ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 6/621
м. Київ
10:42 № 2а-10538/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Миронець Р.А. вирішив адміністративну справу
за позовом Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва
до ОСОБА_1
про стягнення податкової заборгованості в розмірі 5 604,54грн.
за участю представників сторін:
Позивач, Пильгун О.О., Відповідач, не прибув,
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості перед бюджетом в розмірі 5604,54 грн.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що відповідач -суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 має заборгованість перед бюджетом в розмірі 5604,54 грн., по податку з доходів фізичних осіб в сумі 2259,03 грн., та з податку на додану вартість в сумі 3345,51 грн.
Відповідач в судове засідання не прибув, представника не направив, заперечення на позов не надав, про час, дату на місце розгляду справи був повідомлений належним чином..
Розглянувши подані стороною документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 (далі - відповідач) зареєстрований Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією, ЄДРПОУ НОМЕР_2, та згідно довідки №2101 внесений до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України.
Згідно з довідкою від 20.05.2005р. №7182 взятий на облік до ДПІ у Святошинському районі міста Києва, як платник податків.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач має заборгованість перед бюджетом в розмірі 5604,54 грн., по податку з доходів фізичних осіб в сумі 2259,03 грн., та з податку на додану вартість в сумі 3345,51 грн.
Позивачем -було проведено перевірку суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1. За результатами перевірки позивачем складено акт від 27.03.2008р. №94/17-40/2024115038 про результати перевірки дотримання вимог законодавства про оподаткування.
Перевірка проводилась в період з 14.03.2008р. по 27.03.2008р., у цей період відповідальною особою за фінансово-господарську діяльність був відповідач.
В ході перевірки встановлено порушення відповідачем:
- ст.13 розділу ; Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян»
- п.п. «а»п.19.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», встановлено неналежне ведення обліку доходів та витрат, а саме: завищення валових витрат за 2 пів.2006 р. на суму 11237,63 грн. у зв'язку з віднесенням до складу витрат, суми витрат які не підтверджені документально, заниження валового доходу за перевіряємий період, а саме в декларації про доходи задекларовано за 2007р. -60892,83 грн.
-п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97 - ВР «Про податок на додану вартість»перевіркою встановлено завищення податкового кредиту у жовтня 2006року на 1735,0 грн. у грудні 2006р. на 294,0 грн. у лютому на 205,0 грн. у зв'язку з зарахуванням до податкового кредиту сум, які не використовувалися в оподатковуваних операціях;
- в порушення п.п.7.7.1. п.7.7. ст..7 Закону України від 03.04.97р. №168/97 -ВР «Про податок на додану вартість», перевіркою встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету 2234,00грн. в тому числі у жовтні 2006р. на 1735,00 грн., у грудні 2006р. на 294,00 грн., у лютому на 205,00 грн.
На підставі вищезазначеного акту, позивачем прийнято податкові повідомлення -рішення №0000861740 від 07.04.2008р. на суму 1532,66 грн. по податку з доходів фізичних осіб, №0000851740 від 07.04.2008р. на суму 3351,00 грн. з податку на додану вартість.
Відповідач в судове засідання не прибув, заперечень на позов не надав.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню за таких підстав.
Відповідно до п.1.1. ст.1. Закону України №2181 від 21.12.2000р., платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань передбачено у п.п.4.1.1 статті 4 Закону України №2181, відповідно до якого, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Крім того, п.4.2.3. ст.4 Закону України №2181, передбачає обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було подано податкову декларацію про доходи, одержані з 01.01.2006р. по 31.12.2006р. відповідно до якої було зроблено перерахунок та винесено податкове повідомлення на суму 1057,31 грн. і розраховано авансові платежі на 2007р. та винесено податкове повідомлення на загальну суму 1219,96 грн.
Однак, відповідачем не сплачено податковий борг.
Відповідно до п.п8.2.1. п.8.2. ст..8 Закону України №2181, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.
На виконання вимог п.п.6.2. п.6.2. тс.6 Закону України №2181, відповідачу було направлено першу податкову вимогу №1/1824 від 18.08.06р. на суму 981,00 грн. Податкова вимога була направлена поштою та отримана відповідачем.
У зв'язку з непогашенням боргу протягом місяця з дня направлення першої податкової вимоги на юридичну адресу відповідача, було направлено другу податкову вимогу №2/2618 від 05.12.2006р. на суму 407,87 грн. Податкова вимога була направлена поштою та отримана відповідачем.
Однак, після проведених позивачем дій сума боргу відповідачем не сплачена та складає 5604,54 грн.
П.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. З Закону України № 2181 -III передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Відповідно, узгоджена сума податкового зобов'язання, яка не була сплачена платником податків у визначені строки, вважається сумою податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій) платника податків і може бути примусово стягнута за рахунок активів платника в судовому порядку.
Підпунктом 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи та державні виконавці у межах їх компетенції.
Відповідно до ст. 238 Господарською кодексу України (ГК України), за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Згідно з ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, як визначено ст. 239 ГК України, відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання зокрема такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів).
Статтею 241 ГК України встановлено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.
Також ч. 1 ст. 242 ГК України встановлено, що у разі порушення суб'єктом господарювання встановлених правил обліку або звітності щодо сплати зборів (обов'язкових платежів) або їх несплати чи неповної сплати сума, яку належить сплатити, стягується до відповідного бюджету. Крім того, з суб'єкта господарювання у визначених законом випадках може бути стягнуто штраф у розмірі до п'ятдесяти відсотків належної до сплати суми збору (обов'язкового платежу).
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно позов задовольнити повністю, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача, в зв'язку з несплатою ним податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість .
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Суд прийшов до висновку задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі та стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 заборгованість перед бюджетом в сумі 5604,54 грн.
Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 69, 71, 158-163 КАСУ, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (м.п. 03134, АДРЕСА_1, інд. Номер №НОМЕР_2, р/р НОМЕР_3 в філії АКІБ «Укрсіббанк»КРВ, код банку 300733 та р/р НОМЕР_4, в Білоцерківській філії ВАТ «АКБ Автокразбанк», код банку 321916) заборгованість в сумі 5604,54 грн.,з яких:
- по податку з доходів фізичних особі в сумі 2259,03 грн. на р/р №33217801700009 в УДК у Святошинському районі міста Києва, банк одержувач: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код 26077945, код платежу 11010200
- по податку на додану вартість в сумі 3345,51 грн. на розрахунковий рахунок №31110029700009 в УДК у Святошинському районі міста Києва, банк одержувач: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код 26077945, код платежу 14010100.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Добрянська Я.І.