26 жовтня 2017 року № 810/3008/17
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві справу за адміністративним позовом гр. ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, а також стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулась гр. ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу від 05.07.2017 № 432-О «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуваний наказ є протиправним, прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки не містить чіткого формулювання суті вчиненого нею правопорушення, наявності її вини в діях чи бездіяльності, за які її було звільнено.
Позивачка та її представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових поясненнях.
У судовому засіданні 18.10.2017 судом прийнято рішення про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді начальника відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Білоцерківської ОДПІ управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Київській області. Призначена на зазначену посаду наказом ГУ ДФС у Київській області від 05.05.2017 №242-"о".
Наказом ГУ ДФС у Київській області від 05.07.2017 № 432-«о» «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 звільнено із займаної посади начальника відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Білоцерківської ОДПІ управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Київській області за порушення нею вимог п. 1 та п. 9 ч. 1 ст. 8 Закону України №889-VIII, що в свою чергу призвело до не виконання Присяги державного службовця, що передбачено ст. 36 Закону України №889-VIII.
Підставою для винесення оскаржуваного наказу стала доповідна записка управління внутрішньої безпеки від 17.05.2017 № 257/10-36-22-01, подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДФС у Київській області від 06.07.2017 №568/10-36-04-00-05, пояснення ОСОБА_2, акт проведення службового розслідування від 04.07.2017 №4.
Як слідує з матеріалів справи, управлінням внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Київській області 17.05.2017 на ім'я в.о. начальника ГУ ДФС у Київській області направлено доповідну записку № 257/10-36-22-01, якою повідомлено, що 22.03.2017 до ГУ ДФС у Київській області надійшов лист від старшого слідчого в особливо важливих справах Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 від 17.03.2017 №07/1/2-3646316.
Як зазначено у даному листі, Департаментом з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні від 23.11.2015 №42015110000000558 за ознаками вчинення службовими особами ГУ ДФС у Київській області кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 368-2, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 368 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4, перебуваючи на посаді начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Київській області, контролювала ініціювання та проведення документальних перевірок фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб з питань оподаткування податком на доходи з фізичних осіб.
У подальшому ОСОБА_4 узгоджувала із керівниками структурних підрозділів районної ланки, що безпосередньо приймають участь у проведенні перевірок, невідображення у актах перевірок виявлених порушень податкового законодавства, за що отримувала неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів.
За результатами проведених у ході досудового розслідування негласних слідчих (розшукових) дій (розтаємнених у відповідності до вимог КПК України) встановлено, що заступник начальника управління податків і зборів з фізичних осіб-начальник відділу контрольно-перевірочної роботи Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_1, заступник начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_5 та заступник начальника Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_6В, неодноразово в службовому кабінеті ОСОБА_4, упродовж 2016 року передавали останній грошові кошти.
Враховуючи викладене, слідчий просить вирішити питання про призначення службового розслідування на предмет додержання вимог чинного законодавства при виконанні службових обов'язків заступником начальника управління податків і зборів з фізичних осіб - начальником відділу контрольно-перевірочної роботи Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_1, заступником начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_5 та заступником начальника Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_6
На доповнення до даного листа 12.05.2017 від старшого слідчого в особливо важливих справах ОСОБА_3 до управління внутрішньої безпеки надійшли копії матеріалів кримінального провадження необхідні для проведення службового розслідування, а саме: протоколи допитів в якості свідків зазначених вище посадових осіб територіальних органів ДФС по встановлених у ході досудового розслідування фактам.
Враховуючи вказане, управління внутрішньої безпеки просило дозволу на підготовку розпорядження про проведення службового розслідування на предмет додержання вимог чинного законодавства при виконанні службових обов'язків начальником відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_2, по фактах, встановлених в ході досудового розслідування по кримінальному провадженню від 23.11.2015 №42015110000000558.
Як зазначено а матеріалах дисциплінарної справи, а саме - Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДФС у Київській області проведено службове розслідування стосовно начальника відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Білоцерківської ОДПІ управління податків і зборів з фізичних осіб ОСОБА_2 з питань вивчення та оцінки стану дотримання нею вимог антикорупційного законодавства при виконанні службових обов'язків по фактах, встановлених в ході досудового розслідування по кримінальному провадженню від 23.11.2015 №42015110000000558, які мали місце під час її перебування на посаді заступника начальника управління податків і зборів з фізичних осіб - начальника відділу контрольно-перевірочної роботи Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.
Підставою для проведення службового розслідування стала інформація, викладена у листах старшого слідчого в особливо важливих справах Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 від 17.03.2017 №07/1/2-3646316 щодо вирішення питання про призначення службового розслідування на предмет додержання вимог чинного законодавства при виконанні службових обов'язків рядом службових осіб територіальних органів ГУ ДФС у Київській області, в тому числі заступником начальника управління податків і зборів з фізичних осіб начальником відділу контрольно-перевірочної роботи Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_1
Службове розслідування проводилось на підставі розпорядження ГУ ДФС у Київській області від 26.05.2017 № 133-р “Про проведення службового розслідування”.
У ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_4, перебуваючи на посаді начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Київській області, контролювала ініціювання та проведення документальних перевірок фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб з питань оподаткування податком на доходи з фізичних осіб. У подальшому ОСОБА_4 узгоджувала із керівниками структурних підрозділів районної ланки, що безпосередньо приймають участь у проведенні перевірок, невідображення у актах перевірок виявлених порушень податкового законодавства, за що отримувала неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів.
За результатами проведених у ході досудового розслідування негласних слідчих (розшукових) дій (розтаємнених у відповідності до вимог КПК України) встановлено, що ряд службових осіб територіальних органів ГУ ДФС у Київській області, в тому числі заступник начальника управління податків і зборів з фізичних осіб - начальник відділу контрольно- перевірочної роботи Білоцерківької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_2, неодноразово, в службовому кабінеті ОСОБА_4, упродовж 2016 року передавали останній грошові кошти.
У доповнення до вищевказаного листа, для використання в ході проведення службового розслідування, 12.05.2017 від старшого слідчого в особливо важливих справах ОСОБА_3 до управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Київській області надійшли копії протоколів допитів в якості свідків зазначених вище службових осіб територіальних органів ДФС по встановленим в ході досудового розслідування фактам.
Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 28.02.2017, остання дала показання про те, що спілкувалася з ОСОБА_4 не частіше двох разів на місяць в її службовому кабінеті №803 на 8-му поверсі ГУ ДФС у Київській області за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 5а. Спілкування полягали у обговоренні стану проведення планових та позапланових перевірок, правильності їх проведення. Усі поїздки відбувалися за викликом, який надходив з ГУ ДФС у Київській області. Будь-яких грошових коштів, конвертів та інших цінностей вона ОСОБА_4 не передавала.
Далі, як зазначено у вказаному протоколі, свідку ОСОБА_1 було продемонстровано відеозапис від 19.08.2016, отриманий за результатами проведених в рамках кримінального провадження негласних слідчих розшукових дій, на якому видно, що як ОСОБА_1 передає ОСОБА_4 білий конверт з грошовими коштами та говорить: «ОСОБА_7 наскубали» (час: 10.18.24 год.)
На питання слідчого, що ОСОБА_1 може пояснити з приводу продемонстрованого відеозапису, остання відповіла, що її викликала ОСОБА_4 з приводу проведення перевірок, але на час допиту вона не пригадала, по яких саме та у зв'язку з чим передавала їй білий конверт з грошовими коштами.
Опитана в ході службового розслідування ОСОБА_1 пояснила, що викликалась до ОСОБА_4, згідно листа ГУ ДФС у Київській області №8142/7/10-36-13-02, з питань проведення планових документальних перевірок у відношенні ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_7 На заслуховування вона прибула з проектами актів вищевказаних перевірок та чернетками до них з розрахунками сум, які планувались донарахувати. У білому конверті, який ОСОБА_1 19.08.2016 передавала ОСОБА_4, були поштові марки, а не грошові кошти, як було надруковано слідчим Гулаєм Б. в протоколі допиту від 28.02.2017, який був нею неуважно прочитаний та підписаний. Про те, що ніяких грошових коштів ОСОБА_1 не передавала ОСОБА_4, вона давала показання в ході наступного допиту, проведеного 15.03.2017, про що свідчить відповідний протокол допиту. Поштові марки ОСОБА_1 передала на прохання ОСОБА_4 для розсилки листів фізичним особам по декларуванню доходів. На яку суму було передано марок, вона не пам'ятає. Марки були придбані ОСОБА_1 та її підлеглими працівниками за власні кошти.
Таким чином, за результатами проведеного службового розслідування Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДФС у Київській області складено Акт проведення службового розслідування від 04.07.2017 №4 та зроблено висновок про те, що начальником відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Білоцерківської ОДПІ управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_1 порушено вимоги п. 1 ст. 36 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-УІП, що призвело до невиконання основних обов'язків державного службовця, передбачених п. 1 та п. 9 ст. 8 цього ж Закону.
Відповідно до пропозиції дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДФС у Київській області запропоновано притягнути начальника відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Білоцерківської ОДПІ управління податків і зборів з фізичних осіб ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із займаної посади.
Відповідно до ст. 75 Закону України «Про державну службу» від ОСОБА_1, було отримано письмові пояснення.
На підставі п. 10 ст. 69 Закону України «Про державну службу» за результатом розгляду дисциплінарної справи дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДФС у Київській області складено подання від 05.07.2017 №566/10-36-04-05 та рекомендовано на підставі ч. 1, п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 65, п. 4 ч. 1 ст. 66, ст. 77 Закону України «Про державну службу» звільнити із займаної посади начальника відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Білоцерківської ОДНІ управління податків і зборів з фізичних осіб ОСОБА_1 за порушення нею вимог п.1 та 9 ч.1 ст. 8 Закону України «Про державну службу», що в свою чергу призвело до не виконання Присяги державного службовця, що передбачено ст. 36 Закону України «Про державну службу».
Відповідно до ст. 77 Закону України «Про державну службу» рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
Так, ГУ ДФС у Київській області прийнято наказ "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" від 05.07.2017 №432-"о", відповідно до якого: на підставі ч. 1, п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 65, п. 4 ч. 1 ст. 66, ст. 77 Закону України №889-VIII звільнено із займаної посади начальника відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Білоцерківської ОДПІ управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_1 за порушення нею вимог п., 1 та п. 9 ч.І ст.8 Закону України №889- VIII, що в свою чергу призвело до не виконання Присяги державного службовця, що передбачено ст. 36 Закону України від №889-VIII.
Позивачка, не погоджуючись з даним наказом, звернулась до суду за захистом своїх прав.
Відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, регулюються Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон України № 889-VIII), який також визначає правовий статус державного службовця.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України № 889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Згідно ч. 2 ст. 1 вказаного Закону державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Частиною 1 статті 8 цього ж Закону визначено, що державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Статтею 64 Закону України № 889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.
Згідно ч. 1 ст. 65 вказаного Закону підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто, протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
У свою чергу, перелік дисциплінарних проступків визначає ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII.
Так, згідно ч. 2 ст. 65 зазначеного Закону дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця;
2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;
3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;
4) дії, що шкодять авторитету державної служби;
5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;
6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;
7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;
8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;
9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;
10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;
11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;
12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.
При цьому, статтею 66 цього ж Закону передбачено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:
1) зауваження;
2) догана;
3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, субєкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.
Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12частини другої статті 65 цього Закону.
Дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.
За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
Відповідно до частини 1 статті 67 Закону України № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Як слідує зі змісту оскаржуваного наказу, підставою для звільнення позивача із займаної посади відповідачем визначено п. 1 та 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», що полягало у порушенні п. 1 та п. 9 ч.1 ст. 8 Закону України «Про державну службу».
Водночас, як вже зазначалось, за правилами п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» дисциплінарним проступком є порушення Присяги державного службовця.
Ні в резолютивній, ні в мотивувальній частині оскаржуваного наказу відповідачем не визначено, у чому проявився дисциплінарний проступок з боку позивача, що став підставою для його звільнення за правилами п. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», а саме - порушення Присяги державного службовця та невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Приймаючи оскаржуваний наказ про звільнення позивача із займаної посади згідно п. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», відповідач жодним чином не обґрунтував підстав для кваліфікування встановленого з боку позивача проступку за вказаними положеннями.
Суд зазначає, що ні в матеріалах службової перевірки, ні в оскаржуваному наказі відповідачем не визначено, що саме вчинено позивачем, що є порушенням Присяги, в чому це проявилось.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про державну службу», особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: «Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обовязки».
Проте, відповідачем не вказано, який саме скоєно позивачем проступок, який виразився у підриві довіри та авторитету державних органів України, що не сумісно із подальшим проходженням останнього як державного службовця. Відповідач не визначив, що саме вказує на вчинення позивачем проступку, який порочить його як державного службовця та дискредитує податковий орган, що є порушенням Присяги державного службовця.
Як слідує з матеріалів службового розслідування, в його основу покладено обставини встановлені в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні від 23.11.2015 №42015110000000558.
Так, з матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_1 була допитана в якості свідка, жодних дій з ознаками злочину з її боку матеріалами досудового розслідування встановлено не було.
Як пояснила у судовому засіданні позивачка, вона ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності не притягувалася.
Також, зазначила, що 30.03.2017 її було звільнено з посади заступника начальника управління доходів та зборів з фізичних осіб - начальника відділу контрольно-перевірочної роботи Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області згідно п. 5 ст. 36 КЗпП України в порядку переведення, для подальшої роботи в Головному управління ДФС у Київській області, як таку, що успішно пройшла конкурсний відбір.
Перед призначенням на дану посаду вона пройшла спеціальну перевірку, згідно якої жодних порушень чинного законодавства станом на березень 2017 року в її діях виявлено не було.
Крім того, з матеріалів дисциплінарної справи не вбачається, що дисциплінарною комісією враховувалися характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Як слідує з характеристики та довідки від 05.10.2017 № 1102/1/10-02-04, ОСОБА_1 за час роботи у податковому органі до дисциплінарних стягнень не притягувалася, неодноразово заохочувалася відзнаками як Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, так і ГУ ДФС у Київській області.
Крім того, наказом ГУ ДФС у Київській області від 22.08.2016 № 337-«о» «Про заохочення працівників ГУ ДФС у Київській області» за зразкове виконання службових обов'язків у 2016 році занесено на Дошку пошани ГУ ДФС у Київській області.
Також суд звертає увагу, що згідно ст. 69 Закону України № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», є Комісія.
Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», утворює керівник державної служби у кожному державному органі.
Дисциплінарна комісія діє у складі не менше шести членів. До складу дисциплінарної комісії включаються державні службовці державного органу, представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу, а також можуть включатися представники громадських об'єднань, які мають досвід роботи у сфері державного управління, державної служби або за юридичним фахом.
Кількість представників громадських об'єднань у складі дисциплінарної комісії може становити не більше двох осіб.
Членам дисциплінарної комісії забороняється передавати і розголошувати інформацію, отриману під час здійснення дисциплінарного провадження.
У разі якщо один із членів дисциплінарної комісії прямо підпорядкований особі, стосовно якої відкрито або здійснюється дисциплінарне провадження, такий член дисциплінарної комісії не повинен брати участі у прийнятті рішення.
Строк повноважень членів дисциплінарної комісії становить три роки.
Склад дисциплінарної комісії у державному органі затверджується наказом (розпорядженням) керівника державної служби. До складу дисциплінарної комісії у державному органі включаються в однаковій кількості: представники керівника державної служби, визначені ним одноосібно із числа державних службовців цього державного органу; представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу.
До складу дисциплінарної комісії можуть включатися експерти або інші представники громадських обєднань, утворених відповідно до Закону України «Про громадські обєднання», за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
До складу дисциплінарної комісії повинна бути включена щонайменше одна особа, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та досвід роботи за фахом.
Члени дисциплінарної комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах.
У разі неможливості створення в державному органі постійної дисциплінарної комісії справи про дисциплінарні проступки, вчинені державними службовцями цього органу, розглядаються дисциплінарною комісією державного органу вищого рівня в порядку підпорядкування. У разі відсутності державного органу вищого рівня дисциплінарна комісія може утворюватися одноразово для конкретної справи за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Члени дисциплінарної комісії на першому засіданні обирають голову та секретаря дисциплінарної комісії.
Засідання дисциплінарної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів.
Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Згідно ст. 71 Закону України № 889-VIII з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.
У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов'язково.
Службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, а стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", - дисциплінарною комісією у державному органі.
За правилами ч. 1 ст. 73 Закону України № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Частиною 2 статті 73 вказаного Закону визначено, що дисциплінарна справа повинна містити:
1) дату і місце її формування;
2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження;
3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;
4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;
5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку;
6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;
7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;
8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;
9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;
10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення;
11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення);
12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;
13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Згідно ч. 3 зазначеної статті результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
У відповідності до вимог ст. 74 Закону України № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.
Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.
Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.
Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.
Статтею 77 Закону України № 889-VIII визначено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб'єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).
У разі виявлення за результатами розгляду ознак злочину чи адміністративного правопорушення суб'єкт призначення зобов'язаний протягом трьох календарних днів передати відповідну заяву та копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу.
Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов'язковими для розгляду суб'єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.
У разі відмови державного службовця від одержання копії наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження такий документ не пізніш як у триденний строк з дня прийняття рішення надсилається державному службовцеві за місцем його проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 87 цього ж Закону підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.
З аналізу наведених положень Закону України № 889-VIII вбачається, що законодавцем чітко визначені, як підстави, так і порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців.
Так, відповідно до Закону України «Про державну службу» № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія, яка діє у складі не менше шести членів, склад якої затверджується наказом (розпорядженням) керівника державної служби.
Як слідує з матеріалів службового розслідування, розпорядженням ГУ ДФС у Київській області від 26.05.2017 № 33-р «Про проведення службового розслідування» зобов'язано провести з 29.05.2017 по 29.06.2017 службове розслідування. При цьому зазначено, що для проведення тематичної перевірки створити комісію у складі:
ОСОБА_10, - начальника управління внутрішньої безпеки, голова комісії;
ОСОБА_11 - заступника начальника відділу оперативних заходів протидії корупції у податковій сфері управління внутрішньої безпеки;
ОСОБА_12 - старший оперуповноважений в ОВС відділу оперативних заходів протидії корупції у податковій управління внутрішньої безпеки;
ОСОБА_13 - старший оперуповноважений з ОВС відділу оперативних заходів протидії корупції у податковій сфері управління внутрішньої безпеки.
Суд звертає увагу, що жодного іншого розпорядження про створення дисциплінарної комісії матеріали дисциплінарної справи не містять.
При цьому, відповідно до акту проведення службового розслідування від 04.07.2017 № 4 та протоколу засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДФС у Київській області від 04.07.2017 № 6/п, склад дисциплінарної комісії складає:
ОСОБА_14 - начальник управління організації роботи (заступник голови дисциплінарної комісії);
ОСОБА_15 - начальник управління аудиту;
ОСОБА_16 - начальник управління по роботі з персоналом;
ОСОБА_17 - заступник начальника управління внутрішньої безпеки;
ОСОБА_18 - заступник начальника управління - начальник відділу інформаційно-аналітичного забезпечення та перенесення термінів сплати платежів управління погашення боргу;
ОСОБА_19 - заступник начальника управління - начальник відділу контролю управління організації роботи;
ОСОБА_20 - заступник начальника управління - начальник відділу організації документування і роботи з документами управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури;
ОСОБА_21 - головний державний ревізор-інспектор відділу фактичних перевірок контролю за готівковими операціями управління аудиту;
ОСОБА_22 - головний державний інспектор відділу кадрового адміністрування управління по роботі з персоналом ОСОБА_22М.(секретар дисциплінарної комісії).
Також, в акті проведення службового розслідування від 04.07.2017 № 4 зазначено склад комісії із 4 членів, а саме: ОСОБА_14, ОСОБА_23, ОСОБА_15 та ОСОБА_20
Отже, службове розслідування проводилося не належною дисциплінарною комісією.
Також вказаними положеннями Закону України № 889-VIII визначено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
При цьому, частиною 2 статті 73 Закону України «Про державну службу» чітко визначено, які, зокрема, висновки в обов'язковому порядку повинна містити така дисциплінарна справа.
У свою чергу, згідно зазначених вимог Закону України № 889-VIII дисциплінарна комісія в обов'язковому порядку на відповідному засіданні повинна розглянути сформовану відносно державного службовця дисциплінарну справу (з усіма її складовими) та лише після такого розгляду скласти відповідне подання, яке і буде відповідним результатом розгляду дисциплінарної справи.
Так, у матеріалах дисциплінарної справи відсутні:
відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;
інформаційна довідка з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку;
пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;
пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;
належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку.
Також суд звертає увагу, що в оскаржуваному наказі зазначено про порушення позивачкою п. 9 ч. 1 ст. 8 Закону України № 889-VIII, а саме, що недодержання вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.
При цьому, у разі виявлення за результатами розгляду ознак злочину чи адміністративного правопорушення суб'єкт призначення зобов'язаний протягом трьох календарних днів передати відповідну заяву та копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу.
Однак, відповідачем жодних заяв до правоохоронних органів не передавалося.
Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» підставами захисту порушеного права звільненої особи може бути не тільки звільнення без законних підстав, а й порушення порядку його проведення.
Надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду та доводяться як поясненнями представників сторін, так і матеріалами справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити.
Щодо поновлення позивачки на роботі та стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 3 ст. 5 Закону України № 889-VIII у частині відносин, не врегульованих цим Законом, на державних службовців поширюється дія норм законодавства про працю.
Відповідно до ч. 2 п. 2.17 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників днем звільнення вважається останній день роботи.
Отже, позивачку слід поновити на посаді з 06.07.2017 року.
Частиною 1 ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України визначено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Порядок обчислення середньої заробітної плати встановлений Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок №100).
Абзацом 3 п. 2 Порядку №100 передбачено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Згідно наявної в матеріалах справи Довідки про середньоденну заробітну плату ОСОБА_1 від 19.10.2017 № 10-36-05-20/148 її середньоденна заробітна плата за останні два місяці роботи складає 412, 50 грн., а середньомісячна - 8 250, 00 грн.
Отже, позивачу має бути виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06.07.2017 по 26.10.2017 у розмірі 32 587, 50 грн.
Відповідно до ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Також, згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 9 КАС України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що позовні вимог задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 69-72, 86, 94, 98, 122, 158-163, 167, 186 КАС України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 05.07.2017 №432-0 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Білоцерківської ОДПІ управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Київській області з 06 липня 2017 року.
Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 32 587 (тридцять дві тисячі п'ятсот вісімдесят сім) грн. 50 коп.
Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Білоцерківської ОДПІ управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Київській області з 06 липня 2017 року.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з ГУ ДФС України на користь ОСОБА_1 Васиілвни заробітної плати у сумі 8 250 (вісім тисяч двісті п'ятдесят) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лапій С.М.