ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
30.10.2017Справа №910/15601/17
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом ОСОБА_1
до 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Проектний інститут «Спецавтоматика»
2) ОСОБА_2
про відсутність права та зобов'язання вчинити дії
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - паспорт серії НОМЕР_1 виданий Харківським РУ ГУ МВС України в м. Києві, 13.02.1997 р.;
від відповідача-1: Красовська Е. - керівник;
Пащенко В.М. - представник за договором № 69 від 02.10.2017 р.;
від відповідача-2: ОСОБА_2 - паспорт серії НОМЕР_2, виданий Зарічним РВ СМУ УМВС України в Сумській обл., 28.10.1997 р.
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Проектний інститут «Спецавтоматика» та ОСОБА_2 про відсутність права та зобов'язання вчинити дії.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Красовська Е. та ОСОБА_2, генеральний директор та головний бухгалтер товариства з обмеженою відповідальністю «Проектний інститут «Спецавтоматика» відповідно, розподіливши прибуток товариства за 2012 р. на користь резервного капіталу та на користь нерозподіленого прибутку, порушили його корпоративне право на управління товариством, оскільки цими діями позбавили його права розподіляти прибуток товариства за 2012 р. та права отримати частину прибутку за результатами розподілу прибутку загальними зборами товариства.
У зв'язку з чим позивач просить суд визнати відсутність у відповідача - 2 права розподіляти прибуток товариства з обмеженою відповідальністю «Проектний інститут «Спецавтоматика» за 2012 р. без рішення загальних зборів товариства, визнати відсутність права у генерального директора відповідача - 1 Красовської Е. розподіляти прибуток товариства за 2012 рік без рішення загальних зборів товариства, зобов'язати відповідача - 1 виправити помилки, допущені при складенні фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва товариства з обмеженою відповідальністю «Проектний інститут «Спецавтоматика» за 2012 р. шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного 2013 р., виправлення помилки оформити бухгалтерською довідкою та подати уточнюючий фінансовий звіт за 2012 р. до органів державної статистики та органів державної податкової служби.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.09.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 09.10.2017 р.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.10.2017 р. розгляд справи відкладено на 30.10.2017 р., у зв'язку із тим, що представник відповідача 1 не виконав вимоги ухвали суду від 18.09.2017 р.
У судовому засіданні 30.10.2017 р. представник відповідача-1 подав відзив на позовну заяву, відповідно до якої просив суд застосувати строки позовної давності.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.
Представники відповідача-1 та відповідач-2 заперечували проти позову та просили відмовити у задоволенні вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд припиняє провадження у справі в частині вимог до відповідача-2, та вважає, що позовні вимоги позивача стосовно відповідача-1 не підлягають задоволенню.
Обґрунтовуючи позовні вимоги до відповідача-2, позивач посилається на факт не перевірки головним бухгалтером ОСОБА_2 наявності первинних документів та відповідності господарської операції щодо розподілу прибутку чинному законодавству, що на думку позивача порушує його право на управління товариством з обмеженою відповідальністю «Проектний інститут «Спецавтоматика», позбавляючи позивача права на розподіл прибутку та отримання його частини за 2012 р.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов'язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів.
Відповідно до підпункту 4.2 пункту 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 р. припиненням провадження у справі є форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Згідно з підпунктом 4.2.5 підпункту 4.2 пункту 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 р. провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 частини першої статті 80 ГПК, якщо при розгляді справи буде встановлено, що позов подано позивачем або до відповідача, який не має статусу юридичної особи або громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності і не є учасником корпоративних відносин.
Позивач зазначає, що відповідач-2 ОСОБА_2 працювала головним бухгалтером та підписувала фінансову звітність за 2012 р. відповідача-1, а отже відповідач-2 не може бути стороною корпоративного спору.
Відповідно п. 1 ч. 1 статті 80 ГПК господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Частина 2 статті 80 ГПК України передбачає, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, відповідач-2 не може бути стороною корпоративного спору з огляду на те, що він був у трудових відносинах із товариством з обмеженою відповідальністю «Проектний інститут «Спецавтоматика» при цьому не будучи ні засновником, ні акціонером, ні членом, тому суд припиняє провадження у справі по вимогам до відповідача-2 у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги до відповідача-1, позивач посилається на факт розподілу прибутку товариства з обмеженою відповідальністю «Проектний інститут «Спецавтоматика» генеральним директором Красовською Е., що на думку позивача порушує його право на управління товариством з обмеженою відповідальністю «Проектний інститут «Спецавтоматика», позбавляючи позивача права на розподіл прибутку та отримання його частини за 2012 р.
Відповідно до положень статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Абзацом 2 п. 11 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" передбачено, що при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Не можна задовольняти позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено, зокрема вимоги про припинення дій шляхом заборони чинити перешкоди позивачу стосовно участі у загальних зборах на майбутнє.
Відповідно до п. 7.1 статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Проектний інститут «Спецавтоматика» позивач є учасником товариства та володіє часткою у статутному капіталі у розмірі 5,57 %, що складає 4 850 грн.
02.02.2016 р. позивач звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю «Проектний інститут «Спецавтоматика» з листом вх. 1/6 від 02.02.2016 р. з проханням надати йому для ознайомлення річний баланс за 2012 р. - 2014 р., звіт про фінансово-господарську діяльність товариства за 2012 р. - 2014 р., протоколи ревізійної комісії за 2012 р. - 2014 р., протоколи № 1 та № 2 зборів органів управління товариством за 2012 р.
Відповідач надіслав у відповідь лист № 1/13 від 17.03.2016 р., в якому містилися фінансові звіти за 2012 р. - 2014 р., акти перевірки ревізійної комісії за 2012 р. - 2014 р., додатки, акти перевірки ревізійної комісії на 6 арк. та фінансові звіти на 3 арк.
Згідно фінансових звітів 2012 р. та 2013 р., підписаних генеральним директором товариства з обмеженою відповідальністю «Проектний інститут «Спецавтоматика» та головним бухгалтером ОСОБА_2, чистий прибуток товариства був розподілений частково на користь резервного капіталу, а частково на поповнення нерозподіленого прибутку наступного періоду.
Загальні збори товариства з обмеженою відповідальністю «Проектний інститут «Спецавтоматика» з питанням розподілу прибутку за 2012 р. не скликалися, рішення про розподіл не приймалися, фінансова звітність за 2012 р. та 2013 р. на загальних зборах не затверджувалася.
Згідно зі ст. 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ЦК України та ч. 1 ст. 50 Закону України «Про господарські товариства» товариством з обмеженою відповідальністю визначається товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.
Статтею 97 ЦК України визначено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства.
Згідно з пунктом 6.11. статті 6 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Проектний інститут «Спецавтоматика» у товаристві створюється резервний (страховий) фонд у розмірі 25 відсотків статутного капіталу. Резервний (страховий) фонд товариства формується шляхом здійснення щорічних відрахувань до нього 5 відсотків суми прибутку товариства.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, генеральний директор товариства з обмеженою відповідальністю «Проектний інститут «Спецавтоматика» Красовська Енкельсіна, підписуючи фінансовий звіт за 2012 р., діяла в межах повноважень, визначених ч. 1 ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» при цьому не розподіляючи прибуток товариства, тому суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача стосовно визнання відсутності прав Красовської Енкельсіни розподіляти прибуток відповідача-1 без рішення загальних зборів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги до відповідача-1 в частині виправлення помилок у фінансовому звіті товариства з обмеженою відповідальністю «Проектний інститут «Спецавтоматика» за 2012 р., позивач посилається на факт розподілу прибутку товариства з обмеженою відповідальністю «Проектний інститут «Спецавтоматика» генеральним директором Красовською Е. та ОСОБА_2 та здійснення бухгалтерських операцій без первинних бухгалтерських документів, що на думку позивача порушує його право на управління товариством з обмеженою відповідальністю «Проектний інститут «Спецавтоматика», позбавляючи позивача права на розподіл прибутку та отримання його частини за 2012 р.
Відповідно до ч.1 статті 90 ГК України облік і звітність господарських товариств здійснюються відповідно до вимог статті 19 цього Кодексу та інших нормативно-правових актів.
Згідно з пунктом 6.11. статті 6 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Проектний інститут «Спецавтоматика» у товаристві створюється резервний (страховий) фонд у розмірі 25 відсотків статутного капіталу. Резервний (страховий) фонд товариства формується шляхом здійснення щорічних відрахувань до нього 5 відсотків суми прибутку товариства.
Пункт 1 розділу 1 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", затвердженого наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва"» № 39 від 25.02.2000 р. визначає, що це Положення (стандарт) установлює зміст і форму Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва в складі Балансу (форма N 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма N 2-м) та порядок заповнення його статей, а також зміст і форму Спрощеного фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва в складі Балансу (форма N 1-мс) і Звіту про фінансові результати (форма N 2-мс) та порядок заповнення його статей. Показники цих звітів наводяться у тисячах гривень з одним десятковим знаком.
Розділ 3 вищезазначеного положення встановлює вимоги до складання спрощеного фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва.
Частина 3 статті 55 ГК встановлює, що суб'єктами мікропідприємництва є юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Проектний інститут «Спецавтоматика» є суб'єктом мікропідприємництва у розумінні ч. 3 ст. 55 Господарського Кодексу.
Таким чином, враховуючи вищезазначене та дослідивши наявний у матеріалах справи фінансовий звіт товариства за 2012 р., суд вважає, що фінансовий звіт складений відповідно до вимог законодавства про фінансову звітність, відрахування до резервного фонду здійсненні відповідно до положень статуту товариства, по формі та по змісту складений із дотриманням стандартів фінансової звітності, та не підлягає виправленням, як вимагає того позивач.
Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пункт 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Оскільки позивачем не заявлено про повернення судового збору, то сплачений судовий збір за частину позовних вимог, провадження в яких припинено, не повертається. Водночас позивач не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про повернення частини судового збору, сплаченого за позовні вимоги до відповідача-2, провадження в яких припинено.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ч.2 ст. 80, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Припинити провадження у справі стосовно відповідача-2 ОСОБА_2
2. В іншій частині позову відмовити.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 06.11.2017 року.
Суддя С.М. Мудрий