Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207
Іменем України
03.12.2009 Справа №2-2/3035-2009
за позовом Феодосійської міської ради (98100, м. Феодосія, вул. Земська, 4)
до Фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна інспекція по контролю за використанням та охороною земель АР Крим (95038, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська 114)
про стягнення 14 670,54 грн.
Суддя Толпиго В.І.
Від позивача: Калашников О.О. - спеціаліст, довіреність у справі.
Від відповідача : Фролкова О.О. - представник, довіреність у справі.
Третя особа: Светікова - гол.фах, довір у справі.
Суть спору|спору|:
Позивач - Феодосійська міська рада звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державної інспекції по контролю за використанням та охороною земель АР Крим про стягнення 14 670,54 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем використовується земельна ділянка по Керченському шосе у м. Феодосії під будівництво торгово-розважального комплексу на підставі договору оренди землі від 29.12.2007 р. Представниками Державної інспекціі по контролю за використанням та охороною земель АР Крим було зафіксовано порушення земельного законодавства, за що відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності. Розмір шкоди, завданої відповідачем, становить 14 670,54 грн. Несплата відповідачем завданої шкоди і стала підставою для звернення із позовною заявою до суду.
15 вересня 2009 р. від відповідача до суду надійшло клопотання, у якому зазначено, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими. При складені проекту землеустрою відповідачем отримані та угоджені усі необхідні документи на земельну ділянку. Ні одним з документів (висновків), що увійшли до проекту землеустрою не передбачено, що на вибраній земельній ділянці присутній верхній родючий грунт, який підлягає перенесенню відповідно до встановленого порядку. Більш того, ґрунти на спірній земельній ділянці є скудним, про що свідчать відповідні матеріали узгодженень. В жодному з вищевказаних висновків не було вказано, що земельна ділянка, яка надана відповідачу в оренду, має поверхневий шар ґрунту, який характеризується родючістю. Також, відповідачем зазначено, що проект землеустрою був затверджений рішенням Феодосійської міської ради від 28.12.2007 р. №1327, на підставі якого і було укладено договір оренди землі. Також міська рада знала про намір відповідача забудувати ділянку,так як в договорі оренди зазначена мета використання землі.
15 вересня 2009 р. від Державної інспекції по контролю за використанням та охороною земель АР Крим надійшло пояснення по справі від 14.9.2009 р. №176/01-11, у якому зазначено, що за результатами перевірки державним інспектором встановлено факт зняття та переносу ґрунту без спеціального дозволу на площі 0,88га. За даним фактом було складено протокол та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності. У вказаному поясненні зазначено, що зняття ґрунту без дозволу є порушенням законодавства.
15 жовтня 2009 р. на адресу ГС АР Крим від відповідача надійшов відзив від 15.10.2009 р., у якому зазначено, що розрахунок ціни позову нічим не обґрунтований та проведений із порушенням вимог діючого законодавства. Вказаним відзивом відповідач просить суд у задоволені позову відмовити.
10 листопада 2009 р. від відповідача надійшло доповнення до відзиву на позовну заяву від 02.11.2009 р., у якому зазначено, що згідно проекту землеустрою, який затверджено рішенням Феодосійської міської ради від 28.12.2007 р. №1327, метою використання землі зазначено - для іншій комерційній діяльності. Таким чином, земельна ділянка, що надана в оренду відповідачу, є землею несільськогосподарської діяльності та такою, яка не представляє цінності в сільськогосподарському виробництві.
12 листопада 2009 р. від позивача надійшло пояснення до позову від 11.11.2009 р., у якому зазначено, що факт порушення відповідачем земельного законодавства встановлено протоколом про адміністративне правопорушення №000725 від 10.01.2009 р.
3 грудня 2009 року у судовому засіданні представник позивача надав суду пояснення до позовні заяви, відповідно до яких, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.
Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
Згідно ст. 20 Господарського кодексу України, що встановлює шляхи захисту прав суб'єктів господарювання, кожен суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів у тому числі шляхом визнання наявності прав.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнанні або заперечування. Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу. Способи захисту цивільних прав і інтересів перераховані в ч. 2 ст. 16 ЦК України, крім того, згідно ч. 3 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, встановленим договором або законом.
Згідно ст.13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу і повинні використовуватися відповідно до закону. Статтею 66 Основного закону встановлено, що кожний зобов'язаний не завдавати шкоди природі
Рішенням Феодосійської міської ради № 1327 від 28.12.2007 р. фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 було надано в оренду для будівництва торгово-розважального комплексу земельну ділянку площею 2,0 га, розташовану у м. Феодосія по Керченському шосе, зона «Байбуга», кадастровий номер земельної ділянки - 01 116 000 000 101 402 70. На підставі вказаного рішення між позивачем і відповідачем укладено договір оренди землі від 29.12.2007 р., який зареєстрований в Державному реєстрі земель 07.03.2008 р. під № 040801900060.
16 січня 2009 р. представниками Державної інспекції з контрою за використовуванням та охороною земель в Автономній Республіці Крим на земельній ділянці, що орендується відповідачем, було встановлено факт порушення земельного законодавства: зняття та перенесення ґрунтового покриву без спеціального дозволу на площі 0,88 га. За результатами перевірки відносно СПД ОСОБА_2 складено протокол № 000725 від 16.01.09 р. і винесено Припис про необхідність усунення порушень земельного законодавства протягом 30 днів.
Постановою №000725 від 19.01.09 р. на підставі ст.ст. 168, 211 Земельного кодексу України і ст. 53-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення земельного законодавства: самовільне зняття та перенесення ґрунтового покриву без спеціального дозволу, чим завдано шкоду навколишньому середовищу у сумі 14 670,54 грн.
Статтею 168 Земельного кодексу України встановлено, що ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони. Власники земельних ділянок і землекористувачі не мають права здійснювати зняття і перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням і охороною земель.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону земель» під ґрунтом розуміється природно-історичне органо-мінеральне тіло, що утворилося на поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості - родючості; гумус - органічна складова частина ґрунту, яка утворюється в процесі біохімічного розкладу рослинних і тваринних решток та формує його родючість; родючість ґрунту - здатність ґрунту задовольняти потреби рослин в елементах живлення, воді, повітрі і теплі в достатніх кількостях для їх нормального розвитку, які в сукупності є основним показником якості ґрунту.
Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.01.2005 р. № 1 затверджено Порядок видачі і анулювання спеціальних дозволів на зняття і перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок.
Відповідно до розділу 2 вказаного Порядку, терміни в ньому вживаються в наступному значенні: ґрунтовий покрив земельних ділянок - поверхневий шар ґрунту, який характеризується родючістю; спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок - офіційний документ, який видається на підставі затвердженого в установленому порядку проекту землеустрою і дає право на зняття або перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок.
Таким чином, законодавець встановив, що під ґрунтовим покривом в земельних правовідносинах розуміється не весь шар ґрунту, що знаходиться під проекцією земельних ділянок, а тільки поверхневий шар ґрунту, що характеризується родючістю (тобто, містить гумус).
Пунктом 3.1. вказаного Порядку встановлено, що власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов'язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту.
Згідно з пунктом 3.2. вказаного Порядку, дозвіл на зняття ґрунту не потрібен у випадках, якщо перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) здійснюється у межах однієї і тієї ж земельної ділянки, наданої для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва і будівництва індивідуальних гаражів. Вказаний перелік випадків є вичерпним.
Аналогічної позиції дотримується Державна інспекції України по контролю за використовуванням та охороною земель в листі № 6-8-1192/713 від 08.11.2005 г.: «Пункт 3.2 Порядку містить вичерпний перелік випадків, коли оформлення Дозволу не потрібне. У всіх інших випадках, при проведенні робіт, пов'язаних з порушенням поверхневого (родючого) шару ґрунту, отримання Дозволу є обов'язковим.» В листі також вказується, що Порядок регламентує процедуру отримання дозволів на зняття і перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок всіх категорій земель, передбачених ст. 19 Земельного кодексу України, у тому числі, і земель житлової і громадської забудови, до яких відноситься земельна ділянка, що орендується відповідачем.
На підставі вказаних фактів, аналізу правових норм суд приходить до висновку, що відповідачем без спеціального дозволу, тобто з порушенням встановленого порядку, було проведено самовільне зняття та перенесення поверхневого родючого шару ґрунту на площі 0,88 га, чим завдано шкоду навколишньому природному середовищу.
Відповідно до п. «и» ст.211 Земельного кодексу України за невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.
Статтею 56 закону України «Про охорону земель» встановлено, що застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Пунктом Е статті 68 закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено відповідальність за порушення екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Розмір шкоди за зняття ґрунтового покриву розраховується відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.07 р. № 963 «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу». Розрахунок завданої шкоди проведено державним інспектором Ткаченко А.А. на підставі вказаної Постанови Кабінету Міністрів України, розмір шкоди складає 14670,54 грн.
Відповідно до п. 15 ст. 48 закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», 100 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає зарахуванню до бюджетів місцевого самоврядування.
У відповідності до Законів України «Про охорону земель» та „Про охорону навколишнього природного середовища”, Фізична особа- підприємець ОСОБА_2 зобов'язаний відшкодувати збитки, які спричинили в наслідок порушення природоохоронного законодавства в повному обсязі.
Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).
Відповідно до ст.. 32-34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, тоді як відповідач не довів суду необґрунтованості вимог позивача.
Отже позовні вимоги обґрунтовані | та підлягають задоволенню.
Витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг судового процесу відносяться на відповідача.
Згідно п.3.9.5 роз'яснень Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.
За згодою представників сторін в засіданні суду були оголошені вступна і резолютивна частини рішення.
Рішення підготовлене і підписане 04.12.2009р.
Керуючись ст. ст. 49,82,84,85 ГПК України
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Феодосійської міської ради (98100, м. Феодосія, вул. Земська, 4, р/р 31513921700024 місцевий бюджет м.Феодосія, код доходів 24062100 ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740709) 14 670,54грн. збитків, 146грн70коп держмита, 236,00грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.