6/754/439/17
Справа № 754/13818/17
Іменем України
06 листопада 2017 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Таран Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Яремус - Байсанової А.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Києві подання старшого державного виконавця Деснянського РВДВС міста Києва ГТУЮ у м. Києві Дегтярьової Ю.С., про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа -
Старший державний виконавець Деснянського РВДВС міста Київ ГТУЮ у м. Києві Дегтярьова Ю.С. звернулась до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_3 без вилучення паспортного документа.
Обгрунтовуючи подання посилається на те, що на виконанні у Деснянському РВДВС міста Київ ГТУЮ у м. Києві знаходиться зведене виконавче провадження 52955345 з виконання виконавчого листа №755/12183/15-ц від 21.09.2016 р., що видав Дніпровський районний суд м.Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованості у розмірі 7000 грн.; виконавчий лист № 755/12183/15-ц від 21.09.2016, що видав Дніпровський районний суд м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 заборгованості у розмірі 5000,00 грн.;виконавчий лист № 755/12183/15-ц від 21.09.2016, що видав Дніпровський районний суд м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 заборгованості у розмірі 243,60 грн.;виконавчий лист № 755/12183/15-ц від 21.09.2016, що видав Дніпровський районний суд м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованості у розмірі 47574,00 грн.;виконавчий лист № 755/12183/15-ц від 21.09.2016, що видав Дніпровський районний суд м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованості у розмірі 719,34 грн. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, деклаоацію не надано, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження». Державним виконавцем, вжито всіх, передбачених чинним законодавством заходів примусового виконання рішення, однак у зв'язку зі свідомим невиконанням боржником своїх обов'язків, які він має змогу виконати, та зобов'язань, покладених на нього рішенням, останнє залишається невиконаним. Зазначене має негативні наслідки, як для стягувача, так і держави в цілому, оскільки реальне виконання рішення суду є одним з показників ефективності роботи державних органів та сприяє зміцненню авторитету держави. Заходами перевірки майнового стану боржника було встановлено, що згідно відповіді ДПІ боржник не працює, а також за боржником не закріплено жодного банківського рахунку. Згідно відповіді Пенсійного фонду,боржник отримує дохід в ФОП «ОСОБА_6», за адресою: АДРЕСА_3. Також, згідно витягу з Єдиного державного реєстру МВС, за боржником не зареєстровано жодного транспортного засобу. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником зареєстрована квартира, яка знаходиться в іпотеці. Отже, боржником рішення виконано не було, а тому старший державний виконавецб змушений був звертатись до суду з даним поданням.
Вивчивши матеріали справи суд дійшов висновку про те, що задоволення подання старшого державного виконавця Деснянського РВДВС міста Київ ГТУЮ у м. Києві Дегтярьової Ю.С., про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_3 без вилучення паспортного документа, буде суперечити вимогам чинного законодавства зважаючи на наступне.
У відповідності до ч. 2 ст. 377 - 1 ЦПК України суд розглядає подання без виклику сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
В судовому засіданні старший державний виконавець Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Дегтярьова Ю.С. підтримала подання та просила про його задоволення.
Відповідно до вимог ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.
Судом встановлено, що на виконанні у Деснянському РВДВС міста Київ ГТУЮ у м. Києві знаходиться зведене виконавче провадження 52955345 з виконання виконавчого листа №755/12183/15-ц від 21.09.2016 р., що видав Дніпровський районний суд м.Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованості у розмірі 7000 грн.; виконавчий лист № 755/12183/15-ц від 21.09.2016, що видав Дніпровський районний суд м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 заборгованості у розмірі 5000,00 грн.; виконавчий лист №755/12183/15-ц від 21.09.2016, що видав Дніпровський районний суд м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 заборгованості у розмірі 243,60 грн.; виконавчий лист № 755/12183/15-ц від 21.09.2016, що видав Дніпровський районний суд м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованості у розмірі 47574,00 грн.; виконавчий лист № 755/12183/15-ц від 21.09.2016, що видав Дніпровський районний суд м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованості у розмірі 719,34 грн.
11.04.2017 виходом державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1 перевірити майновий стан боржника не виявилось можливим у зв'язку з тим, що боржник двері квартири не відчинив, про що складено відповідний акт та вимогу, що 18.04.2017 року о 11.00 год. допустити державного виконавця у квартиру для перевірки майнового стану боржника за адресою: АДРЕСА_1 для виконання рішення суду.
10.05.2017 державним виконавцем направлено вимогу, що 15.05.2017 о 10.00 год. допустити державного виконавця у квартиру для перевірки майнового стану та здійснити арешт та опис майна боржника за адресою: АДРЕСА_1 для виконання рішення суду.
15.05.2017 державний виконавець увійшов до квартири боржника для перевірки майнового стану за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, 15.05.2017 до Деснянського РВДВС міста Київ ГТУЮ у м. Києві надійшла заява боржника ОСОБА_3 про те, що він не ухиляється від виконання постанов державного виконавця, та станом на 19.10.2017 р. боржником сплачено 5000,00 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції від 17.02.2017 р., виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За змістом п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, - до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього Закону; стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень; він засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання; він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань; він перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду.
Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися у зв'язку з ухиленням особи від виконання зобов'язання, зокрема виконання судового рішення.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Законодавством України зазначені правовідносини які регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування; іізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на вільне самостійне пересування по території України і на вибір місця перебування.Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років, має право пересуватися по території України лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними. Фізична особа, яка є громадянином України, має право на безперешкодне повернення в Україну. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом. Фізична особа не може бути видворена з обраного нею місця перебування, доступ до якого не заборонений законом.
З матеріалів справи вбачається, що доказів, які б давали підстави вважати, що боржник має намір ухилятись від виконання судового рішення шляхом залишення території України, старший державний виконавець Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Дегтярьова Ю.С., не надала.
Судом було втановлено, що боржник ОСОБА_3 виконує своє зобов'язання щодо сплати заборгованості в тій сумі яку він може сплачувати, крім того, 20 % з заробітної плати ОСОБА_3 йде виплати заборгованості по ВП №52420318, що підтверджується фіскальними квитанціями про регулярні перерахування роботодавцем ОСОБА_3 грошових коштів (а.с.58-60). При цьому доказів, щодо отримання доходів в іншому розмірі боржником суду не надано.
Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до роз'яснень Верховного суду України від 01.02.2013 року, викладених у судовій практиці щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Звертаючись у суд з даним поданням у жовтні 2017 року, старший державний виконавець зазначає, що боржник ухиляється від виконання, оскільки ОСОБА_3 періодично перетинає державний кордон України, про що свідчить лист Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, проте судове рішення не виконано.
Разом з тим, старшим державним виконавцем не доведено, що боржник свідомо ухиляється від виконання обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини, що боржником здійснені якісь перешкоди для державного виконавця примусово вчиняти необхідні виконавчі дії.
З огляду на викладене, доводи старшого державного виконавця про те, що боржник ухиляється від виконання зобов'язання, є передчасним, а тому подання не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 33 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та виїзду в Україну громадян України», Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 60, 61, 210, 293, 377 - 1 ЦПК України, суд,-
Подання старшого державного виконавця Деснянського РВДВС міста Києва ГТУЮ у м. Києві Дегтярьової Ю.С., про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Деснянський районний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 08.11.2017 р.
Суддя: Н.Г.Таран