Рішення від 07.11.2017 по справі 243/8931/17

Провадження № 2/243/4122/2017

Справа № 243/8931/17

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2017 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Кузнецова Р.В.,

при секретареві Малиновській І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

06 жовтня 2017 року до Слов'янського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що 17 серпня 2002 року вони із відповідачкою зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів громадянського стану Слов'янського міського управління юстиції Донецької області. Сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з відповідачкою не склалося у зв'язку із тим, що між сторонами постійно виникали сварки. Із відносин зникли щирість, взаєморозуміння і повага. З вересня 2016 року спільне господарство сторонами не ведеться. Спір з приводу місця проживання дитини та поділу спільного майна між сторонами буде вирішений судом в окремій цивільній справі. Вважає, що примирення з відповідачкою та подальше сімейне життя є неможливим.

У зв'язку із наведеним, просив суд ухвалити рішення яким розірвати шлюб укладений між ними, який був зареєстрований 17 серпня 2002 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Слов'янського міського управління юстиції Донецької області за актовим записом № 421.

Позивач ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву з проханням розгляд справи проводити у його відсутності, позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2, будучи повідомленою про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву з проханням розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги визнала у повному обсязі та не заперечувала проти розірвання шлюбу. Після розірвання шлюбу просила залишити їй прізвище ОСОБА_2.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Так, у судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 17 серпня 2002 року. Шлюб між ними зареєстрований у відділі реєстрації актів громадянського стану Слов'янського міського управління юстиції Донецької області за актовим записом № 421(Свідоцтво про шлюб серія: І-НО № 165249 (а.с. 10)).

Згідно із свідоцтвом про народження серія: І-БП № 076190, ОСОБА_3 народився 26 вересня 2003 року в м. Слов'янську Донецької області. Його батьками записані: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 9).

Спір з приводу місця проживання дитини та поділу спільного майна між сторонами буде вирішений судом в окремій цивільній справі.

Примирення з відповідачкою та подальше сімейне життя є неможливим.

Вказані обставини сторонами не оспорюються, ними визнаються. Крім того, що зазначені обставини сторонами визнаються, вони підтверджуються матеріалами справи, їх визнання відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи і інтереси інших осіб, тому підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову суд не вбачає.

У зв'язку із цим, суд відповідно до ст. 61 ЦПК України, визнає вказані обставини такими, що не підлягають доказуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідачі - визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи. Згідно із ч. 4 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Так, відповідачкою ОСОБА_2 на адресу суду було надано письмову заяву, зі змісту якої видно, що остання, позов ОСОБА_1 визнає та не заперечує проти його задоволення.

Суд приймає до уваги таку заяву відповідачки у зв'язку із наявністю для того законних підстав, та вважає за можливе задовольнити вимоги позивача.

Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

При вирішенні питання про розірвання шлюбу, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу, суперечило б інтересам одного з них.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, оскільки подальше спільне життя сторін та збереження шлюбу є неможливим і суперечить інтересам позивача.

Згідно із ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Згідно із ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов'язані із зверненням до суду і розглядом даної цивільної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.110, 112 СК України, ст.ст. 10, 58, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб укладений між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1 (до шлюбу - Нестеренко) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 17 серпня 2002 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Слов'янського міського управління юстиції Донецької області за актовим записом № 421 - розірвати.

Роз'яснити сторонам, що шлюб припиняється з моменту набрання чинності даним рішенням, а документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Копію даного рішення після набрання ним чинності надіслати до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Дане заочне рішення може бути оскаржене відповідачем за його письмовою заявою, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії даного рішення.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду ОСОБА_5

Попередній документ
70084117
Наступний документ
70084119
Інформація про рішення:
№ рішення: 70084118
№ справи: 243/8931/17
Дата рішення: 07.11.2017
Дата публікації: 13.11.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Слов'янський міськрайонний суд Донецької області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про розірвання шлюбу