Рішення від 23.05.2011 по справі 2-13/11

Справа № 2-13/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2011 р. Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Савуляк Р. В.

при секретарі Бицькій М.В.

з участю адвокатів ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Червонограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи - Державний нотаріус Червоноградської міської нотаріальної контори ОСОБА_7, Приватний нотаріус Червоноградського міського нотаріального округу ОСОБА_8, Приватний нотаріус Червоноградського міського нотаріального округу ОСОБА_9, Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації, про визнання недійсними договорів купівлі - продажу та дарування, зобов”язання звільнення квартири як незаконно придбаної, та справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_5, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_10, приватний нотаріус Червоноградського міського нотаріального округу ОСОБА_9 про визнання недійсними договорів дарування, зміну правовідношення та визнання добросовісним набувачем,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 про визнання недійсними договорів купівлі - продажу та дарування, зобов”язання звільнення квартири як незаконно придбаної.

У своїх вимогах посилається на те, що у м. Червоноград по вул. Шевченка, 3/3, він проживав із 13 червня 1997 року.

Через поганий стан здоров'я мав намір виїхати в Росію до родини, тому виникла необхідність продати квартиру.

В один із днів кінця березня 2002 року він звернувся в агенство нерухомості в м. Червонограді, де йому працівник фірми на ім'я “Оля” пообіцяла сприяти у вирішенні його питання.

У той же вечір до нього зайшли ОСОБА_10 та ОСОБА_6 які запропонували купити його квартиру.

Оскільки квартира не була приватизована, він дав ОСОБА_10 завдаток, в сумі 2650 гривень, що на той час було еквівалентно 500 доларам США. Із зазначеної суми, 795 гривень було призначено для приватизації його житла.

На наступний день, він із п. Олею поїхали у приватизаційну контору, що по вул. Ст. Бандери, в м. Червонограді, де він підписував якісь документи.

Після цього, деякий час, він перебував у племінниці, так як погано себе почував.

Коли хотів повернутися у свою квартиру, то замки у вхідних дверях вже були замінені і він не зміг туди потрапити.

У подальшому він довідався про те, що його квартира була відчужена 08 квітня 2002 року ОСОБА_6

Жодних договорів з приводу відчуження своєї квартири з ОСОБА_6 він не укладав, коштів від ОСОБА_10, за виключенням 2650 гривень, не отримував.

У той час, коли в Червоноградському міському суді розглядалася його цивільна справа до ОСОБА_6, остання, на підставі договору дарування від 29 січня 2003 року, відчужила його квартиру ОСОБА_5, а ОСОБА_5, 12 лютого 2003 року подарувала спірну квартиру ОСОБА_4

Тому просив: визнати недійсним договір купівлі - продажу квартири №3 в будинку №3, що по вул. Шевченка в м. Червонограді, Львівської області між ним та ОСОБА_6 від 08 квітня 2002 року;

визнати недійсним договір дарування квартири від 29 січня 2003 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від 12 лютого 2003 року (т.1 а.с.1,116,120-122).

ОСОБА_4 звернувся із позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про зміну правовідношення та визнання добросовісним набувачем.

У своїх вимогах посилається на те, що 29 січня 2003 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 був укладений договір дарування спірної квартири, а 12 лютого 2003 року договір дарування цієї квартири був укладений між ОСОБА_5 та ним.

Однак це не відповідає дійсності .

Насправді, 12 лютого 2003 року, між ним та ОСОБА_6 був укладений договір купівлі-продажу, оскільки, фактично ОСОБА_6 продала а він купив у неї квартиру по пр. Шевченка,3/3, в м. Червонограді, Львівської області.

Просив визнати недійсним договір дарування від 29 січня 2003 року укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, договір дарування від 12 лютого 2003 року, укладений між ним та ОСОБА_5, а також встановити, що між ним та ОСОБА_6 12 лютого 2003 року був укладений договір купівлі -продажу квартири АДРЕСА_1 і те, що він являється добросовісним набувачем вказаної квартири (т.1а.с.188,203).

В судовому засіданні позивач по первинному позові ОСОБА_3 свої вимоги підтримав, покликавшись на обставини викладені у позовній заяві. Крім того, уточнюючи позовні вимоги просив зобов'язати ОСОБА_4 звільнити квартиру, що по вул. Шевченка, 3/3, в м. Червоноградіі Львівської області, виселивши його з неї. Також просив Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації зареєструвати за ним право власності на вказану квартиру.

Зазначені вимоги підтримуються в судовому засіданні його представником ОСОБА_11 та адвокатом ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовних вимог ОСОБА_3 не визнав, свій позов до ОСОБА_6, ОСОБА_5 підтримав та пояснив, що у березні 2002 року він розлучився із дружиною, поїхав на заробітки, а квартиру по вул. В. Стуса, 4/36, переписав на дітей.

Коли повернувся до дому, то вирішив придбати для себе житло.

Спірну квартиру по пр. Шевченка,3/3, він купив 12 лютого 2003 року в ОСОБА_6 за 3000 доларів США, відтак вважає себе добросовісним набувачем..

Просив свій позов задовольнити, у вимогах ОСОБА_3 -відмовити.

Зазначені вимоги підтримуються в судовому засіданні його представником адвокатом ОСОБА_1

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомила, хоча належно викликалася для розгляду справи. У той же час, у своїх письмових поясненнях (т.1а.с.57-59) зазначила, що приблизно в середині січня 2003 року до неї звернулася її знайома ОСОБА_6 з приводу відчуження квартири, по вул.Шевченка, 3/3, в м. Червонограді, Львівської області. Відтак 29 січня 2003 року вона разом із ОСОБА_6 у приватного нотаріуса ОСОБА_12 уклали договір дарування вказаної квартири.

Через два тижні ОСОБА_6 знайшла покупця на свою квартиру і 12 лютого 2003 року приватний нотаріус ОСОБА_9 посвідчила договір дарування між нею та ОСОБА_4, хоча насправді, ОСОБА_4 купив квартиру у ОСОБА_6 за гроші.

Відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні позовних вимог ОСОБА_3 не визнала, позовні вимоги ОСОБА_4 визнала та пояснила, що 08 квітня 2002 року ОСОБА_3 продав її свою квартиру, по пр. Шевченка,3/3, в м. Червонограді, Львівської області.

Спочатку ОСОБА_3 отримав від її співжителя ОСОБА_10 500 доларів США завдатку, а під час укладання договору купівлі - продажу -решту 2500 доларів США.

В січні 2003 року вона відчужила дану квартиру ОСОБА_5, яка є близькою людиною її матері.

Про договір між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 її нічого не відомо.

Треті особи по справі - Державний нотаріус Червоноградської міської нотаріальної контори ОСОБА_7, Приватний нотаріус Червоноградського міського нотаріального округу ОСОБА_8, представник Червоноградського міжміського бюро технічної інвентаризації в судове засідання не з'явилися про причини неявки суд не повідомили.

Приватний нотаріус Червоноградського міського нотаріального округу ОСОБА_9 подала письмову заяву у якій просила розгляд справи проводити без її участі.

Співвідповідач ОСОБА_10 помер 13 січня 2011 року (т.2 а.с.82).

Ухвалою суду від 23 травня 2011 року прийнято відмову ОСОБА_3 від позову до ОСОБА_10 (т.2 а.с.139).

Вислухавши пояснення сторін та їхніх представників, оцінивши наявні у справі письмові документи суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 слід задовольнити частково, а позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити повністю із наступних підстав.

Як передбачено ч.1 ст.57 ЦК України в редакції ЦК України 1963 року, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, угода здійснена внаслідок обману, може бути визнана недійсною за позовом потерпілого.

Судом встановлено, що 04 квітня 2002 року державним нотаріусом Червоноградського міського нотаріального округу ОСОБА_7 було оформлено доручення згідно якого ОСОБА_3 доручив ОСОБА_10 представляти його інтереси, щодо приватизації житла, а також розпоряджатися належною йому квартирою по вул. Шевченка, 3/3, в м. Червонограді, Львівської області (а.с.3).

На підставі зазначеного доручення, 08 квітня 2002 року ОСОБА_10 продав а ОСОБА_6 купила квартиру, по пр. Шевченка,3/3, в м. Червонограді, Львівської області, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_3 (т.1 а.с.7,8).

Також встановлено, що 29 січня 2003 року ОСОБА_6 подарувала зазначену квартиру ОСОБА_13 (т.1 а.с.62), а 12 лютого 2003 року ОСОБА_5 подарувала її ОСОБА_4 (т.1 а.с.47).

У той же час, із матеріалів кримінальної справи №1-192 про обвинувачення ОСОБА_10 та ОСОБА_6 за ч.3 ст.190, ч.2,3 ст.357 КК України які оглянуті в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_10 за попередньою домовленістю із ОСОБА_6 маючи намір шляхом обману і зловживання довірою заволодіти чужим майном, довідались, що ОСОБА_3 будучи людиною похилого віку, має намір продати зареєстровану ними квартиру ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом обману ввійшла до нього в довіру з метою отримання права власності на дану квартиру.

Для цього ОСОБА_10 використовуючи підтримку ОСОБА_6 схилив ОСОБА_3 оформити з ним договір завдатку на 500 доларів США для приватизації її квартири, а потім за допомогою невстановленої слідством особи, 04 квітня 2002 року отримали в Червоноградській державній нотаріальній конторі нотаріально-посвідчене доручення на ім'я ОСОБА_10 на право представляти їнтереси ОСОБА_14 по приватизації його житла.

5-8 -го квітня 2002 року ОСОБА_6 та ОСОБА_10 використовуючи вказане доручення, підробили підписи ОСОБА_3, проплатили борги за комунальні послуги та від його імені здійснили незаконну приватизацію його квартири.

Не бажаючи провести остаточний розрахунок за придбання житла із ОСОБА_3 ОСОБА_6 та ОСОБА_10 почали його та провели ряд незаконних комбінацій пов'язаних із зміною власника квартири, а саме: ОСОБА_10 08 квітня 2002 року, використовуючи незаконно отримане нотаріально-посвідчене доручення на право представляти інтереси ОСОБА_3 від його імені уклав договір купівлі-продажу квартири із ОСОБА_6

Не маючи наміру проводити остаточний розрахунок із ОСОБА_3 за житло, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 уклали 29 січня 2003 року договір дарування спірної квартири із ОСОБА_5 не надавши їй будь яких документів, що підтверджують право власності на квартиру, а 12 лютого 2003 року з участю ОСОБА_5 уклали договір дарування спірної квартири з ОСОБА_4 в приміщенні приватного нотаріуса ОСОБА_9, отримавши гроші в сумі 3000 доларів США (к/с №1-192/05, т.2 а.с.308-312).

В судовому засіданні ОСОБА_3 підтвердив, що у березні - квітні 2002 року ОСОБА_10 та ОСОБА_6 обманним шляхом змусили підписати його доручення на розпорядження його квартирою, а у подальшому заволоділи нею.

З того часу ОСОБА_3 залишається особою без постійного місця проживання.

При встановлених обставинах суд дійшов висновку, що договір купівлі-продажу квартири від 08 квітня 2002 року згідно якого ОСОБА_3 від імені якого діяв ОСОБА_10 продав свою квартиру по вул. Шевченка,3/3, ОСОБА_6 слід визнати недійсним.

Визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 08 квітня 2002 року є підставою для визнання недійсними договорів дарування від 29 січня 2003 року №185, згідно якого ОСОБА_6 подарувала квартиру ОСОБА_15, та договору дарування від 12 лютого 2002 року №311, згідно якого ОСОБА_5 передарувала її ОСОБА_4 і поновлення прав на спірку квартиру ОСОБА_3

На даний час у квартирі по вул.Шевченка,3/3, в м. Червонограді проживає ОСОБА_4, який підлягає виселенню у зв'язку з визнанням недійсним договору купівлі-продажу від 08 квітня 2002 року, а також договорів дарування від 29 січня 2003 року та 12 лютого 2003 року.

Що стосується вимог ОСОБА_16 про визнання укладеним між ним та ОСОБА_6 договору купівлі-продажу спірної квартири по вул. Шевченка,3/3, в м. Червонограді від 12 лютого 2003 року, та визнання його добросовісним набувачем зазначеної квартири, то такі не можуть бути задоволеними, оскільки з цього приводу не подано належних доказів, які б стверджували про це.

Тому вимоги ОСОБА_4 в цій частині не можуть бути задоволеними.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10,62,212 ЦПК України, ст.47 Конституції України, ст.47,58 ЦК України в редакції 1963 року, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 -задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі - продажу квартири від 08 квітня 2002 року укладений між ОСОБА_3, від імені якого діяв ОСОБА_10, згідно якого ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_6 купила квартиру №3 в будинку №3, що по вул. Шевченка в м. Червонограді Львівської області, посвідчений 08 квітня 2002 року приватним нотаріусом Червоноградського міського нотаріального округу ОСОБА_8 Павліною.

Визнати недійсним договір дарування квартири від 29 січня 2003 року №185 згідно якого ОСОБА_6 подарувала квартиру №3 в будинку №3, що по вул. Шевченка в м. Червонограді Львівської області ОСОБА_5, посвідчений 29 січня 2003 року приватним нотаріусом Червоноградського міського нотаріального округу ОСОБА_9.

Визнати недійсним договір дарування квартири від 12 лютого 2003 року №316 згідно якого ОСОБА_5 подарувала квартиру №3 в будинку №3, що по вул. Шевченка в м. Червонограді Львівської області ОСОБА_4 посвідчений 12 лютого 2003 року приватним нотаріусом Червоноградського міського нотаріального округу ОСОБА_9.

Зобов”язати ОСОБА_4 звільнити квартиру №3, в будинку №3, що по вул. Шевченка в м. Червонограді, Львівської області та виселити його із зазначеної кавартири.

Зобов”язати Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації зареєструвати за ОСОБА_3 право власності на квартиру №3 в будинку №3, що по вул. Шевченка в м. Червонограді, Львівської області.

Стягнути із ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 по 2 (дві) гривні 83 коп. державного мита та по 40 (сорок) гривень витрат за інформаційно - технічне забезпечення процесу.

Позовні вимоги ОСОБА_4 -задовольнити частково.

Визнати недійсним договір дарування квартири від 29 січня 2003 року №185 згідно якого ОСОБА_6 подарувала квартиру №3 в будинку №3, що по вул. Шевченка в м. Червонограді Львівської області ОСОБА_5 посвідчений 29 січня 2003 року приватним нотаріусом Червоноградського міського нотаріального округу ОСОБА_9.

Визнати недійсним договір дарування квартири від 12 лютого 2003 року №316 згідно якого ОСОБА_5 подарувала квартиру №3 в будинку №3, що по вул. Шевченка в м. Червонограді Львівської області ОСОБА_4 посвідчений 12 лютого 2003 року приватним нотаріусом Червоноградського міського нотаріального округу ОСОБА_9.

Стягнути із ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в користь ОСОБА_4 по 11 (одинадцять) гривень судових витрат.

Стягнути із ОСОБА_6 та ОСОБА_5 по 60 (шістдесят) гривень витрат за інформаційно-технічне забезпечення процесу.

У вимогах ОСОБА_4 про визнання між ним та ОСОБА_6 укладення 12 лютого 2003 року договору купівлі - продажу квартири по №3 в будинку №3, що по вул. Шевченка в м. Червонограді Львівської області та визнання його добросовісним набувачем зазначеної квартири - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Р. В. Савуляк