ст. 294 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя: Л.І. Агєєва