83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
02.12.09 р. Справа № 35/277
за позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Донецьк
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра”, м. Київ в особі філії ВАТ КБ “Надра” Донецьке регіональне управління, м. Донецьк
про зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення № 3 від 14.08.2009 р. та перерахувати належні відповідачу кошти у сумі 199918,57 грн.
Суддя Мальцев М.Ю.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - особисто, ОСОБА_2, за довіреністю б/н від 13.10.2009 р.
від відповідача: не з'явився
Позивач, Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра”, м. Київ в особі філії ВАТ КБ “Надра” Донецьке регіональне управління, м. Донецьк про зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення № 3 від 14.08.2009 р. та перерахувати належні відповідачу кошти у сумі 199918,57 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію договору про здійснення розрахунково-касового обслуговування поточного рахунку в національній валюті (2600), копію листа № 0058 від 06.08.2009 р., № 009 від 14.08.2009 р., копію заяви про закриття поточного рахунку, копію платіжного доручення № 2 від 14.08.2009 р., № 3 від 14.08.2009 р., копії виписок по рахункам, невиконання відповідачем умов договору.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, з посиланням на Постанову правління НБУ № 59 від 10.02.2009 р., Закон України “Про банки та банківську діяльність”, Постанову НБУ № 492 від 12.11.2003 р., ст. 1075 Цивільного кодексу України, Постанову НБУ № 320 від 16.08.2006 р.
Відповідач у відзиві на позовну заяву № 3864 від 26.10.2009 р. просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на призначення Постановою правління Національного банку (надалі - НБУ) № 59 від 10.02.2009 р. тимчасової адміністрації в у ВАТ КБ “Надра”, а постановою правління НБУ № 452 від 05.078.2009 р. було продовжено мораторій до 10.02.2010 р. В обґрунтування зазначеного, посилався на ст. 85 Закону України „Про банки та банківську діяльність”. З посиланням на розділ 20 постанови НБУ № 492 від 12.11.2003 р. зазначив, що не може закрити поточний рахунок доки там є грошові кошти клієнта та не здійснені завершальні операції за рахунком. Також зазначив, що це суперечить ст. 1075 Цивільного кодексу України. Оплата за закриття поточного рахунку в розмірі 200,00 грн. може бути повернена за заявою клієнта. Крім того, зазначив, з посиланням на Постанову НБУ № 320 від 16.08.2006 р., що філія не може перерахувати грошові кошти, оскільки філія не має власного кореспондентського рахунку. Також відповідач вважає, що введення тимчасової адміністрації та впровадження мораторію є форс-мажорними обставинами, під час дії яких банк звільняється від виконання своїх зобов'язань, що також зазначено у п. 5.1. Договору.
10.11.2009 р. позивачем надано для залучення до матеріалів справи лист № 2254 від 28.10.2009 р., копію договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування поточного рахунку у національній валюті (2600), копію листа № 0058 від 06.08.2009 р., № 009 від 14.08.2009 р., копію заяви про закриття поточного рахунку, копію платіжного доручення № 3 від 14.08.2009 р., копію платіжного доручення № 2 від 14.08.2009 р., копії виписок по рахунках.
02.12.2009 р. позивачем надано пояснення, якими позивач зазначив, що введений НБУ мораторій, на який посилається відповідач не може вважатися форс-мажорною обставиною, ст. 58 Закону України “Про банки та банківську діяльність” містить вичерпний перелік операцій, на які поширюються заборона протягом дії мораторію, зобов'язання виконати платіжне доручення та перерахування коштів за вказаними в ньому реквізитами не підпадає під заборону мораторієм., також зазначив, що стороною у договорі від 11.01.2000 р. є відповідач - юридична особа і, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України саме він своєчасно та у повному об'ємі має виконувати покладені на нього договором обов'язки.
Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 10.11.2009 р. строк розгляду справи продовжено до 16.12.2009 р.
Розгляд справи відкладався.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
Між позивачем та відповідачем був укладений договір про здійснення розрахунково-касового обслуговування поточного рахунку у національній валюті (2600) від 11.01.2000 р. (надалі Договір), згідно з яким, Банк (відповідач) відповідно до Інструкції НБУ № 3 “Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті” зобов'язується протягом 3-х робочих днів з моменту надання Клієнтом (позивачем) всіх передбачених діючим законодавством документів відкриває Клієнту поточний рахунок № 26000710083001 у національній валюті України та здійснювати його розрахунково-касове обслуговування (п. 1.1. Договору).
Як передбачено п. 2.1.1. Договору Клієнт має право самостійно розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, з дотриманням вимог законодавства, за винятком випадків безспірного стягнення та безакцептного списання коштів, зупинення операцій по рахунку за рішенням органів податкової служби України, накладення арешту на грошові кошти Клієнту, що знаходяться на рахунку, відповідно до законів України.
Відповідно до п. 2.4.1. Договору Банк приймає на себе обов'язок надавати Клієнту комплекс послуг по розрахунково-касовому обслуговуванню рахунку відповідно до “Тарифів на операції та послуги ДРУ АКБ “Надра”.
Позивач платіжним дорученням № 3 від 14.08.2009 р. скерував належні йому грошові кошти в сумі 199918,57 грн., що знаходились на рахунку № 26000710083001 у ДРУ ВАТ КБ “Надра” на поточний рахунок № 26000009901551 у ДФ ВАТ “АКБ Автокразбанк”, після чого звернувся до відповідача із заявою про закриття поточного рахунку.
Вищевказані факти підтверджується платіжним дорученням № 3 від 14.08.2009 р., заявою про закриття поточного рахунку від 14.08.2009 р., листом № 009 від 14.08.2009 р., копії яких додано до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
За приписами ст.334 Господарського кодексу України банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до закону.
Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (ст.55 Закону України “Про банки та банківську діяльність”).
Згідно приписів ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом (ст.1068 Цивільного кодексу України).
Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом (ст. 1074 Цивільного кодексу України).
При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також не допускати дій з наміром завдати шкоди іншій особі чи зловживати правом в інших формах (частина друга та частина третя ст. 13 Цивільного кодексу України.
Грошові кошти згідно вищезазначеного платіжного документу на переказ не були спрямовані банком за вказаними в розрахункових документах реквізитами відповідному отримувачу, що не оспорюється відповідачем.
Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів (ст. 8.4 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”).
Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (ст. 30.1 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”).
Банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону (ст.32.3 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”).
Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
Доказів закінчення грошового переказу за платіжним дорученням позивача № 3 від 14.08.2009 р. та перерахування належних відповідачу коштів у сумі 199918,57 грн. відповідачем до матеріалів справи не надано.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення № 3 від 14.08.2009 р. та перерахувати належні відповідачу кошти у сумі 199918,57 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Тимчасова адміністрація приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття рішення про її призначення. Тимчасова адміністрація очолюється керівником, який призначається Національним банком України. З дня призначення тимчасового адміністратора повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) банку переходять до тимчасового адміністратора (ст. ст. 75, 78 Закону України “Про банки та банківську діяльність”).
Згідно приписів ст. 80 Закону України “Про банки та банківську діяльність” тимчасовий адміністратор має право: зокрема, продовжувати або припиняти будь-які операції банку.
Відповідач не надав до матеріалів справи документових доказів використання тимчасовим адміністратором права, наданого йому ст. 80 Закону України “Про банки та банківську діяльність” припиняти будь-які операції банку.
Слід зауважити, що право - обмежувати права клієнтів на безперешкодне розпорядження своїми коштами, зупиняти видаткові операції клієнтів банку, Законом України “Про банки та банківську діяльність”, - тимчасовому адміністратору не надано.
Статтею 59 Закону України „Про банки і банківську діяльність” передбачено, що зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту. Арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюється виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 2 вищезазначеного Закону мораторій - зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань. У даній справі предметом спору є невиконання банком розрахункових операцій клієнта при наявності у нього грошових коштів на рахунку. Отже, застосування мораторію не впливає на зобов'язання банку з проведення розрахункових операцій при наявності грошових коштів у клієнта за відсутністю розпорядження тимчасового адміністратора про припинення операцій.
Відповідно до вимог ст. 8.1 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Отже, невиконання відповідачем умов договору з посиланням на призначення тимчасової адміністрації та продовження мораторію судом до уваги не приймаються з огляду на вищенаведене.
Зазначення відповідача про неможливість закриття поточного рахунку з посиланням на розділ 20 Постанови Національного банку України № 492 від 12.11.2003 р. та ст. 1075 Цивільного кодексу України, судом до уваги не приймаються, оскільки предметом позовних вимог є зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення № 3 від 14.08.2009 р. та перерахування належних відповідачу коштів у сумі 199918,57 грн., а не закриття поточного рахунку.
Ствердження відповідача з посиланням на Постанову Національного банку України № 320 від 16.08.2006 р. щодо неможливості філією перерахувати грошові кошти клієнту, у зв'язку із відсутністю власного кореспондентського рахунку, також судом до уваги не приймаються, оскільки позовну заяву подано саме до юридичної особи, а не до філії.
Судові витрати підлягають стягненню в порядку, передбаченому ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 36, 43, 49, 77, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 11, 13, 525, 526, 599, 629, 1066, 1068, 1074 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 334 Господарського кодексу України Закон України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, Закон України “Про банки та банківську діяльність”, господарський суд, -
Позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра”, м. Київ в особі філії ВАТ КБ “Надра” Донецьке регіональне управління, м. Донецьк про зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення № 3 від 14.08.2009 р. та перерахувати належні відповідачу кошти у сумі 199918,57 грн., задовольнити повністю.
Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство “Комерційний банк “Надра”, м. Київ в особі філії ВАТ КБ “Надра” Донецьке регіональне управління, м. Донецьк виконати платіжне доручення № 3 від 14.08.2009 р. та перерахувати належні відповідачу кошти у сумі 199918,57 грн. на його поточний рахунок № 26000009901551 у ДФ ВАТ “АКБ “Автокразбанк”.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра”, м. Київ в особі філії ВАТ КБ “Надра” Донецьке регіональне управління, м. Донецьк на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Донецьк: 85,00 грн. - витрати по сплаті державного мита; 236,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набуття рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня
його прийняття (підписання).
Текст рішення оголошено в судовому засіданні 02.12.2009 р.
Суддя