83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
04.12.09 р. Справа № 35/332пд
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Пролетарська”, м. Макіївка, Донецька область
до відповідача Державного підприємства “Макіїввугілля”, м. Макіївка, Донецька область
про визнання договору № 13 від 11.06.2005 р. діючим та про зобов'язання відповідача відпускати питну воду та не чинити перешкод у користуванні питною водою
Суддя Мальцев М.Ю.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні 01.12.2009 р. була оголошена перерва до 04.12.2009 р. для надання сторонами додаткових документів
Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Центральна збагачувальна фабрика “Пролетарська”, м. Макіївка, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства “Макіїввугілля”, м. Макіївка, Донецька область про визнання договору № 13 від 11.06.2005 р. діючим та про зобов'язання відповідача відпускати питну воду та не чинити перешкод у користуванні питною водою.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на копію договору № 13 від 11.06.2005 р. на відпустку питної води, додаткову угоду від 25.12.2008 р. до договору № 13 від 11.06.2005 р., копії листів № 01-14/501 від 17.06.2009 р., № 01-14/518 від 22.06.2009 р., № 01-14/522 від 25.06.2009 р., № 01-13/1401 від 24.06.2009 р., № 01-13/1436 від 01.07.2009 р., норми Господарського кодексу України, Закон України “Про питну воду та питне водопостачання”, Закон України Про ліцензування певних видів господарської діяльності”.
30.11.2009 р. позивачем надано для залучення до матеріалів справи копію акту звірки розрахунків від 30.10.2009 р., копію рахунку-фактури № 11 від 31.07.2009 р., копію акту приймання-передачі виконаних робіт до рахунку № 11 від 31.07.2009 р., копію наказу від 03.03.2008 р. копії актів від 01.02.2009 р., від 01.03.2009 р., від 01.04.2009 р., від 01.05.2009 р., від 01.06.2009 р., від 01.06.2009 р., від 01.07.2009 р., від 01.08.2009 р., від 01.08.2009 р., копію додаткової угоди до договору № 13 від 11.06.2005 р.
30.11.2009 р. позивач заявою № 01-13/2051 від 11.11.2009 р. уточнив позовні вимоги, що не суперечить ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та прийнято судом, просив примусити до виконання обов'язку в натурі (зобов'язати відповідача відпускати питну воду та не чинити перешкод у користування питною водою), відповідно договору № 13 від 11.06.2005 р. (на підставі ст.. 20 Господарського кодексу України).
Відповідач у відзиві на позовну заяву № 01-14/1032 від 01.12.2009 р. проти позовних вимог заперечував, з посиланням на ст. 19 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання”, зазначив, що він не відноситься до підприємств питного водопостачання та не наділений повноваженнями на укладання договору по питному водопостачання, подальші відносини позивача та відповідача щодо послуг відпустки питної води є необґрунтованими.
Розгляд справи відкладався.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:
Між позивачем та відповідачем був укладений договір № 13 від 11.06.2005 р. (надалі Договір), згідно з яким “Постачальник” зобов”язується відпустити, а “Споживач” прийняти та оплатити питну воду у кількості 21673 м3 на рік, рівномірно за кожну добу, згідно розрахунку-замовленню (додаток № 1), що є невід”ємною частиною цього договору (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 2.1. Договору “Постачальник” зобов”язується забезпечити безперебійне постачання “Споживача” питною водою у кількості, передбачено п. 1.1. цього договору.
Згідно до п. 7.1. Договору, Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2007 р.
Додатковою угодою до Договору від 28.12.2007 р. строк дії договору продовжено до 31.12.2008 р., додатковою угодою до Договору від 25.12.2008 р. - до 31.12.2009 р.
Листом № 01-14/501 від 17.06.2009 р. відповідач повідомив позивача про розірвання договору в односторонньому порядку з 23.06.2009 р., у зв'язку із відсутністю у відповідача ліцензії на відпустку питної води, як виду господарської діяльності.
Листами № 01-14/518 від 22.06.2009 р. та № 01-14/522 від 25.06.2009 р. позивачем надані пояснення щодо розірвання Договору на підставі п. п. 6.1., 6.2. Договору.
Відповідно до п. 21 ст. 9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” ліцензуванню підлягає вид господарської діяльності по централізованому водопостачанню.
Згідно до ст. 1 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” підприємство питного водопостачання - суб'єкт господарювання, що здійснює експлуатацію об'єктів централізованого питного водопостачання, забезпечує населення питною водою за допомогою пунктів розливу (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв) підготовки питної води та виробництво фасованої питної води.
Отже, відповідач є саме споживачем питної води та законодавством не встановлено ліцензування його діяльності.
Щодо стверджень відповідача стосовно розірвання Договору на підставі п. 6.1. Договору та п. 6.2. Договору слід зазначити наступне.
Пунктом 6.1. Договору встановлено, що сторона звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання за договором, якщо воно є наслідком дії обставин непереборної сили, як-то: стихійні лиха, війни або військові дії, страйки, акти вищих органів державної влади або управління, що роблять неможливим виконання договору.
Як передбачено п. 6.2. Договору, при настанні вищевказаних обставин непереборної сили за договором повинна протягом 5-ти днів будь-якими засобами повідомити про них іншу сторону з додатком документів, виданих уповноваженими органами та таких, що підтверджують факт настання вказаних обставин. У разі недотримання вказаних умов сторона не має права посилатись на форс-мажорні обставини.
До матеріалів справи не надано доказів наявності обставин, передбачених вищевказаними пунктами договору.
Крім того, відповідно до п. 1 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно п. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договором між сторонами такого порядку не встановлено.
Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача відпускати воду та не чинити перешкод у користування питною водою відповідно до умов договору № 13 від 11.06.2005 р. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно вимог позивача про визнання договору № 13 від 11.06.2005 р. діючим, слід зазначити наступне.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 16 ЦК України, п.2 ст. 20 ГК України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів: 1)визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8)відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9)відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Також ч. 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Позивачем обрано спосіб захисту, який не відповідає вимогам ст. 16 ЦК України, ст.20 ГК України.
Згідно зі змістом ч. 2 ст. 19 ЦК України встановлено, що способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням.
Таким чином вимоги позивача про визнання договору № 13 від 11.06.2005 р. діючим, задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Пролетарська”, м. Макіївка, Донецька область до Державного підприємства “Макіїввугілля”, м. Макіївка, Донецька область про визнання договору № 13 від 11.06.2005 р. діючим та про зобов'язання відповідача відпускати питну воду та не чинити перешкод у користуванні питною водою підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 36, 43, 49, 77, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 16, 19, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 188, 193 Господарського кодексу України, Законом України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, Законом України “Про питну воду та питне водопостачання”, господарський суд, -
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Пролетарська”, м. Макіївка, Донецька область до Державного підприємства “Макіїввугілля”, м. Макіївка, Донецька область в частині зобов'язання відповідача відпускати воду та не чинити перешкод у користування питною водою відповідно до умов договору № 13 від 11.06.2005 р. задовольнити.
Зобов'язати Державне підприємство “Макіїввугілля”, м. Макіївка, Донецька область відпускати питну воду та не чинити перешкод у користуванні питною водою згідно до договору № 13 від 11.06.2005 р.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного підприємства “Макіїввугілля”, м. Макіївка, Донецька область на користь Відкритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Пролетарська”, м. Макіївка, Донецька область: 85,00 грн. - витрати по сплаті державного мита; 118,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).
Текст рішення оголошено в судовому засіданні 04.12.2009 р.
Суддя