"30" листопада 2009 р. Справа № 03/152-38
за позовом Приватного підприємства “Бран”, м. Дніпропетровськ
до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Луцьк Фудз”, с.Зміїнець Луцького району Волинської області
про стягнення 41 459 грн. 00 коп. штрафу та неустойки
Суддя Сініцина Л.М.
Представники:
від позивача: Фірман О.Д -комерційний директор
від відповідача: Пивачук Л.В. -нач. юрид. відділу, дов. в справі
Суть спору: Приватне підприємство “Бран” просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Луцьк Фудз” 41 459 грн. 00 коп. штрафу та неустойки за договором поставки №19/05 від 19.05.2008р.
Відповідач пояснень щодо позовних вимог суду не надав.
В судовому засіданні представниками сторін подано мирову угоду, в якій відповідач визнає суму штрафу нараховану позивачем в сумі -20 000,00 грн.; зобов'язується і гарантує погасити вказану суму шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача до 04.12.2009р.; позивач визнає повне погашення відповідачем суми основного боргу до договору поставки №19/05 від 19.05.2008р. та відмовляється від позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 600,00 грн., нарахованої пені в сумі 744,00 грн., судових витрат в сумі 730,00 грн.; після підписання цієї угоди та повного виконання відповідачем умов пунктів 1.1-.1.2.1 цієї угоди, позивач відмовляється від стягнення з відповідача штрафних санкцій , а саме нарахованого штрафу в сумі 20 115,00 грн. та не буде мати будь-яких (фінансових, майнових) претензій до відповідача, що випливають із виконання договору поставки.
В заяві про затвердження мирової угоди сторони просять суд затвердити мирову угоду; провадження у справі припинити.
Із досліджених матеріалів справи, пояснень представників сторін, господарський суд,-
19.05.2008р. між Приватним підприємством “Бран” (продавець) та Відкритим акціонерним товариством “Луцьк Фудз” (покупець) був укладений договір поставки №19/05 (а.с.10-12).
Згідно пункту 1.1 розділу 1 договору продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити в строк та на умовах передбачених цим договором, продукцію -цукор-пісок -в кількості, попередньо погодженій по телефону або факсу і зазначеній в накладній (а.с.10).
Позивач - Приватне підприємство “Бран” за період з травня 2008р. по вересень 2008р. передало покупцю товар на загальну суму 533 451 грн. 50 коп., про що свідчать видаткові накладні, довіреності до них та рахунки-фактури (а.с.13-21, 53-61).
Відповідно до пункту 6.1 розділу 6 договору розрахунок за кожну партію продукції здійснюється покупцем безготівковим переказом грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця наступним чином: 100% відтермінування платежу, але не більше як на 7 календарних днів з моменту поставки (а.с.11).
Однак, відповідач за отриманий товар розраховувався частково та несвоєчасно, про що свідчать виписки банку (а.с.22-34) та акти звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2008р. по 12.11.2009р., з 01.07.2008р. по 08.10.2008р., від 07.11.2008р. і від 03.02.2009р. (а.с.36-38, 44-45).
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до пункту 7.2 розділу 7 договору поставки за несвоєчасну оплату продукції покупець сплачує продавцю штраф в розмірі 10% від вартості доставленого, але не оплаченого товару (а.с.11).
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з розрахунку суми стягнення сума основного боргу становить 600 грн., розмір 3% річних становить 744 грн. 00 коп., розмір штрафу - 40 115 грн. 00 коп. (а.с.62).
Однак, в судовому засіданні представниками сторін подано мирову угоду, в якій відповідач визнає суму штрафу нараховану позивачем за порушення умов оплати за договором поставки №19/05 від 19.05.2008р. в сумі -20 000,00 грн.; зобов'язується і гарантує погасити вказану суму в розмірі 20 000,00 грн. шляхом перерахування суми штрафу по договору поставки №19-05 від 19.05.2008р. в сумі 20 000,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача: р/р 26008050804745 в КБ «ПриватБанк», м. Дніпропетровська, МФО 305299; термін повного погашення заборгованості - до 04.12.2009р.; відповідач має право дострокового погашення вказаної суми штрафу; позивач визнає повне погашення відповідачем суми основного боргу по договору поставки №19/05 від 19.05.2008р. та відмовляється від позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 600,00 грн., нарахованої пені в сумі 744,00 грн., судових витрат в сумі 730,00 грн.; після підписання цієї угоди та повного виконання відповідачем умов пунктів 1.1-.1.2.1 цієї угоди, позивач відмовляється від стягнення з відповідача штрафних санкцій , а саме нарахованого штрафу в сумі 20 115,00 грн. та не буде мати будь-яких (фінансових, майнових) претензій до відповідача, що випливають із виконання договору поставки №19/05 від 19.05.2008р.
В заяві про затвердження мирової угоди представники сторін просять суд затвердити мирову угоду; провадження у справі припинити.
Згідно абзацу 1 статті 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.
Відповідно до пункту 7 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.
Оскільки умови мирової угоди не суперечать чинному законодавству, не порушують прав та охоронюваних законом інтересів сторін та інших осіб і держави, суд вважає за можливе затвердити мирову угоду сторін і припинити провадження у справі.
Згідно умов мирової угоди судові витрати по даній справі покладені на позивача.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 78, пунктом 7 статті 80, статтею 86 ГПК України, господарський суд, -
1.Затвердити мирову угоду від 30.11.2009р. укладену між Приватним підприємством “Бран” та Відкритим акціонерним товариством “Луцьк Фудз” згідно якої:
Відкрите акціонерне товариство “Луцьк Фудз” (43001, с. Зміїнець Луцького району Волинської області, вул. Левадна, 2А; поштова адреса: м. Луцьк, вул. Ковельська, 150, код ЄДРПОУ 00377163, р/р 26009326 у відділенні в м. Луцьку Філії ПУМБ в м. Львові, МФО 385350) зобов'язується сплатити на користь Приватного підприємства “Бран” (49089, м. Дніпропетровськ, вул. Призаводська, 2/1, код ЄДРПОУ 34985518, р/р 26008050804745 в КБ «ПриватБанк»м. Дніпропетровська, МФО 305299) штраф в сумі 20 000,00 грн. до 04.12.2009р.
2. Провадження у справі за позовом Приватного підприємства “Бран” до Відкритого акціонерного товариства “Луцьк Фудз” про стягнення 41 459 грн. 00 коп. штрафу та неустойки, припинити.
Суддя Л.М.Сініцина
Ухвала набрала законної сили 30.11.2009р. і дійсна для пред'явлення до виконання до 01.12.2012р.
Суддя Л.М.Сініцина