Справа № 2-а-742/2023/2009 рік
26 листопада 2009 р. Куп"янський міськрайонний суд Харківської області
У складі: головуючого - судді Коваленко О. А.
при секретарі Орєховій Л. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Куп"янську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Куп"янському районі Харківської області про визнання бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Куп»янському районі Харківської області у виконанні положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по перерахунку пенсій та зобов»язання перерахувати пенсію, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду до Управління Пенсійного фонду України в Куп"янському районі Харківської області (далі - Управління) з адміністративним позовом, в якому просить визнати дії Управління по перерахунку йому державної і додаткової пенсії неправомірними, зобов"язати відповідача зробити йому перерахунок державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, а також зробити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.. ст.. 49, 50, 54 п. 4, ст.. 67 п. 3 Закону України № 796-ХП із змінами "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 1 листопада 2006 р., згідно до вимог ч. 1 ст. 28, ст.. 46 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інвалідом 3 групи, захворювання пов"язане з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. При цьому позивач зазначає, що він звертався до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії відповідно до ст.. ст.. 49, 50, 54 п. 4, 67 п. 3 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але відповідач необґрунтовано відмовив йому у такому перерахунку.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов і просили його задовольнити у повному обсязі. Також позивач просить поновити строк позовної давності для звернення до суду, оскільки він дізнався про порушення свого права тільки коли було прийнято рішення Конституційним судом у травні 2008 р..
Представник відповідача у судове засідання не з"явився, надав заяву про розгляд справи без їхньої участі, а також надав письмові заперечення, в яких просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", на які посилається позивач, мінімальний розмір пенсії за віком при наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом, для осіб, які втратили працездатність. Ч. 3 ст. 28 вищенаведеного Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, визначений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Оскільки позивач отримує пенсію на підставі ст.. ст.. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", то відповідно до положень ч. 4 ст. 54 цього Закону, порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначається Кабінетом Міністрів України. Отже, вважає відповідач, сам Кабінет Міністрів України своїми нормативно-правовими актами визначає конкретний розмір пенсії, встановлених ст.. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які виплачуються за рахунок державного бюджету.
Також відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, визначеного ст. 99 КАС України.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.
З матеріалів справи та наявних в ній доказів судом встановлено наступне.
Позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС в період з 10 лютого 1987 р. по 30 квітня 1987 р., є інвалідом 3 групи, яка пов"язана з наслідками Чорнобильської катастрофи.
ОСОБА_1 звертався до Управління із заявою про проведення йому перерахунку пенсій, на що отримав відмову.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров"я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення зазначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 р. № 796 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі по тексту Закон № 796).
В силу ст.. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 54 Закону № 796, яка діяла до прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" № 107-У1 від 28 грудня 2007 р., тобто до 1 січня 2008 р., було передбачено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв"язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 3-й групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст.. 50 Закону № 796 особам, які є інвалідами 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров"ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст.. 75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796 від 28 лютого 1991 р. має вищу юридичну силу і виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, саме закони підлягають застосуванню при вирішенні даного спору.
На підставі вищевикладеного суд вважає, що позивач має право на призначення йому пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Наявність у позивача такого права є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України.
Тому суд вважає посилання відповідача на те, що Кабінет Міністрів України своїми нормативно-правовими актами визначає конкретний розмір пенсії, встановлених ст.. ст.. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які виплачуються за рахунок державного бюджету, безпідставними, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов"язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що при розмірі пенсії позивачеві застосуванню підлягають ч. 1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України № 796, а не постанова Кабінету Міністрів України № 1, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Також суд не бере до уваги посилання відповідача на ч. 5 ст. 54 Закону № 796, якою передбачено, що порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим Законом.
Зі ст.. ст.. 50, 54 Закону № 796 випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"я, за основу їх нарахування береться розмір мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилом, передбаченим ст.. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. У зв"язку з чим суд не бере до уваги положення ч. 3 ст. 28 цього Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.. ст.. 50, 54 Закону № 796.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону № 796, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 р., у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3 категорії, та розмір щомісячної компенсації сім"ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» передбачено, що на одну особу, яка втратила працездатність, прожитковий мінімум в розрахунку на місяць складає: з 1 січня 2006 р. - 350 грн., з 1 квітня 2006 р. - 359 грн., з 1 жовтня 2006 р. - 366 грн. Згідно вказаної статті мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у такому ж розмірі, тобто з 1 січня 2006 р. - 350 грн., з 1 квітня 2006 р. - 359 грн., з 1 жовтня 2006 р. - 366 грн.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зі змінами від 15 березня 2007 р. було затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць: з 1 січня 2007 р. - 380 грн., з 1 квітня 2007 р. - 406 грн., з 1 жовтня 2007 р. - 411 грн. При цьому дана стаття була доповнена абзацом, яким було встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п»ятим частини першої цієї статті, зюільшений на 1 відсоток.
Статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" передбачено, що на одну особу, яка втратила працездатність, прожитковий мінімум в розрахунку на місяць складає: з 1 січня 2008 р. - 470 грн., з 1 квітня 2008 р. - 481 грн., з 1 липня 2008 р. - 482 грн., з 1 жовтня 2008 р. - 498 грн.
П. 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" в редакції від 28 грудня 2007 р., яка чинна з 1 січня 2008 р., ст.. 54 Закону № 796 було змінено та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987- 1990 роках: по 3 групі інвалідності - 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Також, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» змінено та встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірах: інвалідам 3 групи - до 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами..
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» змінено та встановлено, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. за № 10-рп/2008 р. у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.. 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 28 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв"язку з правовідносинами, які виникли внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту Закону внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов"язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. та приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22 травня 2008 р. відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров"ю, і державну пенсію, передбачені ст.. ст.. 50, 54 Закону України № 796, які діяли до 1 січня 2008 р., оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п. 28 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22 травня 2008 р. мав діяти у відповідності з приписами діючих норм ст.. ст.. 50, 54 Закону України № 796, нараховувати та здійснювати позивачу виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком та державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком.
Між тим, у період з 1 січня 2008 р. по 22 травня 2008 р., тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач повинен був здійснювати позивачу виплати, передбачені ст.. ст.. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції від 1 січня 2008 р., з урахуванням п. 28 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", тобто виплачувати додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров"ю, у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком та державну пенсію у розмірі 140% прожиткового мінімуму.
На підставі вивщеввикладеного, позивачу повинна була нараховуватися пенсія, як інваліда 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи у наступному розмірі:
з 1 листопада 2006 р. по 31 грудня 2006 р. - 2196 грн. (366 грн. розмір мінімальної пенсії за віком х 6 мінімальних пенсій за віком згідно ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»);
з 1 січня 2007 р. по 31 березня 2007 р. - 2280 грн. (380х 6);
з 1 квітня 2007 р. по 30 вересня 2007р. - 2460,36 грн. (410,06 х 6);
з 1 жовтня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. - 2490,66 грн. (415,1 х 6);
з 1 січня 2008 р. по 31 березня 2008 р. - 658 грн. (470 х 140%);
з 1 квітня 2008 р. по 21 травня 2008 р. - 673,40 грн. (481 х 140%);
з 22 травня 2008 р. по 30 червня 2008 р. - 2886,36 грн. (481 х 6);
з 1 липня 2008 р. по 30 вересня 2008 р. - 2892 грн. (482 х 6);
з 1 жовтня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. - 2988 грн. (498 х 6).
Стосовно щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, то відповідач повинен був виплачувати ОСОБА_1 вказану пенсію у наступному розмірі:
з 1 листопада 2006 р. по 31 грудня 2006 р. - 183 грн. (366 грн. розмір мінімальної пенсії за віком х 50% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»);
з 1 січня 2007 р. по 31 березня 2007 р. - 190 грн. (380 грн. х 50);
з 1 квітня 2007 р. по 30 вересня 2007 р. - 205,03 грн. (410,06 х 50%);
з 1 жовтня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. - 207,56 грн. (415,1 х 50%);
з 1 січня 2008 р. по 31 березня 2008 р. - 70,50 грн. (470 х 15%);
з 1 квітня 2008 р. по 21 травня 2008 р. - 72,15 грн. ( 481 х 15%);
з 22 травня 2008 р. по 30 червня 2008 р. - 240,50 грн. (481 х 50%);
з 1 липня 2008 р. по 30 вересня 2008 р. - 241 грн. ( 482 х 50%);
з 1 жовтня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. - 249 грн. (498 х 50%).
На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у перерахунку пенсії, у зв"язку з тим, що оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Щодо строку звернення до адміністративного суду, необхідно зазначити наступне.
Ч. 2 ст. 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тривало з 1 листопада 2006 р. по 1 січня 2008 р. та триває з 22 травня 2008 р. по теперішній час. Як повідомив позивач, про порушення своїх прав він дізнався тільки після того, як Конституційним судом України 22 травня 2008 р. було прийняте рішення про неконституційність деяких положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», у зв»язку з чим суд вважає на необхідне поновити йому строк позовної давності для звернення до суду з адміністративним позовом.
Відповідно до п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 р. громадяни, віднесені до 1 та 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, звільнені від сплати державного мита.
На підставі викладеного, керуючись ст.. ст.. 64, 124, 152 Конституції України, Рішенням КСУ № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 р., ст.. ст.. 49, 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", ст.. ст.. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Поновити ОСОБА_1 строк позовної давності для звернення до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Куп»янському районі Харківської області про визнання бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Куп»янському районі Харківської області у виконанні положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по перерахунку пенсій та зобов»язання перерахувати пенсію.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Куп"янському районі Харківської області про визнання бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Куп»янському районі Харківської області у виконанні положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по перерахунку пенсій та зобов»язання перерахувати пенсію задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Куп"янському районі Харківської області по перерахунку ОСОБА_1 державної і додаткової пенсії, як це передбачено ст.. ст.. 49, 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", неправомірною.
Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в Куп"янському районі Харківської області здійснити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перерахунок пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, визначеного ст.. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 1 листопада 2006 р. по 1 січня 2008 р. та за період з 22 травня 2008 р. по 1 жовтня 2009 р.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Куп"янський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення повного тексту постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
ГОЛОВУЮЧИЙ КОВАЛЕНКО О. А.
Повний текст виготовлений 1 грудня 2009 р.