№ 2-а- 6907/08/2070
Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
24.11.2009 р. м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Перцової Т.С.
при секретарі -Ульященко Л.М.
за участю представників сторін :
позивача -Яценка О.П.,
відповідача -Чернявської Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Да Вінчі»про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені, -
Позивач - Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі -ХОВ ФСЗІ, позивач) - звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Да Вінчі»(далі -ТОВ "Да Вінчі", відповідач), в якому, з урахуванням уточнень, прийнятих судом, просить суд стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції у розмірі 3986, 96 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 320, 47 грн..
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (в редакції від 06.10.2005 року Закон № 2960-ІV), (надалі -Закону 2960-ІV), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Вказує, що статтею 20 Закону 2960-ІV встановлено обов'язок для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною 1 статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю. У відповідності до ч. 2 ст. 20 Закону 2960-ІV порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Таким чином, за 1 робоче місце, відповідач до 15.04.2008 року повинен був самостійно сплатити санкції у розмірі 10986,96 грн. Розмір пені за порушення термінів сплати санкції склав 320,47 грн. Враховуючи викладене, просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач в наданих до суду письмових запереченнях та його представник у судовому засіданні проти позову заперечували. В обґрунтування своєї правової позиції зазначили, що у ТОВ „Да Вінчі” середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за 2007 рік складала 46 осіб, з них кількість інвалідів -штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону 2960-ІV, складала 2 особи. Стверджують, що підприємством було виконано норматив з працевлаштування інвалідів у 2007 році та вважають, що позивачем безпідставно визначено адміністративно-господарську санкцію в розмірі 10986,96 грн. та пеню в розмірі 320,47 грн..
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до ст. 18 Закону 2960-ІV, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.
Підприємства, установи і організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно до ч. 3 ст.18-1 Закону 2960-ІV державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Наведене свідчить про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій ст. 18 Закону 2960-ІV.
Однак, на підприємство покладається обов'язок створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.
Частиною 1 статтею 19 Закону 2960-ІV встановлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік -у кількості одного робочого місця. Відповідно до ч.3 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Судом встановлено, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону 2960-ІV та згідно форми 10-ПІ «Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів»за 2007 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ТОВ „Да Вінчі” у 2007 році становила 46 осіб, тобто, норматив для працевлаштування інвалідів складав 2 робочих місця.
Відповідно до п. 2 «Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007р., інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Як вбачається із звіту по формі № 10- ПІ, наданого відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, у 2007 році на підприємстві було працевлаштовано 3 інваліди, один з яких -Штефан Андрій Миколайович -відпрацював на підприємстві 6 повних місяців; інші інваліди -Лисенко Ірина Михайлівна та Глушко Лариса Миколаївна -відпрацювали на підприємстві менше 6 місяців. Так, Лисенко І.М. була прийнята на роботу 25.06.2007 року, звільнена -23.10.2007 р., відпрацювавши на підприємстві 4 повних місяці; Глушко Л.М. була прийнята на роботу 24.10.2007 р., відпрацювавши у звітному 2007 році повних 2 місяці.
Згідно з п.п. 3.2.5. п. 3.2. Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 р. № 286, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2005 р. за № 1442/11722, середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.
У зв'язку з наведеним, розрахунок середньооблікової чисельності працюючих інвалідів у 2007 році на ТОВ „Да Вінчі” виглядає наступним чином: 12 повних місяців, в яких відпрацювали інваліди, поділити на 12 місяців 2007 року = 1 (середньооблікова чисельність працюючих інвалідів за рік).
Таким чином, відповідачем фактично не виконано норматив по працевлаштуванню інвалідів на 1 робоче місце.
Також слід відмітити, що відповідачем не надано доказів подання до центру зайнятості звітів по формі 3-ПН про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Статтею 20 Закону встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарської санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Відповідач не надав до суду доказів, що спростовують вимоги адміністративного позову.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем було добровільно сплачено частину заборгованості в сумі 7000,00 грн., про що свідчить надана до матеріалів справи копія виписки з Держказначейства по рахунку відповідача.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з ТОВ „Да Вінчі” на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарської санкції у розмірі 3986,96 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 320,47 грн. є документально та нормативно обґрунтованим підлягає задоволенню. Заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 4, 7, 8, 17, 71, 161-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Да Вінчі»про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені -задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Да Вінчі» (610707, м. Харків, вул.. Академіка Проскури, 1, код 32950077, р/р 26004961053038 в ХВ ЗАТ ПУМБ, МФО 350385) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 1 під, к.16, р/р 31219230700003 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) адміністративно-господарські санкції у розмірі 3986, 96 грн. та пеню у розмірі 320,47 грн.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 27.11.2009 року.
Суддя Т.С. Перцова