Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44
Іменем України
01 грудня 2011 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду
Житомирської області в складі:
головуючого судці: Худякова А.M.,
суддів: Широкової Л.В., Снітка С.О.,
при секретарі судового засідання Ходаківській О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі
апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського
районного суду Житомирської області від 2 червня 2011 року по цивільній
справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2
ОСОБА_3, ОСОБА_4 про зобов'язання
вчинити певні дії, відшкодування матеріальної і моральної шкоди та
зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_4
ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в
користуванні земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди,
встановила:
У грудні 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом. В
обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є власником земельної ділянки
№247, розташованої в садівницькому товаристві «Заводське» смт.Новогуйвинськ
Житомирського району. Посилаючись на те, що ОСОБА_2, який займає
суміжну земельну ділянку, на відстані 6 м. від його криниці викопав і
облаштував без дотримання санітарних норм вигрібну яму, чим забруднив воду
в криниці, внаслідок чого вода стала непридатною для вживання і для поливу
огородніх культур та плодових дерев, позивач просив зобов'язати відповідача
ліквідувати вказану вигрібну яму, шляхом засипання і припинення її
експлуатації і перенесення до іншого місця надвірної вбиральні, а також
відшкодувати завдану йому моральну шкоду в розмірі 3000 грн.
Справа № 22ц/0690/1826/11 Головуючий в суді 1' ОСОБА_5
Категорія К Доповідач Худяков A.M.
2
У квітні 2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 звернулись в суд із зустрічним позовом, в якому також порушують питання про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом знесення самовільно прибудованої ОСОБА_6 веранди .та відшкодуванню морацьної шкоди в розмірі 3000 грн. посилаючись на те; що відповідач пізніше за Ііих почав будівництво садового будинку та веранди. Оскільки, вказана веранда частково розміщена на їх земелльній ділянці, на яку через невірно встановлену ринву збігають атмосферні опади позивачі просили задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 2 червня| 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_1Н, та зустрічного позову- Метельського В.П., ОСОБА_4 відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції в і частині залишення кого позову без задоволення та постановления нового рішення про задоволення первісного позову," посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
В частині вирішення зустрічного позову рішення не оскаржено.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_4, суд першоїї інстанції виходив з того, що сторонами не надано доказів на підтвердження того, що вигрібні ями, вбиральні та веранда чинять перешкоди в користуванні власністю.
З таким висновком погоджується колегія судців.
Відповідно до положень ст.376 ЦК України ЦК України, недотримання особал що здійснюють будівництво, вимог, передбачених ст.375 ЦК України, є підставою для визнання такого будівництва самочинним.
Законодавець визначив, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (ст.391 ЦК України).
Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є співвласниками земельних ділянок, відповідно №247 та №246, розташованих в садівницькому товаристві «Заводське» смт.Новогуйвинськ Житомирського району.
Суд встановив, що зведення сторонами вигрібних (гійних) ям та вбиралень створило їм обом незручності у користуванні належними частинами земельних ділянок.
Матеріалами справи доведено, що ОСОБА_1, окрім земельної ділянки, яка надана йому у приватну власність (а.с. 14) і на якій розташований садовий будинок з верандою, самовільно зайняв поряд з нею біля залізничної колії і іншу земельну ділянку площею 0,015 га. Саме на цій самовільно заі|нятій земельній ділянці ОСОБА_1 викопав спірний колодязь, в якому непридатна вода, встановив вбиральню, побудував сарай.
Лише після приписів Держземінспекції у Житомирській області щодо звільнення самовільного зайнятої земельної ділянки та погодження з залізницею господарських будівель, що закривають видимість проїзду залізничного переїзду, ОСОБА_1 у травні 2010 року ця земельна ділянка надана в оренду.
Ці обставини підтверджуються відповідними доказами (а.с.148,157,158,159 160,228-234).
з
Частиною З ст.10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.
Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В ході розгляду справи ОСОБА_1 довів в судовому засіданні факти забруднення його колодязя відповідачами та не вірного розташування останніми вбиральні.
Оскільки, забруднений колодязь ОСОБА_1 знаходиться біля його ж туалету та гнійної ями на самовільно зайнятій ним же земельній ділянці (а.с.123,156) до набуття останньою статусу орендованої, як і вигрібна яма (септик) знаходиться за межами приватизованої земельної ділянки ОСОБА_4, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив як в позові ОСОБА_1, так і в зустрічному позові ОСОБА_2 та ОСОБА_4
Крім того, договір оренди від 29.12.2010 року (а.с.229-234) не передбачає встановлення та будівництво ОСОБА_1 на орендованій земельній ділянці криниці, туалету та гнійної ями, а передбачає ведення позивачем садівництва.
За таких обставин, при відсутності у ОСОБА_1 належних та допустимих доказів, які б спростовували вищенаведене, листи санітарно- епідеміологічної станції, екологічної інспекції та прокуратури, на які посилається ОСОБА_1, як і висновок судової будівельно-технічної експертизи, не можуть бути прийняті до уваги відповідно до ст.ст.58,59 ЦПК України.
З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на правильність судового рішення не впливають.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування рішення, з мотивів, наведених в скарзі, немає.
Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 2 червня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього ж дня на протязі двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно: суддя апеляційного суду
Житомирської області ОСОБА_7