83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
30.11.09 р. Справа № 29/264
за позовом: Закритого акціонерного товариства “Концерн Стирол”, м. Горлівка, донецька область
до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Горлівськтепломережа”, м. Горлівка, донецька область
про стягнення 618363,37 грн.
Суддя Мальцев М.Ю.
Представники сторін:
від позивача: Никонович С.В., за довіреністю № 39 від 06.08.2009 р.
від відповідача: не з'явився
У судовому засіданні 27.10.2009 р. було оголошено перерву до 19.11.2009 р., для надання сторонами додаткових документів.
Позивач, Закритого акціонерного товариства “Концерн Стирол”, м. Горлівка, донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства “Горлівськтепломережа”, м. Горлівка, донецька область про стягнення 618363,37 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію договору № 71 від 28.12.2007 р. на користування тепловою енергією, копію протоколу розбіжностей до договору № 71 від 28.12.2007 р., копії актів від 31.01.2008 р., від 29.02.2008 р., від 31.03.2008 р., від 30.04.2008 р., копії рахунків фактур № СФ-024684 від 30.06.2009 р., № СФ-024686 від 30.06.2009 р., № СФ-024685 від 30.06.2009 р., № СФ-024683 від 30.06.2009 р., копію листа № 06/6862 від 06.07.2009 р., невиконання відповідачем умов договору.
22.09.2009 р. відповідач у відзиві на позовну заяву з посиланням на приписи ст. 180, 181 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, зазначив, що договір № 71 від 28.12.2007 р. на користування тепловою енергією є неукладеним, а тому відсутні правові підстави для стягнення грошових коштів у сумі 618363,37 грн. за цим договором; просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
25.09.2009 р. позивач запереченнями № 14/02-32/1 від 24.09.2009 р. зазначив про те, що посилання відповідача про недійсність спірного договору не відповідає обставинам справи, а також на те, що початок поставок теплової енергії у січні 2008 р. та наступні поставки теплової енергії по квітень 2008 р. включно, підтверджують факт прийняття позивачем пропозиції відповідача щодо укладення договору № 71 від 28.12.2007 р. з урахуванням умов, викладених в протоколі розбіжностей до договору.
28.09.2009 р. відповідачем надано для залучення до матеріалів справи копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копію довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).
На виконання ухвали суду позивачем 27.10.2009 р. надано для залучення до матеріалів справи довідки про послуги ТЕС для сторонніх організацій за січень 2008 р., лютий 2008 р., березень 2008 р. та квітень 2008 р.
Відповідач у доповненнях до відзиву на позовну заяву № 06/10742 від 27.10.2009 р. зазначив на те, що ствердження позивача з посиланням на ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України є безпідставними; посилання позивача на те, що початок поставки теплової енергії у січні 2008 р. та наступна поставка включно по квітень 2008 р. є підтвердженням укладенні договору на умовах відповідача суперечить дійсності; позивачем, незважаючи на ствердження, що укладання договору відбулося на умовах ЗАТ “Горлівськтепломережа” ще в січні 2008 р., виставлені рахунки на сплату теплової енергії за цінами, запропонованими позивачем та у рахунках не вказані підстави для сплати.
Розпорядження заступника голови господарського суду від 30.09.2009 р. у зв'язку із надходженням судді Джарти В.В. у відпустці, справу № 29/264 передано на розгляд судді Мальцеву М.Ю.
Розгляд справи відкладався.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
Стаття 181 ГК України визначає загальний порядок укладання господарських договорів.
Позивач листом № 149 від 10.01.2008 р. направив на адресу відповідача проект договору на користування тепловою енергією № 71 від 28.12.2007 р. (надалі - Договір) та запропонував його підписати у 20-ти денний строк з дня отримання та один екземпляр підписаного договору та по одному екземпляру схем балансової приналежності теплових мереж повернути на адресу позивача.
Листом № 09/981 від 31.01.2008 р. відповідач направив на адресу позивача Договір, підписаний з протоколом розбіжностей.
Пунктом 3 статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
Відповідно до п. 4 ст. 181 Господарського кодексу України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Згідно п. 5. ст. 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо) (п. 6 ст. 181 Господарського кодексу України).
Пунктом 7 статті 181 Господарського кодексу України передбачено, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або
сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Позивач листом № 252 від 30.06.2009 р. направив на адресу відповідача підписаний протокол розбіжностей до Договору, копію акту приймання передачі теплової енергії за січень, лютий 2008 р., акти приймання передачі теплової енергії за березень, квітень 2008 р., рахунки за спожиту теплову енергію за січень, лютий, березень, квітень 2008 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно до протоколу розбіжностей до Договору, сторонами залишились неузгодженими наступні пункти договору: 1.1. (предмет Договору), 1.3. (умови відпуску теплової енергії), 2.4.1., 2.4.2. (щодо наявності у постачальника права припиняти повністю або частково відпуск теплової енергії), 4.2. (щодо підстав матеріальної відповідальності споживача перед постачальником), 5.5. (ціна теплової енергії), 5.6. (загальна сума Договору), 5.9. (щодо наявності права у постачальника припиняти повністю чи частково відпуск теплової енергії).
Частиною 3 статті 180 Господарського Кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Як передбачено ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Інших доказів того, що сторони дійшли згоди з усіх істотних умов договору № 71 від 28.12.2007 р. до матеріалів справи не надано.
Таким чином, суд робить висновок, що договір № 71 від 28.12.2007 р. є неукладеним.
Щодо посилань позивача, що отримавши протокол розбіжностей до договору № 71 від 28.12.2007 р. поставка теплової енергії відповідачем є підтвердженням факту прийняття пропозиції позивача на укладання спірного договору з урахуванням умов, викладених у протоколі розбіжностей до Договору слід зазначити наступне.
Листом № 149 від 10.01.2008 р. позивач направив відповідачу проект договору № 71 від 28.12.2007 р. на користування тепловою енергією та й запропонував його підписати у 20-ти денний термін, один екземпляр даного договору повернути відповідачу.
Відповідачем було складено протокол розбіжностей до Договору, про що було зроблено застереження у Договорі, та у 20-ти денний термін листом № 09/981 від 31.01.2008 р. направив підписаний Договір з протоколом розбіжностей на адресу позивача.
Відповідно до ст. 646 Цивільного кодексу України відповідь про згоду укласти договір на інших умовах, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержання пропозиції і водночас є новою пропозицією укласти договір, якщо інше не встановлено договором.
Посилання позивача на те, що початок поставки теплової енергії у січні 2008 р. та наступна поставка включно по квітень 2008 р. є підтвердженням укладання Договору на умовах відповідача судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.
Як передбачено ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Згідно до ч. 1 ст. 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Відповідно до ст. 33 Господарського кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Однак, акти від 31.01.2008 р., 29.02.2008 р., на які посилається позивач, у підтвердження прийняття пропозиції відповідача, не містять посилань або обставин, які б вказували, що саме на виконання спірного договору вони складені. Акти від 31.03.2008 р., від 30.04.2008 р. не підписані відповідачем, тому також не можуть бути прийняті судом у підтвердження дій відповідача на прийняття пропозиції позивача про укладенні спірного договору.
Крім того, позивачем на протязі з січня 2008 р. по квітень 2008 р. надсилав на адресу відповідача рахунки-фактури № СФ-016868 від 31.01.2008 р., № СФ-017350 від 29.02.2008 р., № СФ-017890 від 31.03.2008 р., № СФ-018989 від 31.05.2008 р. було зазначено вартість теплової енергії у розмірі 231,50 грн. без ПДВ, або 277,80 грн. з урахуванням ПДВ, тобто незважаючи на ствердження позивача про укладення спірного договору на умовах відповідача виставляв рахунки на сплату вартості теплової енергії за цінами, запропонованими позивачем, а також у вищевказаних рахунках не вказував підстав для сплати вартості теплової енергії.
Враховуючи викладене, суд робить висновок, що договір № 71 від 28.12.2007 р. є неукладеним, тому посилання позивача на договір як на підставу позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором у сумі 618363,37 грн. є безпідставними, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 36, 43, 49, 77, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 180, 181 Господарського кодексу України господарський суд, ст. 642, 646 Цивільного кодексу України, Законом України “Про житлово-комунальні послуги”, -
У задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства “Концерн Стирол”, м. Горлівка, Донецька область до Закритого акціонерного товариства “Горлівськтепломережа”, м. Горлівка, донецька область про стягнення 618363,37 грн. відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).
Текст рішення оголошено в судовому засіданні 30.11.2009 р.
Суддя