83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
09.12.09 р. Справа № 23/223
за позовом: Закритого акціонерного товариства ”Краматорський м'ясопереробний завод” м. Краматорськ
до відповідача: Приватного виробничо-комерційного підприємства ”БАССІС” м. Краматорськ
про стягнення 86 619, 21 грн.
Суддя Забарющий М.І.
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
В засіданні, яке відбулось 03.12.2009р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 09.12.2009р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).
Позивач, закрите акціонерне товариство ”Краматорський м'ясопереробний завод” м. Краматорськ, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, приватного виробничо-комерційного підприємства ”БАССІС” м. Краматорськ, 84 552 грн. боргу, 1 775, 34 грн. пені та 291, 87 грн. річних.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:
- укладення з відповідачем договору купівлі-продажу № 46 від 02.07.2009р., на виконання умов якого за товарно-транспортною накладною від 03.07.2009р. № 11253 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 84 552 грн.;
- довіреність серії ЯПС № 490301 від 03.07.2009р. на одержання матеріальних цінностей, за якою представник відповідача отримав товар;
- невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати вартості отриманого товару, внаслідок чого в нього перед позивачем утворився борг в сумі 84 552 грн.;
- направлення на адресу відповідача претензії № 265 від 19.08.2009р., яка залишена без відповіді;
- нарахування відповідачу на підставі п.4.1 договору № 46 пені в сумі 1 775, 34 грн. та на підставі ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) річних в сумі 291, 87 грн. річних;
- ст.ст. 530, 625, 692 ЦК України.
Під час розгляду справи представник відповідача на вимогу суду уточнила, що нарахування пені та річних здійснювалось за період з 13.08.2009р. по 23.09.2009р. (вказане зафіксовано в протоколі судового засідання від 17.11.2009р.).
Відповідач вимоги позивача не оскаржив, відзив на позов не надав, представники відповідача у засідання суду з невідомих причин не з'явились, хоча про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином. Тому справу на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
Сторони уклали між собою договір купівлі-продажу тушонки № 46 від 02.07.2009р. (далі - договір № 46), за умовами якого продавець (позивач) зобов'язався виготовити та передати у власність покупця тушонку, а покупець (відповідач) - прийняти та оплатити зазначену продукцію (п.1.1. договору).
Відповідно до п.1.2. договору найменування, ціна, кількість, асортимент ковбасних, м'ясних виробів та інших товарів узгоджуються в накладній, яка є невід'ємною частиною договору. Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту отримання товару та підписання накладних (п.1.5. договору).
Сторони погодили, що форма оплати продукції - попередня оплата, але у випадку, якщо продукція відпущена без попередньої оплати, покупець повинен оплатити продукцію протягом 30 банківських днів з дня її отримання (п.3.3. договору).
Пунктом 5.4. договору № 46 передбачено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2009р.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач за товарно-транспортною накладною № 11253 від 03.07.2009р. поставив відповідачу м'ясну продукцію на загальну суму 84 552 грн. Відповідач прийняв цю продукцію без заперечень, що підтверджено довіреністю серії ЯПС № 490301 на ім'я Костенка Віталія Миколайовича та відповідним підписом в графі накладної ”Отримав”, скріпленим печаткою відповідача. Факт отримання продукції на суму 84 552 грн. відповідач не спростував.
З урахуванням того, що товар за накладною № 11253 на суму 84 552 грн. було відпущено відповідачу без попередньої оплати, за умовами п.3.3. договору № 46 відповідач повинен був виконати свої зобов'язання щодо оплати отриманого ним товару протягом 30 банківських днів з дня отримання продукції - тобто по 14.08.2009р. включно.
В порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 629, 655, 692 ЦК України та ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України відповідач у встановлений строк не виконав свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого ним за накладною № 11253 товару, внаслідок чого станом в нього перед позивачем утворився борг в сумі 84 552 грн.
На момент прийняття рішення у справі доказів сплати відповідачем суми боргу в розмірі 84 552 грн. суду не подано, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Умовами договору № 46 сторони передбачили відповідальність покупця у випадку несвоєчасної оплати продукції у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п.4.1. договору). На підставі п.4.1. договору позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 1 775, 34 грн. за період з 13.08.2009р. по 23.09.2009р.
Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку суми пені, суд зазначає, що останній день сплати відповідачем отриманої продукції припадає на 14.08.2009р., і тому прострочення оплати почалось з 15.08.2009р. Таким чином пеня повинна нараховуватись за період з 15.08.2009р. по 23.09.2009р. (40 днів). За розрахунком суду загальна сума пені за цей період складає 1 899, 52 грн. (84 552 грн. (сума боргу) Х 0,205 (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 (кількість днів у 2009р.) Х 40 (кількість днів прострочення), але позивачем заявлена до стягнення менша сума пені - в розмірі 1 775, 34 грн. У зв'язку з цим суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення пені в повному обсязі і стягує з відповідача на користь позивача 1 775, 34 грн.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищезазначеної норми позивач заявив до стягнення з відповідача 291, 87 грн. річних за період з 13.08.2009р. по 23.09.2009р. Враховуючи, що при обчисленні суми річних позивач невірно визначив період їх нарахування, суд стягує з відповідача на користь позивача 277, 98 грн. річних. В решті вимог щодо стягнення річних суд позивачу у позові відмовляє у зв'язку з необґрунтованістю.
Заяву позивача про забезпечення позову відповідно до ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України (викладена в тексті позовної заяви) шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачеві, судом розглянута і відхилена, оскільки не доведено, що невжиття такого запобіжного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 202, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В :
Стягнути з приватного виробничо-комерційного підприємства ”БАССІС” (м. Краматорськ, вул. М.Тореза, 98/16, р/р 260038992 у філії ВАТ АБ ”Укргазбанк”, МФО 335894, ЄДРПОУ 20387509) на користь закритого акціонерного товариства ”Краматорський м'ясопереробний завод” (м. Краматорськ, вул. Транспортна, 2, р/р 26006190090001 КФ КБ ”Приватбанк”, МФО 335548, ЄДРПОУ 00443393) - 84 552 грн. боргу, 1 775 грн. 34 коп. пені, 277 грн. 98 коп. річних, 866 грн. 05 коп. витрат на сплату держмита та 235 грн. 96 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті вимог позивачу у позові відмовити у зв'язку з необґрунтованістю.
Суддя