Постанова від 31.10.2017 по справі 752/19039/17

Справа № 752/19039/17

Провадження №: 2-а/752/540/17

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2017 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Новака А.В.,

при секретарі Закаблуківській О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднання управління пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом до Правобережного об'єднання управління пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Мотивувала свої вимоги тим, що вона починаючи з 10.09.2009 року отримувала пенсію у зв'язку із втратою годувальника, призначену у відповідності до п. б) ч. 1 ст. 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

24.07.2017 року вона набула права на пенсію за віком і звернулася до Правобережного об'єднання управління пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про призначення пенсії за віком.

Відповідно до розпорядження Правобережного об'єднання управління пенсійного фонду України в місті Києві за № 837487 від 08 серпня 2017 року їй було призначено пенсію за віком, однак як зазначає позивач всупереч ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при розрахунку її пенсії було застосовано показник середньої заробітної плати(доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2008 рік.

Позивач зазначає, що такі дії є протиправними і просить суд винести постанову, якою визнати протиправним дії відповідача в частині відмови у нарахуванні пенсії за віком починаючи з 24 липня 2017 року відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати(доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески за три календарні роки що передують року звернення за призначенням пенсії та зобов'язати відповідача провести їй нарахування пенсії за віком починаючи з 24 липня 2017 року відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати(доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески за три календарні роки що передують року звернення за призначенням пенсії.

В судовому засіданні представник позивача з посиланням на текст позову просив суд винести постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з посиланням на письмові заперечення, які долучені до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 починаючи з 10.09.2009 року отримувала пенсію у зв'язку із втратою годувальника, призначену у відповідності до п. б) ч. 1 ст. 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

24.07.2017 року ОСОБА_1 звернулася до Правобережного об'єднання управління пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про призначення пенсії за віком.

Відповідно до розпорядження Правобережного об'єднання управління пенсійного фонду України в місті Києві за № 837487 від 08 серпня 2017 року ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком

З пояснень представників та матеріалів справи встановлено, що відповідачем при призначенні пенсії ОСОБА_1 було призначено пенсію з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 2008 рік.

При цьому відповідачем для обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 було застосовано правила ст. 10, ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Суд вважає, що відповідачем було безпідставно застосовано такий спосіб розрахунку пенсії, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 24.07.2017 року було призначено пенсію за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вперше.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Суд враховує, що ОСОБА_1 не подавалося до Правобережного об'єднання управління пенсійного фонду України в місті Києві заяви про переведення з одного виду пенсії на інший і фактично остання реалізувала своє право на призначення пенсії вперше шляхом подачі заяви від 24.07.2017 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Суд вважає, що відмова відповідачем у нарахуванні пенсії за віком ОСОБА_1 починаючи з 24.07.2017 року відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати(доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески за три календарні роки що передують року звернення за призначенням пенсії порушує права позивача, оскільки у конкретному випадку не відбувалося переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії, а фактично відбулося призначення ОСОБА_1 пенсії вперше, в межах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і відповідно отримання позивачем пенсії за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 24.07.2017 року не може розцінюватися як переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки право на призначення та нарахування пенсії відбувається за різними Законами України(«Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), а не в межах дії одного з них.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене вище, аналізуючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та переконливо доведеними перед судом в ході розгляду справи, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись 158-163, 185-186 КАС України, суд,-

постановив:

Позов ОСОБА_1 до Правобережного об'єднання управління пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним дії Правобережного об'єднання управління пенсійного фонду України в місті Києві в частині відмови ОСОБА_1 у нарахуванні пенсії за віком починаючи з 24 липня 2017 року відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати(доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески за три календарні роки що передують року звернення за призначенням пенсії.

Зобов'язати Правобережне об'єднання управління пенсійного фонду України в місті Києві провести нарахування ОСОБА_1 пенсії за віком починаючи з 24 липня 2017 року відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати(доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески за три календарні роки що передують року звернення за призначенням пенсії.

Стягнути з Правобережного об'єднання управління пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 640(шістсот сорок) гривень судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з часу її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А. Новак

Попередній документ
70015328
Наступний документ
70015330
Інформація про рішення:
№ рішення: 70015329
№ справи: 752/19039/17
Дата рішення: 31.10.2017
Дата публікації: 08.11.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Голосіївський районний суд міста Києва
Категорія справи: