Іменем України
25.11.09Справа №2а-1544/09/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
судді Майсак О.І.,
при секретарі: Слонімець Т.І.,
за участю: представника позивача Ягунова В.П. (дов. б/н від 01.09.2009 р.); представників відповідача Сотнікової Л.А. (дов. № 343/10-004 від 04.03.2009 р.), Борової К.О. (дов. № 6281/9/10-0 від 19.10.2009 р.); Луговської А.В. (дов. № 330/10-004 від 19.12.2008 р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «DYO Украина» до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя про зобов'язання відповідача здійснити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «DYO Украина» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Севастополя із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання відповідача здійснити певні дії. Вказує, що згідно направлення на перевірку від 29.07.2009 року № 758/01-055 наданого Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м. Севастополя була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року. За результатами перевірки складено акт № 2/23-1/33117547/4320/10 від 17.08.2009 року про неможливість проведення планової виїзної перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства. Згідно акту встановлені порушення позивачем вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансової звітності в Україні», Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1997 року № 88 «Про затвердження положення про забезпечення запису у бухгалтерському обліку», п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в частині порушення ведення бухгалтерського та податкового обліку та збереження облікових регістрів. Згідно виявлених порушень ведення бухгалтерського та податкового обліку, відповідач надходить висновку про неможливість проведення перевірки.
Позивач вважає, зазначені дії відповідача протиправними, та просить зобов'язати останнього провести планову виїзну перевірку позивача.
Ухвалою від 02 вересня 2009 року відкрито провадження по адміністративній справі. Ухвалою від 03 вересня 2009 року закінчено підготовче провадження по адміністративній справі та справа призначена до судового розгляду.
В процесі розгляду справи позивач надав суду уточнення позовних вимог, остаточно просить зобов'язати відповідача провести планову перевірку позивача на підставі раніше наданих первинних документів бухгалтерського звіту та документів податкової звітності.
У судовому засіданні 25.11.2009 року представник позивача підтримав уточнення позовних вимог, вважає їх обґрунтованими та просить позов задовольнити. Вказує, що згідно направлення на перевірку від 29.07.2009 року № 758/01-055 наданого Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м. Севастополя була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року. За результатами перевірки складено акт № 2/23-1/33117547/4320/10 від 17.08.2009 року про неможливість проведення планової виїзної перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства. Відповідно до акту встановлені порушення позивачем вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансової звітності в Україні», Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1997 року № 88 «Про затвердження положення про забезпечення запису у бухгалтерському обліку», п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в частині порушення ведення бухгалтерського та податкового обліку та збереження облікових регістрів. Також вказує, що згідно постанови Ленінського районного суду м. Севастополя від 12.11.2009 року провадження по адміністративній справі № 3-55227/09 про притягнення до адміністративної відповідальності Мазінової Оксани Володимирівни, як директора ТОВ «DYO Украина», за ст. 164-2 КпАП України - припинено у зв'язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.
Представники відповідачів з адміністративним позовом не погоджуються повністю, просять у задоволенні відмовити. Обґрунтовують свої заперечення тим, що порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327 розроблений для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання-юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами (п.п. 1.1 п. 1 зазначеного Порядку). Податковим органом перевірка ТОВ «DYO Украина» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства не була проведена, а тому не має підстав для складення акту перевірки у розумінні Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327.
Згідно пункту 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності тощо. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган на підстав пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши інші докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. Але дії відповідача щодо відмови у проведенні перевірки з певних підстав підлягають визнанню протиправними на підставі ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до норм якої, суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Судом встановлено наступне. На підставі направлення на перевірку від 29.07.2009 № 758/01-055 виданого державною податковою інспекцією в Ленінському районі м. Севастополя була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «DYO Украина» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2009. За результатами перевірки було складено акт № 2/23-1/33117547/4320/10 від 17.08.2009 про неможливість проведення планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства (арк. с. 8-20).
Відповідно до п. 5 акту перевірки № 2/23-1/33117547/4320/10 від 17.08.2009 встановлені порушення вимог Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 «Про затвердження Положення про забезпечення записів в бухгалтерському обліку», п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 № 283/97-ВР, у частині порушення ведення бухгалтерського і податкового обліку та зберігання облікових регістрів. На підставі виявлених порушень ведення бухгалтерського та податкового звіту, державна податкова інспекція приходить до висновку про неможливість проведення планової виїзної перевірки з питань податкового, валютного та іншого законодавства (арк. с. 20).
В акті перевірки № 2/23-1/33117547/4320/10 від 17.08.2009 відсутні будь-які відомості щодо завищення валових витрат, про заниження сум податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, крім того ТОВ «DYO Украина» при проведенні перевірки були надані за весь перевіряємий період податкові декларації по податку на додану вартість, податку на прибуток, і також всі первинні бухгалтерські документи (видатні (приходні) накладні, податкові накладні, авансові звіти, касові документи та ін.), що підтверджується листом директора ТОВ «DYO Украина» Мазінової О.В. на ім'я начальника ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя Борисову С.В. за вих. № 23 від 19.08.2009 (арк. с. 21-23).
Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: 1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Перелік обов'язкових реквізитів первинних облікових документів наведено у ч. 2 ст. 9 Закону про бухгалтерський облік. Це: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Регістри бухгалтерського обліку - це носії певного формату (паперові, машинні) у вигляді відомостей, книг, журналів, машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, прийнятих до обліку. Регістри бухгалтерського обліку як складова форми бухгалтерського обліку можуть обиратися (розроблятися) підприємством на підставі ст. 8 Закону № 996-XIV самостійно з дотриманням єдиних засад бухгалтерського обліку та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних. Регістри бухгалтерського обліку (5 журналів, 17 відомостей, Головна книга), призначені для застосування на підприємствах, затверджені наказом Мінфіну України від 29.12.2000 р. № 356 «Про затвердження Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку». Регістри бухгалтерського обліку, призначені для застосування на малих підприємствах (1 книга або 5 відомостей і оборотно-сальдова відомість), затверджено наказом Мінфіну України від 25.06.2003 р. № 422 «Про затвердження Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами».
Відповідно до пункту 3.1. Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995, № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", облікові регістри - це носії спеціального формату (паперові, машинні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.
Статтею 8 Закону України від 16.07.1999, № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні") ( Далі - Закон № 996) врегульоване питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві, які належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Згідно з пунктом 5 вказаної статті Закону, підприємство самостійно: визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку тощо.
Відповідно до абзацу першого п.п 1.3 п. 1 Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» від 10.08.2005 № 327 (далі - Наказ № 327 від 10.08.2005) за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства (п.п. 1.5. п. 1 Наказ № 327 від 10.08.2005).
Таким чином, відповідно до Наказу № 327 від 10.08.2005 за результатами проведення виїзної планової перевірки складається: або акт в якому відображаються виявлені в ході перевірки факти порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, або довідка про відсутність порушень податкового, валютного та іншого законодавства, також Наказом № 327 від 10.08.2005 передбачена можливість оформлення акту відмови від допуску до перевірки.
З матеріалів справи вбачається, що результати планової виїзної перевірки ТОВ «DYO Украина» були оформлені актом про неможливість проведення планової виїзної перевірки № 2/23-1/33117547/4320/10 від 17.08.2009, але Наказ № 327 від 10.08.2005 не передбачає такої форми оформлення матеріалів виїзної планової перевірки.
Працівниками Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя 17.08.2009 у відношенні директора ТОВ «DYO Украина» Мазінової Оксани Володимирівни було складено протокол про адміністративне правопорушення, а саме встановлено відсутність ведення бухгалтерського та податкового звіту, порушені правила зберігання облікових регістрів по акту № 2/23-1/33117547/4320/10 від 17.08.2009 про неможливість проведення планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2009. але постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 12.11.2009 провадження по адміністративній справі № 3-55227/09 про притягнення до адміністративної відповідальності Мазінової Оксани Володимирівни, як директора ТОВ «DYO Украина», за ст. 164-2 КпАП України - припинено у зв'язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.
З урахування викладеного, суд дійшов висновку, що ведення регістрів первинних документів це право юридичної особи, обов'язковість їх ведення не встановлено діючим законодавством. Виходячи з поняття облікових регістрів, їх відсутність не впливає на можливість здійснення податковими органами перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, тому що необхідні для перевірки дані у повному обсязі відображено у первинних бухгалтерських документах. Складання акту про неможливість проведення перевірки з підстав, яки було вказано відповідачем законодавством не передбачено. Суд зазначає, що дії відповідача щодо складення акту не породжують ніяких правових наслідків для платника податків. Однак, дії відповідача щодо відмови у проведенні перевірки з підстав не надання позивачем облікових регістрів, не ґрунтуються на законі, та є протиправними.
Позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача провести планову перевірку позивача на підставі раніше наданих первинних документів бухгалтерського звіту та документів податкової звітності не можуть бути задоволенні з наступних підстав.
Згідно зі ст. ст. 2, 7, п. 1 ст. 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" N 509, на органи державної податкової служби покладені обов'язки здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, центральних цільових фондів податків і зборів. Державна податкова адміністрація України здійснює такі функції, як виконання безпосередньо, а також організація роботи державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язаної із здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями.
Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу" N 509 від 04.12.90 органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Проведення планової перевірки умови, порядок та підстави її проведення чітко врегульовано податковим законодавством. Зокрема це право відповідача, а не обов'язок, здійснення якого у судовому порядку не належить до компетенції адміністративного суду.
Постанова складено у повному обсязі 30 листопада 2009 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Визнати дії Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя щодо відмови у проведенні виїзної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «DYO Украина» відповідно до направлень № 758/01-055 від 29 липня 2009 року та № 772/01-055 від 03.08.2009 року з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2006 р. по 31.03.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 р. по 31.03.2009 р., на підставі наданих первинних документів бухгалтерського звіту та документів податкової звітності протиправними.
2. В задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя підпис О.І. Майсак