ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/69027.11.09
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ІТААН»
доПриватного підприємства «Прайдінвест»
простягнення 3 546,05 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Бай С.Е. -дов. № б/н від 08.01.2009 року;
від відповідача: не з'явився;
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТААН»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Прайдінвест»про стягнення 3 546,05 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов'язання щодо оплати поставленого товару за Договором поставки № 04-04-02 від 04 квітня 2008 року.
Ухвалою від 12.10.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 02.11.2009 року.
Представники сторін в судове засідання 02.11.2009 року не з'явилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про день та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Ухвалою від 02.11.2009 року розгляд справи було відкладено на 27.11.2009 року.
У судовому засіданні 27.11.2009 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 27.11.2009 року вдруге не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 27.11.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
04 квітня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІТААН», іменоване надалі «Постачальник» (позивач) та Приватним підприємством «Прайдінвест», іменоване надалі «Покупець»(відповідач) був укладений договір поставки № 04-04-02 (далі -Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник приймає на себе зобов'язання систематично поставляти і передавати у власність покупцю засоби медичного призначення (далі -товар) згідно замовлення та специфікації, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар у порядку і на умовах, передбачених даним Договором.
Згідно з пунктом 2.1 Договору товар повинен відповідати за якістю стандартам, які зазначаються в специфікації, та іншій документації, що встановлює вимоги до якості товару. Постачальник несе відповідальність за якість товару.
Пунктом 3.1 Договору сторони узгодили, що поставка здійснюється на підставі замовлень, що подаються покупцем, складених у письмовій формі. У замовленні зазначаються найменування, асортимент, кількість товару та інші дані, які сторони вважають за доцільне тут передбачити. Замовлення повинно передаватись в порядку, передбаченому для передачі сторонами одна одній повідомлень у зв'язку з виконанням умов даного Договору (п. 8.1 Договору).
Відповідно до пунктів 3.2 та 3.3 Договору поставка товару здійснюється впродовж одного робочого дня з дати отримання замовлення. Доставка товару здійснюється постачальником власним транспортним засобом, якщо сторони не встановлюють іншого. Місце відвантаження -склад покупця: 03115, м. Київ, пр. Перемоги, 136, магазин Продукти.
Згідно з пунктами 5.1 та 5.2 Договору ціни на товар зазначаються у специфікаціях та у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору. Загальна сума даного Договору відповідає загальній всіх накладних, на підставі яких здійснюється поставка на виконання даного Договору.
З положень пункту 5.3 Договору вбачається, що оплата за товар здійснюється покупцем з відстрочкою платежу шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника грошових коштів впродовж тридцяти календарних днів з дати приймання товару.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на суму 4 333,70 грн., що підтверджується видатковими накладними, № К01 -001100 від 18.08.2009 року на суму 1 079,20 грн., № К01 -001179 від 08.09.2008 року на суму 585,50 грн., № К01 -001316 від 02.10.2008 року на суму 497,00 грн., № К01 -001402 від 22.10.2009 року на суму 850,00 грн., № К01 -001607 від 03.12.2009 року на суму 275,00 грн., № К01 -001695 від 18.12.2008 року на суму 309, 00 грн., № К01 -001733 від 26.12.2008 року на суму 738,00 грн., однак відповідач частково погасив заборгованість в сумі 1 379,20 грн., що засвідчується копіями банківських виписок від 12.12.2008 року на суму 320,00 грн., від 17.12.2008 року на суму 200,00 грн., від 22.12.2008 року на суму 200,00 грн., від 26.12.2008 року на суму 359,20 грн. та від 06.01.2009 року на суму 300,00 грн., в результаті чого в нього виникла заборгованість в сумі 2 954,50 грн.
Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 2 954,50 грн.
Як вбачається з матеріалів справи вищевказаний договір є договором поставки.
Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю у сумі 2 954,50 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 7.2 Договору сторонни погодили, що за несвоєчасне виконання зобов'язань, передбачених у пункті 5.3 даного Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 7.2 та 5.3 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 401,73 грн.
Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пунктів 7.2 та 5.3 Договору, а також дат поставок та проплат, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 321,32 грн. розрахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 18,46 грн. та інфляційні втрати в сумі 171,36 грн.
Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням пункту 5.3 Договору, здійснених поставок та проплат, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню повністю, а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 85,68 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Прайдінвест»(місцезнаходження: 03115, м. Київ, Святошинський р-н, просп. Перемоги, 136, код ЄДРПОУ 32670127) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТААН»(місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Волинська, 53, код ЄДРПОУ 35378715) 2 954 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 50 коп. -основного боргу, 321 (триста двадцять одну) грн. 32 коп. -пені, 85 (вісімдесят п'ять) грн. 68 коп. -інфляційних втрат, 18 (вісімнадцять) грн. 46 коп. -3 % річних, 97 (дев'яносто сім) грн. 22 коп. державного мита та 224 (двісті двадцять чотири) грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя О.М. Спичак
Дата підписання рішення
07.12. 2009 року