ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 33/48030.11.09
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Інвестбанк”
до відкритого акціонерного товариства „ХДІ страхування”
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Звягін Микита Ігорович
про відшкодування збитків (упущеної вигоди) в розмірі 104 235,56 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Павленко М.В. -представник за довіреністю № б/н від 09.06.2009 року;
від відповідача: Білан В.Г. -представник за довіреністю № 108 від 17.08.2009 року;
від третьої особи: не з'явився.
встановив :
Публічне акціонерне товариство „Комерційний банк „Інвестбанк” звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства „ХДІ страхування” про відшкодування збитків (упущеної вигоди) в розмірі 104 235,56 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.12.2005 року між відкритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Алькона" в особі філії відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Алькона" в місті Одесі та Звягіним Микитою Ігоровичем було укладено договір страхування, згідно якого вигодонабувачєм є Акціонерний комерційний банк “Інвестбанк” та за яким застраховано автомобіль NISSAN MAXIMA, 2004 року випуску, реєстраційний номер ВН0720АН.
01.04.2006 року настав страховий випадок - застрахований автомобіль був викрадений у м.Миколаїв.
Позивач стверджує, що в порушення договору страхування №003061 від 01.12.2005 року відповідач не перерахував позивачу суму страхового відшкодування.
Внаслідок цього, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення страхового відшкодування в сумі 232 476,75 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.03.2008 року по справі №18/47 у позові АКБ „Інвестбанк” до відповідача про стягнення страхового відшкодування відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2008 року, яку залишено без змін Постановою Вищого господарського суду України від 10.09.2008 року у справі №18/47 вказане рішення суду скасовано, задоволено позов АКБ „Інвестбанк” до відповідача про стягнення страхового відшкодування.
Відповідні накази господарського суду направлено до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві. На підставі наказів господарського суду відкрито виконавчі провадження №№783/1, 785/1.
Страхове відшкодування у розмірі 232 476,75 грн. було сплачено позивачу 29.05.2009 року при здійсненні Відділом державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві примусового виконання наказу №18/47 від 02.10.2008 року виданого Господарським судом м. Києва.
Враховуючи те, що відповідач сплатив позивачу заборгованість (страхове відшкодування) у розмірі 232 476,75 грн. лише 29.05.2009 року, а не після виникнення 20.04.2006 року зобов'язання відповідача сплатити зазначене страхове відшкодування позивачу, як вигодонабувачу, за договором страхування №003061 від 01.12.2005 року, позивач зазнав значних збитків, через курсову різницю, встановленого Національним банком України офіційного курсу гривні до долару США, оскільки позивачу необхідно здійснювати конвертацію отриманої суми страхового відшкодування гривні в долари США, з причин того, що кредит за кредитним договором надавався Звягіну М.І. позивачем в доларах. У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування збитків (упущеної вигоди) в розмірі 104 235,56 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.07.2009 року порушено провадження у справі №33/480, розгляд справи призначено на 29.09.2009 року.
У судове засідання 29.09.2009 року представник позивача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі №33/480 від 07.07.2009 року не виконав, проте через загальний відділ діловодства подав клопотання про перенесення розгляду справи.
Представник відповідача подав відзив на позов відповідно до якого просив суд в позові відмовити.
Також, подав заяву про продовження строку розгляду справи.
Суд задовольнив клопотання представника відповідача про продовження строку розгляду справи.
Суд, за власною ініціативою, на підставі ч.1 статті 27 ГПК України, залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Звягіна Микиту Ігоровича.
Враховуючи клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та те, що його неявка перешкоджає розгляду справи по суті, а також залучення до участі у справі третьої особи, суд відклав розгляд справи на 16.11.2009 року.
У судове засідання 16.11.2009 року представник третьої особи не з'явився.
Представник позивача підтримав свої позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, стягнути з відповідача суму збитків (упущеної вигоди) у розмірі 104 235,56 грн. та судові витрати.
Представник відповідача через загальний відділ діловодства подав заяву про застосування строку позовної давності. Також, в судовому засіданні уточнення відзиву на позов, відповідно до якого просив суд в позові відмовити.
Судом оголошено перерву до 30.11.2009 року для дослідження та оцінки доказів по справі.
У судовому засіданні 30.11.2009 року після закінчення судового розгляду, суддею оголошено повний текст рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
02.12.2005 року між АКБ „Інвестбанк” та Звягіним М.І. укладено кредитний договір №92-05, предметом якого є надання АКБ „Інвестбанк” Звягіну М.І. кредиту у розмірі 42 000,00 доларів США для придбання автомобіля марки „Nissan Maхima”, 2004 року випуску шляхом видачі готівки, та зобов'язання Звягіна М.І. повернути АКБ „Інвестбанк” кредит та виплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі, на умовах та в строк, що зазначені в даному договорі.
Також, 02.12.2005 року між АКБ „Інвестбанк” та Звягіним М.І. укладено договір застави транспортного засобу, за умовами якого, Звягіним М.І. передано під заставу автотранспорт (автомобіль марки „Nissan Maхima”, 2004 року) в забезпечення виконання зобов'язань Звягіним М.І. перед АКБ „Інвестбанк”, в силу чого АКБ „Інвестбанк” має вищий пріоритет (переважне право) в разі невиконання Звягіним М.І. зобов'язань, забезпечених заставою, одержати задоволення за рахунок переданого в заставу автотранспорту переважно перед іншими кредиторами Звягіна М.І.
01.12.2005 року між ВАТ „СК “Алькона” (страховик) та Звягіним М.І. (страхувальник) укладено договір страхування транспортних ризиків № 003061 належного страхувальнику автомобіля „Nissan Maхima”, реєстраційний номер ВН 0720 АН, за умовами якого, страховим випадком є, зокрема, незаконне заволодіння транспортним засобом, крадіжка.
01.04.2006 року настав страховий випадок - застрахований автомобіль був викрадений у м. Миколаїв.
ВАТ „СК „Алькона” листом від 14.04.2006 року № 86 повідомило АКБ „Інвестбанк”, що під час дії договору № 003061 застрахований товариством автомобіль „Nissan Maхima”, реєстраційний номер ВН 0720 АН був викрадений 31.03.2006 у м. Миколаєві і оскільки АКБ „Інвестбанк” є вигодонабувачем, то товариство просило повідомити про можливість перерахування страхового відшкодування на рахунок банку.
19.04.2006 року АКБ „Інвестбанк” листом № 439 повідомив ВАТ „СК „Алькона”, що не заперечує проти здійснення переводу суми страхового відшкодування по страховому випадку (крадіжка автомобіля „Nissan Maхima”, реєстраційний номер ВН 0720 АН), що стався 31.03.2006 року.
Оскільки сума страхового відшкодування ВАТ „СК „Алькона” не була перерахована на рахунок АКБ „Інвестбанк”, то останній звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ВАТ „СК „Алькона” про стягнення 232 476,75 грн. страхового відшкодування.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.2008 у справі № 18/47 у позові АКБ „Інвестбанк” до ВАТ „СК „Алькона” про стягнення 232 476,75 грн. страхового відшкодування відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2008 року рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2008 року у справі № 18/47 скасовано. Позов АКБ „Інвестбанк” до ВАТ „СК „Алькона” про стягнення 232 476,75 грн. страхового відшкодування задоволено повністю. Стягнуто з ВАТ „СК „Алькона” на користь АКБ „Інвестбанк” 232 476,75 грн. страхового відшкодування, 2 325,00 грн. витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1 163,00 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.
Також, апеляційною інстанцією встановлено, що вигодонабувачем є АКБ „Інвестбанк”, який має, право на отримання страхового відшкодування у повному обсязі.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.09.2008 року залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2008 року у справі № 18/47.
Відповідні накази господарського суду направлено до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві. На підставі наказів господарського суду відкрито виконавчі провадження №№783/1, 785/1.
Правонаступником ВАТ „СК „Алькона” є ВАТ „ХДІ Страхування”, що підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2008 року у справі №18/47.
Страхове відшкодування у розмірі 232 476, 75 грн. було сплачено позивачу 29.05.2009 року при здійсненні Відділом державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві примусового виконання наказу №18/47 від 02.10.2008 року виданого Господарським судом м. Києва.
За твердженням позивача, враховуючи те, що відповідач сплатив позивачу заборгованість (страхове відшкодування) у розмірі 232 476,75 грн. лише 29.05.2009 року, а не після виникнення 20.04.2006 року зобов'язання відповідача сплатити зазначене страхове відшкодування позивачу, як вигодонабувачу, за договором страхування №003061 від 01.12.2005 року, позивач зазнав збитків в розмірі 104 235,56 грн., через курсову різницю, встановленого Національним банком України офіційного курсу гривні до долару США, оскільки позивачу необхідно здійснювати конвертацію отриманої суми страхового відшкодування гривні в долари США, з причин того, що кредит за кредитним договором надавався Звягіну М.І. позивачем в доларах.
Частиною 1 статті 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ч.1 статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Тобто, відповідно до вищезазначеної статті початок перебігу позовної давності пов'язується лише з фактом обізнаності.
Як зазначив у своєму позові позивач, про порушення свого права він дізнався 20.04.2006 року. Відповідно строк позовної давності щодо будь-яких вимог, в тому числі стягнення збитків (упущеної вимоги), сплинув 20.04.2009 року.
Як вбачається з вхідної дати, позовна заява надійшла до суду 30.06.2009 року, тобто після закінчення трирічного строку.
Відповідно до ч. 2 статті 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.
Частина 3 статті 267 ЦК України передбачає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Заявою вих. № 773 від 30.10.2009 року відповідачем заявлено, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення позивача до суду, і з цих підстав просить позивачу відмовити в позові.
Згідно ч.4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Таким чином, як вбачається з позовної заяви та заявлено відповідачем, позивачем пропущено строк в межах якого він може звернутися до суду за захистом свого порушеного права. Обґрунтованого клопотання про поновлення строків позовної давності не подано, тож суд саме з зазначеної вище підстави відмовляє позивачеві в задоволенні його позовних вимог.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М. Мудрий