ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 23/17103.12.09
Справа №23/171 03.12.2009
За позовомзакритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Поліс»
доприватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»
простягнення 29 132,74 грн.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача:представник Мельник Ю.П. (довіреність №19 від 05.08.2009 року)
від відповідача:юрисконсульт Богаченко М.М. (довіреність №305/2/09 від 22.09.2009 року)
Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Мега-Поліс»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»матеріальних збитків у сумі 25 500 гривень, інфляційних втрат у сумі 3 186,49 гривень та трьох відсотків річних у сумі 446,25 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач відшкодував своєму страхувальнику матеріальні збитки (виплатив страхове відшкодування), нанесені йому у результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 26.02.2008 року на дев'ятому кілометрі під'їзної дороги до аеропорту зі сторони міста Ростов. Позивач, посилаючись на статті 993, 1187 Цивільного кодексу та статті 9 та 27 Закону України «Про страхування», просив суд стягнути з Відповідача вищеозначену суму збитків з врахуванням того, що останній уклав з винуватцем вказаної дорожньо-транспортної пригоди договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, а відтак -відповідно до укладеного договору зобов'язаний відшкодувати завдані його страхувальником збитки в межах встановленого ліміту.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2009 року порушено провадження у справі № 23/171 та призначено її розгляд на 29.09.2009 року.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував законність нарахування на суму боргу трьох процентів річних та інфляційних втрат, оскільки законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачені інші штрафні санкції ніж пеня.
Позивачем 20.10.2009 року через канцелярію суду було подано заяву про зменшення позовних вимог з врахуванням того, що Відповідач сплатив на його користь 24 990 гривень страхового відшкодування.
Заявою, поданою до канцелярії суду 01.12.2009 року, Позивач уточнив свої позовні вимоги та просив стягнути з Відповідача пеню у розмірі 2 952,24 гривні та покласти на нього судові витрати.
З означеною сумою пені фактично погодився Відповідач відповідно до поданого суду у засіданні 03.12.2009 року доповнення до відзиву.
У судовому засіданні 03.12.2009 року, за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
Між Позивачем та Савченко Валентином Петровичем було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №618-10 від 26.07.2007 року, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням та користуванням автомобілем BMW X5 (державний номерний знак АА9991СО).
26.02.2008 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась у Харківській області на дев'ятому кілометрі під'їзної дороги до аеропорту зі сторони міста Ростов, автомобіль BMW X5 (державний номерний знак АА9991СО) отримав механічні пошкодження в результаті зіткнення з ним автомобіля Деу «Ланос»(державний номерний знак ВМ9880АЕ). Дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія автомобіля Деу «Ланос».
Означені обставини підтверджені довідкою ДАІ України та постановою від 07.04.2008 року, винесеною Харківським районним судом Харківської області в адміністративній справі №3-5647.
Таким чином, наявними у справі доказами підтверджено факт нанесення страхувальнику Позивача майнової шкоди водієм автомобіля Деу «Ланос»(державний номерний знак ВМ9880АЕ) та наявність його вини у діях, що призвели до нанесення збитків.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.
Таким чином, у водія автомобіля Деу «Ланос»у момент скоєння ДТП виник обов'язок відшкодувати завдані ним збитки страхувальнику Позивача.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Деу «Ланос» була застрахована Відповідачем відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Платіжними дорученнями №999 від 14.03.2008 року та №2170 від 27.05.2008 року Позивач сплатив на користь потерпілої особи страхове відшкодування у сумі 43 150,01 гривень. Розмір збитку визначено Позивачем на підставі акту виконаних робіт АВТ «Баварія»та звіту №239 експертного дослідження, виконаного ТОВ «Незалежна експерно-асистуюча компанія».
Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування»до Позивача з моменту здійснення страхового відшкодування перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки. Відповідно до статтей 22, 34, 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у Відповідача виник обов'язок за відповідною вимогою виплатити страхове відшкодування на користь Позивача за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Позивач направив Відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування, яка була отримана останнім (відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення) 01.12.2008 року.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»Відповідач повинен був здійснити страхову виплату протягом місяця з дня отримання відповідних документів. Означений обов'язок Відповідач не виконав. Сума страхової виплати була перерахована Позивачу після подання позову та порушення провадження у справі.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.
Відповідач відповідно до платіжного доручення №17323 сплатив страхове відшкодування 16.10.2009 року, тобто з більш як дев'ятимісячною прострочкою терміну, визначеного законом.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання встановленого законом зобов'язання сталось не з його вини.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Пунктом 37.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що у випадку прострочення виплати страхового відшкодування страховик сплачує на користь особи, яка має право на отримання такого відшкодування, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.
За таких обставин, суд встановлює, що позовна вимога про стягнення з Відповідача суми пені підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі.
Враховуючи, що Відповідач сплатив добровільно суму основного боргу та відмова Позивача від вимог про примусове стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних не шкодить інтересам третіх осіб суд припиняє провадження в цій частині позову.
Оскільки виплату страхового відшкодування Відповідачем було здійснено після порушення провадження у справі, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»(04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44, ідентифікаційний код 24175269) на користь закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Поліс»(03110, м. Київ, вул. Клименка, 23, оф. 208, ідентифікаційний код 30860173) 2 952,24 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят дві гривні 24 коп.) пені; 291,33 грн. (двісті дев'яносто одну гривню 33 коп.) державного мита та 315,00 грн. (триста п'ятнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Припинити провадження у справі в частині заявлених позовних вимог про стягнення суми основного боргу, інфляційних втрат та трьох процентів річних.
4. Видати наказ.
Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Дата підписання рішення: 08.12.2009 року.