Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 201
Іменем України
03.12.2009Справа №2-26/4873-2009
За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», м. Сімферополь, вул. Училищна, 42-А.
До відповідача Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку», м. Київ, вул. Дегтяревська, 8-а, в особі Кримського відділення № 19, м. Сімферополь, вул. Козлова, 24.
Про стягнення 2874,26 грн.
Суддя Медведчук О.Л.
Представники:
Від позивача - Сіліч Л.Є., ю/к., дов. від 21.08.09р.
Від відповідача - не з'явився
Суть спору: позивач - Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» звернувся до господарського суду АР Крим із позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 2874,26 грн., а також витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що відповідачем порушено взяті на себе зобов'язання за договором про приймання готівкових платежів від населення та юридичних осіб за спожитий природний газ та інші послуги від 31.10.2006р. щодо перерахування платежів які прийнято на користь позивача, на рахунок останнього, а як наслідок за відповідачем утворилася заборгованість у сумі 2874,26 грн.
Матеріали справи направлялись до суду апеляційної інстанції у зв'язку із поданням відповідачем апеляційної скарги на ухвалу господарського суду АР Крим від 11.09.2009р. про порушення провадження у справі.
По поверненню матеріалів справи, справу було призначено до розгляду.
Розгляд справи відкладався за клопотанням відповідача у зв'язку із знаходженням його представника у відряджені.
У судовому засіданні яке відбулося 03.12.2009р. позивачем вимоги підтримано.
Відносно клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відрядження юрисконсульта яке надійшло до суду після судового засідання, суд має зазначити, що виходячи з положень ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватись своїми правами та обов'язками, а в силу ст. 28 ГПК України сторони не обмежені у кількості представників яких може призначити одна особа.
Таким чином відрядження юрисконсульта не є підставою для відкладення розгляду справи, адже відповідач не обмежений на уповноваження іншої особи на представлення інтересів, до того ж суд вже відкладав розгляд справи за клопотанням відповідача у зв'язку із відрядженням представника, а відтак повторне клопотання відповідача свідчить про зловживання та не добросовісне користування відповідачем своїми правами та сприяє затягуванню розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
встановив:
31.10.2006р. між ВАТ «Кримгаз» в особі Голови правління (Клієнт за договором) та Акціонерним банком «Банк регіонального розвитку» в особі начальника Кримського відділення № 19 (Банк за договором) укладено договір про приймання готівкових платежів від населення та юридичних осіб за спожитий природний газ та інші послуги.
Предметом вказаного договору є те, що Банк здійснює приймання платежів від населення та юридичних осіб шляхом прийняття готівки на користь Клієнта з подальшим безготівковим перерахуванням цих коштів на розподільчі рахунки Клієнта які вказано у договорі.
Серед обов'язків відповідача зокрема є перерахування платежів, які прийнято на користь Клієнта, на рахунок Клієнта не пізніш наступного банківського дня за мінусом комісії Банку у розмірі 0,5% від суму прийнятих платежів. (п. 2.1.3 договору).
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо перерахування позивачу прийнятих на його користь коштів, за відповідачем утворилася заборгованість у сумі 2874,26 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, якій підписано представниками обох сторін та скріплений печатками (а.с. 19).
Доказів сплати відповідачем сформованої заборгованості у сумі 2874,26 грн. на дату розгляду справи суду не подавалось.
Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин, оскільки відповідачем порушено взяті на себе зобов'язання за у кладеним договором суд вважає, що вимоги про стягнення з нього заборгованості у сумі 2874,26 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також суд має зазначити, що у п. 27 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 р. N 04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" зазначається, що територіальна підсудність справи за участю відособленого підрозділу юридичної особи визначається відповідно до вимог статті 15 ГПК за місцем знаходження відособленого підрозділу, якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи. Господарським судам слід також враховувати, що оскільки відособлений підрозділ юридичної особи діє у межах наданих йому повноважень, то подання позову за місцем знаходження цього підрозділу правомірне лише тоді, коли спір випливає саме з його діяльності.
Оскільки правовідношення за якими виник спір стосуються саме діяльності Кримського відділення № 19 Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку», адже договір із позивачем укладався саме Кримським відділення яким і здійснювалось приймання коштів від платників на користь позивача з подальшим перерахуванням цих коштів на розподільчі рахунки позивача, суд вважає, що позивачем правомірно подано позов саме за місце знаходженням Кримського відділення Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку».
Враховуючи, що спір виник в наслідок неправильних дій відповідача, судові витрати підлягають покладенню саме на нього відповідно до ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» (м. Київ, вул. Дегтяревська, 8-а; код ЄДРПОУ 19338316, МФО 300540, п/р 320001909001 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» м. Сімферополь, вул. Училищна, 42-А; код ЄДРПОУ 03348117, МФО 384436, п/р 26007054900922 КРУ «Приватбанк») заборгованість у сумі 2874,26 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Медведчук О.Л.