Справа № 473/2886/17
іменем України
"02" листопада 2017 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Ротар М.М., при секретарі судового засідання - Фінько О.П. .,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В вересні 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 11 743 грн. 57 коп. та судових витрат по справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між Банком та відповідачем 04.01.2008 року був укладений договір б/н, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 5 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Взяті на себе зобов'язання, відповідно до умов вищевказаної угоди, Банк виконав у повному обсязі. Проте, відповідач, незважаючи на це, порушила його, оскільки, своєчасно не погашала кредит та не сплачувала проценти за користування ним, внаслідок чого станом на 18.07.2017 року утворилася заборгованість по кредитному договору у вищевказаному розмірі.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася. Про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Про причини неявки суд не повідомила.
Відповідно до п.4 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.
За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України. Позивач проти розгляду справи в порядку заочного провадження не заперечував.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Зокрема судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 04.01.2008 року був укладений договір б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 5 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Згідно положень, передбачених ст. ст. 1048, 1054, 1049, 1050 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти в визначеному сторонами розмірі в строк та в порядку, що обумовлені укладеною між ними угодою.
Також, за змістом ст.ст. 546, 548-551 ЦК України сторони зобов'язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов'язання забезпечується, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в Законі або договорі.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) позичальник не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.
Як вбачається з матеріалів справи, позичальник дійсно порушив умови договору в частині вчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, в зв'язку з чим станом на 18.07.2017 року утворилася заборгованість по кредитному договору, а саме:
- заборгованість за кредитом у розмірі 173 грн. 24 коп.;
- заборгованість за процентами в розмірі 4 840 грн.14 коп.
Крім того, позивачем за порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором нараховані:
- пеня в розмірі 5 694 грн. 78 коп.;
- штраф у розмірі 500 грн. 00 коп.(фіксована частина)
- штраф 535 грн.41 коп. (процента складова).
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 даної статті). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Згідно п. 2.1.1.12.6.1 Умов надання банківських послуг передбачено, що за порушення зобов'язань по поверненню кредитних коштів, нараховується пеня.
Разом з тим, відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг на позичальника покладений обов'язок сплатити штраф у розмірі в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову в разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань та за угодою.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Зазначена правова позиція Верховного Суду України викладена в постанові від 21.10.2015 року по цивільній справі №6-2003цс15 та в силу положень є обов'язком для судів при застосуванні цих норм права.
Оскільки угодою сторін передбачено застосування пені та штрафу за одне й те саме порушення зобов'язань за договором, їх одночасне стягнення є неприпустимим.
За такого з відповідача підлягає стягненню на користь позивача лише пеня.
Розрахунок заборгованості за кредитом, не спростований.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача належать до стягнення судові витрати в розмірі 1 600 грн. 00 коп..
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 - 215, 223 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за договором №б/н від 04.01.2008 року, що утворилася станом на 18.07.2017 року, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 173 грн. 24 коп., заборгованість за процентами в розмірі 4 840 грн. 14 коп., пеню в розмірі 5 694 грн. 78 коп. а всього - 10 708 грн. 16 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати в розмірі 1600 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя М.М. Ротар