06.11.2017 Справа № 696/795/17
№ 2/696/460/17
06 листопада 2017 року Кам»янський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді: Шкреби В.В., при секретарі Зачепі Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам»янці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення (злочину) дорожньо-транспортної пригоди,
встановив:
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення (злочину) дорожньо-транспортної пригоди.Свої позовні вимоги мотивував тим , що 04.08.2014 року , близько 08.00 год. на автодорозі Ульянівка-Миколаїв , біля с.Себене Новоодеського району Миколаївської області трапилась дорожньо-транспортна пригода, за участю водія автомобіля “SKODA FELICIA” д.н.НОМЕР_1 ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 та водія автомобіля “АЗЛК Москвич 412 “ д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2
В результаті даного ДТП , я позивач та мої пасажири ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали різної тяжкості тілесні ушкодження. Також значно був механічно пошкоджений його автомобіль.
Вироком Новоодеського районного суду Миколаївської області від 25.05. 2016 року у кримінальному провадженні ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначено йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено в частині основної міри покарання від його відбуття з іспитовим терміном на 2 роки 6 місяців.
Та оскільки страхове відшкодування у сумі 36526 грн.81 коп., яке було виплачено позивачу страховою компанією "ПрАТ "СК ВУСО" є недостатнім для покриття фактичного розміру шкоди, просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 30047 грн. 19 коп. та 25 000 грн. моральної шкоди.Крім того просив стягнути з відповідача на його користь вартість проведення експертних досліджень в сумі1300 грн..
Позивач в судове засідання не з"явився, попередньо подавши до суду заяву в якій просив провести розгляд справи без його участі.Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з"явився, про місце дату та час повідомлений належним чином, про причину неявки не повідомив.Виходячи з обставин справи , суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи , що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до вимог п.п.8,9 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування майнової та моральної шкоди.Згідно з ч.ч.1,2 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а збитками є витрати, які особа зробила (або має зробити) для відновлення свого порушеного права.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Судом установлено, що 4 серпня 2014 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки "Шкода Феліція" д.н.НОМЕР_1", який знаходиться у його володінні, рухався по автодорозі Р-06 "Ульянівка-Миколаїв" в напрямку з м.Нова Одеса в бік м. Миколаєва Миколаївської області, де потрапив в ДТП, внаслідок якої отримав легкі тілесні ушкодження та механічні пошкодження Т/З. Зазначене вище ДТП сталося у вз"язку з тим, що, близько 08 год. 00 хв. ОСОБА_2, керуючи на відповідних правових підставах автомобілем "АЗЛК" з технічно несправною ходовою системою, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, рухаючись попереду автомобіля ОСОБА_1, в умовах доброї видимості по сухій асфальтованій проїжджій частині автодороги Р-06 "Ульянівка-Миколаїв" в напрямку з м.Нова Одеса в бік м. Миколаєва Миколаївської області з швидкістю в межах 60 км./год..Де при під"їзді до повороту до с.Себине Новоодеського району Миколаївської області, водій автомобіля "АЗЛК" ОСОБА_2, рухаючись по правій смузі проїжджої частини, грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху та вимоги п.п.2.3 "б", 9.4, 10.1, 10,4 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до виниклої дорожньої обстановки, не відреагував на її зміни, маючи намір здійснити поворот ліворуч, не впевнився в тому, що це буде безпечним та не створить перешкод і небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, завчасно не зайняв відповідне крайнє ліве положення на проїжджій частині, призначеній для руху в цьому напрямку, почав здійснювати поворот ліворуч з правої смуги руху, що заборонено Првилами дорожнього руху, в результаті чого відбулося зіткнення передньої частини автомобіля " Шкода Феліція", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_1, з лівою передньою частиною автомобіля "АЗЛК", державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2.
Відповідно до вироку Новоодеського районного суду Миколаївської області від 25.05. 2016 року у кримінальному провадженні ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України , а тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимог, оскільки вирок є преюдиціальним для суду, який розглядає цивільну справу (а.с.3-6). Це випливає з положення ч. 3 ст. 61 ЦПК України, яка вказує, що обставини, встановлені судовим рішенням у кримінальній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Таким чином, вина у вчиненні ДТП доведена і доказуванню підлягає лише розмір шкоди як матеріальної, так і моральної.
Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала
Згідно до ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речеве право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.
Як вбачається з висновку експерта-товарознавця від 12.05.2016 року № 033 , величина матеріальних збитків завданих автомобілю марки "Шкода Феліція" д.н.НОМЕР_1", який знаходиться у володінні ОСОБА_1, без урахування коефіцієнта фізичного знасу становить 142930 гривень, а з урахуваням коефіцієнта фізичного знасу, складає 66574 гривень(а.с.7-27).
Цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів була застрахована ОСОБА_2 у ПрАТ "СК ВУСО", і останніми було здійснено ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 36526 гривень 81 копійку, що в свою чергу є недостатнім для відновлення пошкодженого Т/З. Виплата страхового відшкодування підтверджена матеріалами справи, а саме довідкою від 29.12.2016 року № KJP8-Q6L4-NTAK-6HGA ПАТ КБ "ПриватБанк"(а.с.31).
За змістом статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати(страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов"язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою ( страховим відшкодуванням).Таким чином суд вважає, що з ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 розмір матеріальної шкоди, а саме 30047 гривень 19 копійок. (різниця між страховою виплатою та фактично необхідними витратами для відновлювального ремонту Т/З).Крім того, як зазначено у позовній заяві у ході провадження досудового слідства було проведено експертно автотоварознавче дослідження, вартість якого становить 1300 грн.. Зазначені кошти були оплачені позивачем, про що свідчать квитанції №002177 від 13.05.2016 р. (а.с.29).Таким чином, стягненню з відповідача на користь відповідача підлягає 31347 гривень 19 копійок.
Як було вище зазначено, позивач просив стягнути з відповідача 25000 гривень моральної шкоди.
Згідно з ст. ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовуть вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03. 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного зконодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв"язку з ушкодженням здоров"я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданим споживачам, інших цивільних прав, у зв"язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв"язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та дущевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховується вимоги розумності і справедливості.
Суд вважає, що моральна шкода спричинена позивачу тим, що йому завдані моральні переживання, фізичні та нервові страждання, що він не може тривалий час вести звичний спосіб життя, через неможливість довготривалий час користуватися автомобілем, також те, що у даній ДТП постраждав пасажир та отримав тяжкі тілесні ушкодження, що в свою чергу також може відображатися на психологічному стані позивача.Суд також враховує рівень інфляції в країні, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 25000 грн. моральної шкоди, врахуавши при цьому вимоги розумності і справедливості.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь Держави необхідно стягнути 640 грн. судових витрат.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 11,16,22,23,57,58,61, 84,88 209, 212, 214-215,224-226 ЦПК України, ст., ст. 1166, 1167,1187, 1194 ЦК України, Пленуму Верховного Суду України від 31.03. 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" суд,
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення (злочину) дорожньо-транспортної пригоди- задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 31347 гривень 19 копійок матеріальної шкоди та 25 000 гривень моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 640 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом 10 днів з дня одержання копії.
Суддя: