вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"26" жовтня 2017 р. Справа № 911/4115/16
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства “Обухівське”, Київська обл., м. Обухів
до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, м. Київ
треті особи: ОСОБА_1, Київська обл., Обухівський р-н, с. Перше Травня
Товариство з обмеженою відповідальністю “Роза-Л”, Київська обл., Обухівський р-н, с. Семенівка
про визнання недійсним наказу, скасування державної реєстрації права власності та скасування запису про надання земельної ділянки у власність
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи 1: не з'явився;
від третьої особи 2: не з'явився;
Обставини справи:
Публічне акціонерне товариство “Обухівське” (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - відповідач) про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області про надання земельної ділянки у власність № 10-11208/15-16-сг від 03.06.2016 р., скасування державної реєстрації права власності в Єдиному державному реєстрі речових прав та скасування в Поземельній книзі запису про надання земельної ділянки за кадастровим номером 3223186600:04:012:0001 у приватну власність.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-11208/15-16-сг від 03.06.2016 р. про надання земельної ділянки у власність прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки позивач є законним землекористувачем земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться на території Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області в межах плану користування, що посвідчено актом на право постійного користування серії ІІ-КВ № 003262 від 13.02.1996 р. Крім того, позивач зазначає, що ухвалою господарського суду від 05.06.2014 р .у справі № 911/2149/14 відповідачу було заборонено здійснювати будь-які дії та приймати будь-які рішення з питань надання дозволу на розробку проектів землеустрою, затвердження або погодження будь-якої технічної документації та/або проектів землеустрою щодо земель, які знаходяться в постійному користуванні публічного акціонерного товариства “Обухівське” на підставі: державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003262, виданого 13.02.1996 р. Першотравенською сільською радою Обухівського району Київської області; державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003263, виданого 13.02.1996 р. Нещерівською сільською радою Обухівського району Київської області; державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003264, виданого 19.02.1996 р. Обухівською міською радою Обухівського району Київської області.
Ухвалою господарського суду Київської області від 19.12.2016 р. у справі № 911/4115/16 залучено до участі у справі ОСОБА_1 та товариство з обмеженою відповідальністю “Роза-Л” в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Також, вказаною ухвалою судом було зобов'язано відповідача надати копії документів на підставі яких внесені відомості до Поземельної книги на земельну ділянку за кадастровим номером 3223186600:04:012:0001 в тому числі: наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області про надання земельної ділянки у власність № 10-11208/15-16-сг від 03.06.2016 р. та документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки.
12.01.2017 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові пояснення.
25.01.2017 р. до господарського суду Київської області від відповідача на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області 19.12.2016 р. надійшло клопотання, відповідно до якого відповідачем надано документацію із землеустрою, на підставі якої внесено відомості до Поземельної книги та передано у власність земельну ділянку.
25.01.2017 р. до господарського суду Київської області від відповідача на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області 19.12.2016 р. надійшов лист, до якого відповідач надав суду наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області про надання земельної ділянки у власність № 10-11208/15-16-сг від 03.06.2016 р.
25.01.2017 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання, в якому відповідач просить припинити провадження у справі, посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України, в задоволенні якого судом відмовлено.
26.01.2017 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що в Управлінні Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області, як місцевому фонді документації із землеустрою, відсутня будь-яка землевпорядна документація щодо передачі земель радгоспу комбінату “Обухівський”, ВАТ “Обухівське” чи ПАТ “Обухівське” у користування, земельні ділянки не сформовані та не мають державної реєстрації у Дерджавному земельному кадастрі відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України (відсутні координати поворотних точок меж земельних ділянок, їм не присвоєні номери).
15.02.2017 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові пояснення.
02.03.2017 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання по призначення експертизи.
Ухвалою господарського суду Київської області від 03.03.2017 р. зупинено провадження у справі № 911/4115/16 до вирішення господарським судом Київської області пов'язаної з нею справи № 911/149/17 за позовом публічного акціонерного товариства “Обухівське” до Обухівської районної державної адміністрації Київської області про визнання недійсним розпорядження.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.08.2017 р. було поновлено провадження у справі № 911/4115/16 та призначено справу до розгляду.
07.09.2017 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшов лист, в якому позивач просить суд вважати відкликаним клопотання про призначення експертизи з питань землеустрою від 02.03.2017 р. у справі № 911/4115/16.
29.09.2017 р. до господарського суду Київської області від представника третьої особи 2 надійшло клопотання від 29.09.2017 р. про зупинення провадження, в якому представник третьої особи 2 просить суд зупинити провадження у справі № 911/4115/16 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 911/4065/16, яка розглядається Вищим господарським судом України.
Вказане клопотання судом не задоволено, оскільки справа № 911/4115/16 не є такою, що пов'язана зі справою № 911/4065/16.
26.10.2017 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому відповідач просив відкласти розгляд справи, оскільки він не має можливості забезпечити явку свого уповноваженого представника в дане судове засідання.
Відповідно до абз. 2 п. 3.9.2. постанови постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не задоволене судом.
26.10.2017 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення.
Представник позивача у судових засіданнях 07.09.2017 р. та 29.09.2017 р. позовні вимоги підтримав, а у судове засідання 26.10.2017 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання позивач був повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судових засіданнях 07.09.2017 р. та 29.09.2017 р. проти позову заперечував, а у судове засідання 26.10.2017 р. не з'явився, хоча про час та місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи, в якому відповідач зазначив, що не має можливості забезпечити явку свого уповноваженого представника в дане судове засідання.
Представник третьої особи 1 у судові засідання 07.09.2017 р., 29.09.2017 р. та 26.10.2017 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судових засідань третя особа 1 була повідомлена належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103260783134, № 0103261994260 та № 0103260828022.
Представник третьої особи 2 у судові засідання 07.09.2017 р., 29.09.2017 р. та 26.10.2017 р. не з'явився, хоча про час та місце судових засідань третя особа 2 була повідомлена належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103260783142, № 0103261994252 та № 0103260828030.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Рішенням Першотравенської сільської ради народних депутатів Обухівського району Київської області 5 сесії 22 скликання від 05.12.1995 р. “Про затвердження науково-технічної документації по виготовленню Державного акту на право постійного користування землею радгоспу - комбінату "Обухівський" Обухівського району Київської області" розглянуто розроблену Київським відділенням інституту землеустрою науково-технічну документацію по виготовленню Державного акту на право постійного користування землею радгоспу-комбінату "Обухівський", та керуючись Постановою Верховного Ради України від 18.12.1990 р. "Про земельну реформу" затверджено науково-технічну документацію по виготовленню Державного акту на право постійного користування землею та надано в постійне користування радгоспу-комбінату "Обухівський" земельну ділянку загальною площею - 2164,6 га (ріллі - 1968,7 га, сіножатей - 23,4 га, пасовищ - 125,6 га, лісів та інших лісовкритих площ - 6,8 га, під водою - 1,9 га, боліт - 0,7 га, під господарськими шляхами - 20,6 га, під виробничими будівлями і дворами - 16,2 га, гідротехнічними спорудами - 0,1 га, відкритими землями без рослинного покриву - 0,6 га).
З Державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003262 від 13.02.1996 р., виданого Першотравенською сільською радою народних депутатів Обухівського району Київської області та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1 вбачається, що радгоспу-комбінату "Обухівський" було передано в постійне користування 2164,6 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування для сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Першотравенської сільської ради народних депутатів Обухівського району Київської області від 05.12.1995 р. № 5 сес. 22 скл.
Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Відповідно до п.1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства "Обухівське", затвердженого зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства "Обухівське" протокол №9 від 18.10.2013, Публічне акціонерне товариство "Обухівське" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Обухівське", що засноване рішенням Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 05.05.2006 №14-25-7/1 шляхом перетворення Державного підприємства радгоспу-комбінату "Обухівський" у Відкрите акціонерне товариство "Обухівське" відповідно до законів України "Про приватизацію державного майна" та "Про господарські товариства".
05.03.2010 р. на загальних зборах осіб, які мають право на земельну частку (пай) в процесі розпаювання та приватизації сільськогосподарських угідь ВАТ “Обухівське”, правонаступником якого є ПАТ “Обухівське” було прийнято рішення про розпаювання та приватизацію земель позивача, оформлене протоколом № 2 від 05.03.2010 р.
Розпорядженням Обухівської районної держадміністрації Київської області № 385 від 28.03.2012 р. "Про надання дозволу на розроблення проекту приватизації земель публічного акціонерного товариства "Обухівське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Першотравеньської та Нещерівської сільських рад" надано дозвіл на розроблення проекту приватизації земель публічного акціонерного товариства "Обухівське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні цього товариства, яке є правонаступником радгоспу-комбінату "Обухівський" на підставі статуту ПАТ "Обухівське", згідно з державними актами на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №№003264, 003262, 003263 та зареєстрованих в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 13.02.1996 р. № 1, від 19.02.1996 р. № 26 та від 16.02.1996 р. № 284 відповідно, розташованих в адміністративних межах Обухівської міської, Першотравенської та Нещерівської сільських рад Обухівського району Київської області.
Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 08.12.2015 р. № 365 “Про затвердження проекту приватизації земель публічного акціонерного товариства “Обухівське” для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської та Першотравенської сільських рад” відповідно до ст.ст. 17, 22, 25, п. 4 ст. 186, п. 8 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. 49 Закону України “Про землеустрій”, ст. 11 Закону України “Про державну експертизу землевпорядної документації”, ст.ст. 21, 41 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” затверджено проект приватизації земель публічного акціонерного товариства “Обухівське”, розташованих в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської та Першотравенської сільських рад Обухівського району Київської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Вказане розпорядження № 365 від 08.12.2015 р. оскаржувалось позивачем та було предметом розгляду у справі господарського суду Київської області № 911/68/16.
Рішенням господарського суду Київської області від 04.03.2016 р. у справі № 911/68/16 у позові ПАТ "Обухівське" відмовлено повністю, постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 р. та постановою Вищого господарського суду України від 27.07.2016 р. вказане рішення залишене без змін.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-11208/15-16-сг від 03.06.2016 р. “Про надання земельної ділянки у власність” відповідно до п. 8 Перехідних положень Земельного кодексу України ст.ст. 15-1, 25, 79-1, 118, 122 Земельного кодексу України, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Київській області, затвердженого наказом Держгеокадастру № 24 від 03.03.2015 р., надано гр. ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 3,6126 га (кадастровий номер 3223186600:04:012:0001) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області.
Звертаючись до суду з позовом, публічне акціонерне товариство "Обухівське" вказує про те, що товариство є законним землекористувачем земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходяться на території Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області в межах плану користування, що посвідчено Державним актом на право постійного користування серії ІІ-КВ № 003262 від 13.02.1996 р. А тому, вищевказаний наказ Головного управлінням Держгеокадастру у Київській області, на підставі якого було проведено реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 3223186600:04:012:0001 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 15189176 від 25.06.2016 р., порушив право користування публічного акціонерного товариства "Обухівське" земельною ділянкою на підставі чинного Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003262 від 13.02.1996 р., оскільки згідно статті 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Заперечуючи проти позовних вимог, Головне управління Держгеокадастру у Київській області зазначає про те, що в Управлінні Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області, як місцевому фонді документації із землеустрою, відсутня будь-яка землевпорядна документація щодо передачі земель радгоспу-комбінату "Обухівський" саме Відкритому акціонерному товариству "Обухівське" чи Публічному акціонерному товариству "Обухівське" у користування. Також, відповідач вказує, що земельні ділянки не сформовані, не мають державної реєстрації у Державному земельному кадастрі відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України, зокрема відсутні координати поворотних точок меж земельних ділянок; земельним ділянкам не присвоєно кадастрові номери; відомості щодо перебування в користуванні Публічного акціонерного товариства "Обухівське" земельних ділянок на території Нещерівської сільської ради в Державному земельному кадастрі відсутні, а інвентаризація земель, які неодноразово вилучались із користування товариства жодного разу не проводилась.
З посиланням на наведене, відповідач зауважує, що ідентифікувати земельні ділянки, які передавались в користування радгоспу-комбінату "Обухівське", та які на даний час фактично перебувають користуванні Публічного акціонерного товариства"Обухівське", неможливо.
Стаття 14 Конституції України визначає землю основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до частини 2 пункту 8 Перехідних положень Земельного кодексу України члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств та працівники державних і комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу. В сільськогосподарських акціонерних товариствах право на земельну частку (пай) мають лише їх члени, які працюють у товаристві, а також пенсіонери з їх числа.
Зазначене право за вказаними особами визнано законом та не залежить від волі юридичної особи сільськогосподарського акціонерного товариства, а відтак, передача земельної ділянки у власність особі, яка має право на земельну частку (пай), в порядку приватизації не потребує ані погодження попереднього користувача (сільськогосподарського акціонерного товариства), ані попереднього вилучення земельної ділянки у такого користувача рішенням повноважного органу.
Згідно частини 3 вказаного пункту 8 при обчисленні розміру земельної частки (паю) враховуються сільськогосподарські угіддя, які були передані в оренду із земель державної чи комунальної власності або які на час набрання чинності Земельним кодексом України належали цим підприємствам на праві колективної власності чи перебували у постійному користуванні, за винятком земель, що не підлягають приватизації або залишаються у державній чи комунальній власності відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 25 Земельного кодексу України (у відповідній редакції), було передбачено, що при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Частиною 2 статті 25 Земельного Кодексу України визначено, що рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.
Названою статтею також визначено, що землі у приватну власність особам, зазначеним у частині 1 цієї статті, передаються безоплатно; площа земель, що передаються у приватну власність, становить різницю між загальною площею земель, що перебували у постійному користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, і площею земель, які залишаються у державній чи комунальній власності (лісогосподарське призначення, водний фонд, резервний фонд); особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості); при обчисленні розміру земельної частки (паю) враховуються сільськогосподарські угіддя, які перебували у постійному користуванні державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, за винятком земель, що залишаються у державній та комунальній власності. Загальний розмір обчисленої для приватизації площі сільськогосподарських угідь поділяється на загальну кількість осіб, зазначених у частині першій цієї статті; вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) працівників відповідних підприємств, установ і організацій та пенсіонерів з їх числа є рівними.
Згідно з приписами частин 3, 4, 5 статті 118 Земельного Кодексу України "Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами", до якої також відсилає п. 8 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель. Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до приписів частини 2 статті 122 Земельного кодексу України у тій же редакції, до якої відсилають положення наведеної вище статті 118 Земельного кодексу України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.
Згідно з частиною 3 тієї ж статті районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами 4 і 8 цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.
Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб (частина 4 статті 122 Земельного кодексу України).
Наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-11208/15-16-сг від 03.06.2016 р. “Про надання земельної ділянки у власність” було видано відповідно до п. 8 Перехідних положень Земельного кодексу України ст.ст. 15-1, 25, 79-1, 118, 122 Земельного кодексу України, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Київській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 03.03.2015 р. № 24.
Даним наказом вирішено надати гр. ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 3,6126 га (кадастровий номер 3223186600:04:012:0001) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області; право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 3223186600:04:012:0001) виникає з моменту державної реєстрації цього права та формуються відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.
Публічне акціонерне товариство "Обухівське" стверджує, що земельна ділянка з кадастровим номером 3223186600:04:012:0001, яка надана у приватну власність ОСОБА_1 згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-11208/15-16-сг від 03.06.2016 р., знаходиться в межах земельної ділянки площею 2164,6 га на території Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області, що перебуває в постійному користуванні позивача згідно Державного акта на право постійного користування серії ІІ-КВ № 003262 від 13.02.1996 р. та була надана в постійне користування радгоспу-комбінату "Обухівський".
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 67502327 від 07.09.2016 р. земельна ділянка з кадастровим номером 3223186600:04:012:0001, площею 3,6126 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою Київська область, Обухівський район, селищна рада Першотравенська належить на праві приватної власності ОСОБА_1, підставою виникнення права власності зазначено наказ серія та номер: 10-11208/15-16-сг, виданий 03.06.2016, видавник - Головне управління Держгеокадастру у Київській області.
Як вбачається з додатку 2 до проекту приватизації земель Публічного акціонерного товариства "Обухівське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва щодо передачі у приватну власність земельних ділянок громадянам в кількості 20-ти осіб, до числа вказаних громадян, зокрема, відноситься ОСОБА_1 (номер земельної частки (паю) 490).
Згідно схеми розташування земельних ділянок на території Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області земельна частка (пай) № 490 має загальну площу 3,6126 га.
Відповідно до статті 79-1 Земельного Кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 3223186600:04:012:0001 здійснена на підставі документації із землеустрою та передана у власність ОСОБА_1 у відповідності до вимог статті 25, 79-1, 118 Земельного кодексу України, Закону України "Про землеустрій" та Закону України "Про державний земельний кадастр".
Таким чином, посилання ПАТ "Обухівське" на порушення оспорюваним наказом загальних норм статті 116, 141 Земельного кодексу України є безпідставним, оскільки в даному випадку спірні правовідносини сторін регулюються вищенаведеним спеціальним законодавством, яке регламентує порядок приватизації державних земель, і відповідно має пріоритетне застосування.
Законодавством не передбачено співвідношення приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств із приватизацією самих підприємств, яке відбувається шляхом перетворення у ВАТ за рішенням загальних зборів.
До того ж, спір у справі щодо права користування земельною ділянкою, на захист якого позивачем подано даний позов, фактично існує між позивачем та громадянином ОСОБА_1, який є власником спірної земельної ділянки, у зв'язку з чим дана особа мала б бути відповідачем у даній справі, а сама справа мала б розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Якщо у розгляді справи господарським судом буде з'ясовано, що іншим або належним відповідачем у ній мала б бути особа, яка згідно з процесуальним законом не може бути учасником судового процесу в господарському суді, а позивач наполягає на розгляді відповідної справи саме господарським судом, останній не вправі ні залучати відповідну особу до участі у справі, ані припиняти провадження в ній, а повинен розглянути справу стосовно того відповідача, якому пред'явлено позовну вимогу, та прийняти рішення по суті справи (в тому числі про відмову в позові, якщо відповідач є неналежним). Вказана позиція викладена у пункті 1.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Таким чином, оскільки відповідачем за позовом мала б бути інша особа, а саме громадянин ОСОБА_1, а спір про право на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186600:04:012:0001 повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства, то вказане є окремою самостійною підставою для відмови позивачу в позові.
Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області про надання земельної ділянки у власність № 10-11208/15-16-сг від 03.06.2016 р. є необґрунтованою, безпідставною та не підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимоги про скасування державної реєстрації права власності в Єдиному державному реєстрі речових прав та запису в Поземельній книзі про надання земельної ділянки за кадастровим номером 3223186600:04:012:0001 у приватну власність судом встановлено наступне.
Вказані вимоги є похідними від вимоги про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області про надання земельної ділянки у власність № 10-11208/15-16-сг від 03.06.2016 р., яка не задоволена судом.
Головне управління Держгеокадастру у Київській області не має повноважень щодо здійснення державної реєстрації виникнення чи припинення права власності.
Відповідно до п. 51 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 внесення відомостей до Поземельної книги в електронній формі є внесенням відомостей до Державного земельного кадастру.
Пунктом 61 Порядку визначено, що скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування із зазначенням дати та підстави для скасування, посади, прізвища, ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги.
Відповідно до п. 113 даного Порядку, після отримання від органу державної реєстрації прав інформацї в порядку інформаційного обміну Державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру відомостям про земельну ділянку, внесеним до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, шляхом безпосереднього доступу до цього Реєстру та у разі: невідповідності зазначених відомостей повідомляє про це суб'єкту, який здійснює повноваження у сфері державної реєстрації прав, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру; відповідності відомостей вносить інформацію про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.
Таким чином, відповідач не може самостійно внести до Поземельної книги запис про скасування права, тобто без отримання від органу державної реєстрації прав інформації в порядку інформаційного обміну, що є окремою підставою для відмови у задоволення даної вимоги.
Враховуючи викладене та те, що позовна вимога про скасування запису в Поземельній книзі про надання земельної ділянки за кадастровим номером 3223186600:04:012:0001 у приватну власність є похідною від вимоги про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області про надання земельної ділянки у власність № 10-11208/15-16-сг від 03.06.2016 р., в задоволенні якої судом відмовлено, то вказана вимога також не підлягає задоволенню.
Оскільки позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності в Єдиному державному реєстрі речових прав є похідною від вимоги про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області про надання земельної ділянки у власність № 10-11208/15-16-сг від 03.06.2016 р., яка не задоволена судом, то вказана позовна вимога також не підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються судом на позивача.
Керуючись статтями 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення підписано 06.11.2017 р.
Суддя О.О. Рябцева