Суддя-доповідач - Білак С. В.
Головуючий у 1 інстанції - Ніколенко Д.М.
31 жовтня 2017 рокусправа № 211/2366/17(2-а/211/155/17)
Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпро, пр.Слобожанський, 29
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Шальєвої В.А. Олефіренко Н.А. , секретар судового засідання - Лащенко Р.В., з участю представника позивача - Нехаєнка В.М., представника відповідача-1 - Чайкіна Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на постанову Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 31 серпня 2017 року у справі №211/2366/17(2-а/211/155/17) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Дніпропетровського обласного військового комісаріата про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-1), Дніпропетровського обласного військового комісаріата (далі- відповідач-2), в якому просила:
- визнати протиправним рішення відповідача від 10.04.2017 року про відмову в призначенні їй пенсії у зв'язку з втратою годувальника;
- зобов'язати відповідача призначити та виплачувати їй пенсію у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до статей 30, 31, 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 17 березня 2017 року вона звернулася до відповідача за призначенням пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», однак 10.04.2017 року отримала відповідь, що на неодноразові звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в м.Слов'янськ щодо надання архівної пенсійної справи її померлого чоловіка ОСОБА_2 та довідок про розмір грошового забезпечення, відповідь не надійшла. При зверненні її до Дзержинсько-Довгинцівського РВК м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на їх адресу 06.11.2015 року Артемівсько-Дебальцевським об'єднаним міським військовим комісаріатом було надіслано особову справу її чоловіка та послужну картку, однак відповідачем знову таки було повідомлено, що без пенсійної справи вони не можуть перевести її на пенсію по втраті годувальника. Вважає, що навіть без цієї пенсійної справи відповідач має змогу перевести її на зазначений вид пенсії, адже на момент смерті її чоловіка 24.11.1975 року його пенсія складала 53 карбованці 46 копійок, що підтверджує запис, зроблений Державним Банком Артемівського відділення Донецької області на зворотній стороні свідоцтва про смерть чоловіка, а саме вказано дві заробітні плати, як допомога на поховання, а отже неприйняття вказаних доказів відповідачем порушуються її права на отримання пенсії по втраті годувальника згідно статей 30, 31, 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Постановою Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 31 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести позивача з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника на чоловіка ОСОБА_2 , що призначається членам сімей військовослужбовців, відповідно до ст. 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її необґрунтованість та порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що визначальним фактором при призначенні пенсії в разі втрати годувальника позивачу є наявність документів, які підтверджують, що годувальник помер у період одержання пенсії (особово-пенсійна справа) та довідок про розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії.
Головне управління неодноразового зверталось із запитами щодо надання архівної пенсійної справи померлого ОСОБА_2 та довідок про розмір грошового забезпечення, однак отримано відповіді, що надання запитуваних документів не можливим.
За таких обставин дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії позивачу є правомірними, оскільки Головне управління діяло в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Представник відповідача-1 в судовому доводи апеляційної скарги підтримав.
Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.
Відповідач-2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та судом апеляційної інстанції підтверджено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 (а.с. 7 - копія свідоцтва про одруження).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 у віці 55 років помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.8).
17 березня 2017 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою переведення її з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с. 10 - копія заяви).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10 квітня 2017 року №9099/03103 позивача повідомлено, що без надання архівної пенсійної справи її чоловіка ОСОБА_2 питання щодо призначення їй пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», вирішити неможливо (а.с. 11-12 - копія листа).
З наданих до суду матеріалів особової справи ОСОБА_2 вбачається, що за життя він перебував на військовій службі, загальний стаж служби складає 16 років 7 місяців. Наказом головнокомандуючого сухопутними військами №02409 від 26.06.1956 року капітана ОСОБА_2 звільнено в запас за ст.59 пункту «в» - скорочення штатів.
Тобто факт того, що він був військовослужбовцем, встановлений судом та не оспорюється відповідачем.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до ч.3 ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» врегульовані Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління ПФУ від 30 січня 2007 року № 3-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402; далі - Порядок).
Згідно п.10 Порядку, для призначення пенсії в разі втрати годувальника подаються такі документи: заява; копія свідоцтва про смерть годувальника; витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв'язку зі смертю; висновок про обставини загибелі чи смерті внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при виконанні службових обов'язків (обов'язків військової служби); довідка уповноважених органів з місця проживання про перебування членів сім'ї на утриманні померлого (загиблого) годувальника або рішення суду про перебування на утриманні; документи, передбачені абзацами третім, шостим - дев'ятим пункту 7 цього Порядку.
Згідно з абзацами третім, шостим - дев'ятим пункту 7 Порядку, подаються також такі документи: грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби; довідка МСЕК про визнання особи інвалідом; копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); довідка ВАТ «Ощадбанк» або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ «Ощадбанк»; копія паспорта.
З матеріалів справи вбачається, що починаючи з 22 травня 2015 року, коли позивач вперше звернулася з заявою про переведення її на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ведеться переписка з військовим комісаром Дніпропетровського обласного військового комісаріату та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо надання архівної пенсійної справи та довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 . Як вбачається з відповідей, розшук зазначених даних позитивних результатів не дав.
Тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність позиції відповідача, що при призначенні пенсії в разі втрати годувальника необхідним є наявність документів, які підтверджують, що годувальник помер у період одержання пенсії (особово-пенсійна справа) та довідок про розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії. Вказані письмові докази були відсутні у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, тому заявлені вимоги щодо визнання протиправним рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії позивачу задоволенню не підлягають.
Разом з тим встановленими є факти, що ОСОБА_2 був годувальником своєї сім'ї та помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у період одержання пенсії, що підтверджується письмовими доказами по справі: копією його особової справи та записом на звороті свідоцтва про смерть, відповідно до якого видано допомогу на поховання в сумі 106,92 крб. Державним Банком Артемівського відділення Донецької області (а.с.8 зворот).
Слід зазначити, що згідно чинних на момент смерті ОСОБА_2 норм законодавства у разі смерті пенсіонера сім'я його отримувала допомогу на поховання в розмірі 2-місячної пенсії (постанова Раднаркому СРСР від 5 червня 1941 року №1474 «Про пенсії та допомогу особам вищого, старшого і середнього начальницького складу, особам молодшого начальницького складу надстрокової служби, спеціалістам рядового складу надстрокової служби і їхнім сім'ям» (ЗП УРСР, 1941 р N 15, ст. 282), тощо).
Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що у відповідача наявні підстави для переведення позивача з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, а тому суд першої інстанції прийшов до вірних висновків про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 31 серпня 2017 року у справі №211/2366/17(2-а/211/155/17) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Дніпропетровського обласного військового комісаріата про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 31 жовтня 2017 року, в повному обсязі ухвала складена 01 листопада 2017 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.
Головуючий суддя С.В. Білак
Судді Н.А.Олефіренко
В.А.Шальєва