ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
06.11.2017Справа №910/19274/17
Суддя Борисенко І.І., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС"
до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК"
про розірвання договорів,
Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Так, в силу приписів ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Зі змісту статті 58 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що вона визначає можливість об'єднання позовних вимог лише за умови, коли вони пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами.
У разі недотримання вказаного правила настають наслідки, визначені пунктом 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Отже, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Відповідно до п. 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" наголошено, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.
Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання договорів поруки укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС» та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК», а саме:
- договору поруки №4К15103И/П від 25.10.2017;
- договору поруки №4А15106И/П від 25.10.2017;
- договору поруки №4З15077И/П від 25.10.2017;
- договору поруки №4С12143И/П від 25.10.2017.
Отже, позовні вимоги ґрунтуються по 4 різним договорам поруки, які крім цього забезпечують зобов'язання за різними кредитними договорами, вимоги по яким жодним чином не пов'язані між собою підставами виникнення або поданими доказами.
З наведеного вбачається, що позивачем у поданій до суду позовній заяві об'єднано вимоги про розірвання договорів поруки, вказані договори мають різний предмет, забезпечують виконання різних кредитних договорів, вимоги по яким, не пов'язані між собою підставами виникнення та забезпечуються поданням різних доказів і ці докази є окремими по всім договорам, чим порушено правила об'єднання вимог, а сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав та обов'язків.
Під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо факту укладення вказаних договорів, необхідним є з'ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, що виникли по кожному договору, з'ясування обставин щодо належного/неналежного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за договорами, судом має бути надана правова оцінка договорам з точки зору правової природи укладених договорів, настання строку виконання зобов'язання, і в свою чергу при вирішенні вимог, що виникли з договорів, суд має надати оцінку договірним відносинам сторін по всім договорам, встановити чи є обставини, на які зроблені посилання про наявність порушення відповідачем своїх зобов'язань.
Оскільки підставами виникнення спірних правовідносин сторін є господарські договори, кожен із яких має різний предмет, породжує різні взаємні права та обов'язки, стосуються окремих обсягів юридичних дій, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог не лише суперечить приписам ст. 58 ГПК України, але й значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, так як подані в обґрунтування позовних вимог докази є окремими по вказаним договорам.
Якщо суд, вирішуючи питання про прийняття справи до розгляду, встановить, що порушено правила поєднання вимог чи об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, він відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Керуючись п. 5 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,
Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.
Суддя І.І. Борисенко