Справа № 308/10069/17
про повернення позовної заяви
08.11.2017 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Центру надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради про зобов'язання вчинити дію,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до Центру надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради про зобов'язання вчинити дію.
Ухвалою судді від 12.10.2017 року вказану позовну заяву залишено без руху, оскільки позивачем в порушення вимог ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору, зважаючи на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У відповідності до абзацу 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1600 грн.
Таким чином, у даному випадку позивачу слід сплатити судовий збір та додати до позовної заяви оригінал документу, що підтверджує його сплату за вимогу немайнового характеру за ставкою, визначеною ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме у сумі 640,00 грн.
Разом із тим, згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. У контексті наведеного особа, яка вважає, що порушено її право, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, має право звернутися до адміністративного суду з адміністративним позовом, який за своєю формою та змістом повинен відповідати ст. 106 КАС України.
За приписами п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Частиною 2 ст. 106 КАС України визначено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вимогою про зобов'язання відповідача вчинити певну дію, при цьому діючи на підставі довіреності та в інтересах ОСОБА_2 Проте всупереч вимогам п. 4 ч. 1 та ч. 2 ст. 106 КАС України у позовній заяві не наведено обґрунтування в чому полягає порушення прав, свобод та законних інтересів безпосередньо ОСОБА_1 як позивача, та не зазначено і не надано доказів на підтвердження таких обставин.
За положеннями ст. 50 КАС України в відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом, а громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень. Крім того, адміністративна процесуальна правосуб'єктність юридичної особи залежить від її правового статусу в матеріальних правовідносинах. Зокрема, відповідно до ст. 48 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
У даному випадку відповідачем - суб'єктом владних повноважень по справі зазначено Центр надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради.
Водночас, у розумінні норм Закону України «Про адміністративні послуги» суб'єкт надання адміністративної послуги - орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, суб'єкт державної реєстрації, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги, при цьому, адміністративні послуги надаються суб'єктами надання адміністративних послуг безпосередньо або через центри надання адміністративних послуг (ст. ст. 1, 9 Закону).
Однак, позивачем не зазначено у позовній заяві та не надано доказів на підтвердження процесуальної правосуб'єктності відповідача як суб'єкта владних повноважень чи наявності статусу юридичної особи.
Окрім того, враховуючи позовну вимогу позивача щодо зобов'язання відповідача вчинити дію по зняттю з реєстрації ОСОБА_2, беручи до уваги приписи Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», слід зауважити, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється органом реєстрації - виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради; рішення про відмову приймається в день звернення особи; заява про зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови.
Разом з тим, позивачем не підтверджено як факту звернення у серпні 2017 року до відповідача, так і відмови останнього у наданні послуг.
Зважаючи на наведене відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали, упродовж п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Копію вказаної ухвали надіслано позивачу рекомендованим листом з повідомленням.
17.10.2017 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява до якої додано квитанцію про сплату нею судового збору в сумі 673,60 грн.
Відправлення з копією ухвали від 12.10.2017 року за номером 8800021814780 вручене особисто адресату (одержувачу) 02.11.2017 року, однак упродовж встановленого судом строку, а саме протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали недоліки позовної заяви у повному обсязі не усунуто.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Відтак, враховуючи, що у встановлений ухвалою про залишення позовної заяви без руху строк її недоліки у повному обсязі усунуто не було, вважаю, що до даної позовної заяви слід застосувати правила п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, повернувши її позивачу.
Керуючись ст. 108 ч. 3 п. 1 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Центру надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради про зобов'язання вчинити дію - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 6 ст. 108 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_3