пр. № 1-в/759/311/17 ун. № 759/16495/17
08 листопада 2017 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 розглянувши матеріали за клопотанням захисника ОСОБА_2 , поданого в порядку ст. 537 та 539 КПК України в інтересах засудженого ОСОБА_3 щодо приведення вироку суду, який вступив в законну силу, у відповідність з чинним законодавством,
Вироком судової колегії у кримінальних справах Верховного Суду АР Крим від 10 лютого 1997 року, залишеним без змін ухвалою судової колегії у кримінальних справах Верховного Суду України від 15 травня 1997 року, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених відповідними пунктами та частинами ст. ст. 69, 93 КК України (1961 року), та остаточно призначено покарання за сукупністю злочинів у виді смертної кари - розстрілу з конфіскацією всього майна.
Захисник засудженого звернувся до суду з клопотанням про приведення вказаного вироку від 10 лютого 1997 року, який вступив в законну силу, у відповідність з чинним законодавством на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України» від 22 лютого 2000 року, яким смертну кару як покарання скасовано, натомість передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Зокрема, захисник просить ухвалу судової колегії у кримінальних справах Верховного Суду АР Крим від 08 червня 2000 року, якою вже раніше приводився вказаний вище вирок у відповідність із законом і яку захист вважає незаконною, скасувати, та призначити засудженому ОСОБА_5 в порядку ст. 537 та 539 КПК України інше остаточне покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. В обґрунтування свого клопотання захисник наводить різні мотиви, з яких вважає ухвалу судової колегії у кримінальних справах Верховного Суду АР Крим від 08 червня 2000 року незаконною і такою, що підлягає скасуванню, відтак вимоги Закону України «Про внесення змін до Кримінального-Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України» від 22 лютого 2000 року - не виконаними.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19 жовтня 2017 року визначено підсудність вказаного клопотання за Святошинським районним судом м. Києва.
Перевіривши вказане клопотання в контексті дотримання вимог п. 9 ст. 129 Конституції України, як норми прямої дії, вважаю, що відсутні правові підстави для відкриття провадження за вказаним клопотанням захисту, яке за своєю правовою суттю відтворює завуальоване бажання сторони захисту оскаржити конкретне судове рішення з метою його скасування.
Ухвала судової колегії у кримінальних справах Верховного Суду АР Крим від 08 червня 2000 року, якою вже приведено вказаний вище вирок у відповідність до чинного законодавства на вимогу спеціального закону, на який посилається захист, набрала законної сили, а відтак є обов'язковою для виконання, в тому числі і для суду. Районний суд не наділений юрисдикційними повноваженнями перевіряти законність судових рішень інших судів, якщо це прямо не передбачено законом, як це має місце в даному випадку.
Враховуючи викладене, керуючись п. 9 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 369-372 КПК України, суддя, -
У відкритті провадження за клопотанням захисника ОСОБА_2 , поданого в порядку ст. 537 та 539 КПК України в інтересах засудженого ОСОБА_3 щодо приведення вироку суду, який вступив в законну силу, у відповідність з чинним законодавством - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ ОСОБА_6