Код суду 2023
Справа № 2-а-22/2009
18 листопада 2009 року Куп'янський міськрайонний суд Харківської області
у складі: головуючого - судді Скородєлової В.В.,
при секретарі Бутковій В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Куп'янському районної Харківської області про визнання дій посадових осіб УПФУ в Куп'янському районі Харківської області незаконними та зобов'язання здійснити перерахунок розміру пенсії інваліду 2-ої групи, учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області, в якому просить зобов'язати УПФУ в Куп'янському районі Харківської області зробити йому перерахунок державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, а також зробити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.ст. 49, 50, 54 п. 4, ст. 67 п. 3 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ із змінами, з 23.12.2008, згідно до вимог статті 28 ч. 1 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інвалід другої групи, захворювання пов'язане з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. При цьому позивач зазначив, що він звертався до позивача із заявою про перерахунок його пенсії відповідно до ст.ст. 49, 50, 54 п. 4, 67 п. З Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Між тим, відповідач необґрунтовано відмовив йому у такому перерахунку.
У судове засідання позивач не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, а також надав заперечення на позов, в яких просить суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» на які посилається позивач, мінімальний розмір пенсії за віком при наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом, для осіб які втратили працездатність. Ч. 3 ст. 28 вищенаведеного Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, визначений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Оскільки позивач отримував пенсію на підставі ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то відповідно до положень ч. 4 ст. 54 цього Закону, порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання визначається Кабінетом Міністрів України. Отже, вважає відповідач, сам Кабінет Міністрів України, своїми нормативно-правовими актами, визначає конкретний розмір пенсії, встановлених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які виплачуються за рахунок державного бюджету.
Суд, дослідивши письмові докази у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 07.01. 1987 року по 11.03.1987 року, є інвалідом 2 групи, інвалідність позивача пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи.
ОСОБА_1 звертався до відповідача із заявою про проведення йому перерахунку пенсій, на що отримав відмову.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України від 28.02.1991 року № 796 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі по тексту Закон № 796).
В силу ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 54 Закону № 796, яка діяла до прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» № 107-УІ від 28.12.2007 р., тобто до 01.01.2008 року, було передбачено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 2-й групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 50 Закону № 796 особам, які є інвалідами 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 від 28.02.1991 р. має вищу юридичну силу і виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, саме закони підлягають застосуванню при вирішенні даного спору.
На підставі вищевикладеного суд вважає, що позивач має право на призначення йому пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Наявність у позивача такого права є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України.
Тому суд вважає посилання позивача на те, що КМУ, своїми нормативно-правовими актами, визначає конкретний розмір пенсії, встановлених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які виплачуються за рахунок державного бюджету, безпідставними. Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що при розмірі пенсії позивачеві застосуванню підлягають ч. 1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України № 796, а не постанова Кабінету Міністрів України № 1, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Також суд не бере до уваги посилання відповідача на ч. 5 ст. 54 Закону № 796, якою передбачено, що порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України, не означає, що останній встановлюючи такий порядок може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим Законом.
Зі ст.ст. 50, 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796 випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться розмір мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами передбаченим ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. У зв'язку з чим суд не бере до уваги положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50, 54 Закону № 796.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону № 796, яка набрала чинності 31.10.2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 1, 2, 3, категорії та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» передбачено, що на одну особу, яка втратила працездатність, прожитковий мінімум в розрахунку на місяць складає: з 01.01.2008 р. - 470 грн., з 01.04.2008 р. - 481 грн., з 01.07.2008 р. - 482 грн., 01.10.2008 р. - 498 грн.
З 01.01. 2008 року Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в редакції від 28.12.2007 р. були внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.. 50 встановлює, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам 2 групи - 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (до внесення змін - 75%), а також встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році: по 2 групі інвалідності - 150 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (до змін - 8 мінімальних пенсій).
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України(є неконституційним) положення п.28 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 23.12.2008 року УПФУ в Куп'янському районі Харківської області повинен був нараховувати та сплачувати позивачу додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю і державну пенсію, передбачені ст.ст. 50, 54 Закону України № 796, які діяли до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п. 28 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 23.12.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючих норм ст.ст. 50, 54 Закону України № 796 нараховувати та здійснювати позивачу виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком та державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
На підставі вищевикладеного позивачу повинна була нараховуватися пенсія, як інваліду 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи у наступному розмірі:
з 01 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року - 3984,00 грн. = (498,00 х 8).
Стосовно щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, то відповідач повинен був виплачувати ОСОБА_1 вказану пенсію у наступному розмірі:
з 01 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року - 375,50 грн. = (498,00 х 75%).
Законом України "Про Державний бюджет на 2009 рік" статті 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у новій редакції не викладені та їх дію не зупинено.
Згідно ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» у 2009 році установлений прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Стаття 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» передбачала, що на одну особу, яка втратила працездатність, прожитковий мінімум в розрахунку на місяць складає з 01.10.2008 р. - 498 грн., а тому, оскільки ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у такому ж розмірі, тобто 498 грн., відповідач повинен був починаючи з 01.01.2009 року щомісячно виплачувати позивачу пенсії у наступних розмірах: державну пенсію - по 3984 грн. 00 коп. (498 х 8 мінімальних пенсій за віком = 3984,00 грн.); додаткову пенсію - по 375 грн. 50 коп. (498 х 75% = 375,50 грн.).
Відносини, що склалися між позивачем та відповідачем є публічно-правовими, виходячи із змісту статті 3 та пункту 2 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Враховуючи те, що позивач є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та інвалідом 2 групи по захворюванню при виконанні обов»язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС,він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання державної та додаткової пенсій.
Наділивши даних осіб зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень цих осіб.
Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист осіб, зокрема, які мають зазначений вище статус .
Згідно ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тому, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає за необхідне, на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність УПФУ в Куп'янському районі Харківської області, по невиконанню починаючи з 23.12.2008 р. приписів діючих норм ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» при нарахуванні і виплаті позивачу державної і додаткової пенсій як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та інваліду 2 групи по захворюванню при виконанні обов'язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що призвело до порушення його прав.
На підставі вищевикладеного суд прийшов до висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у перерахунку пенсії, у зв'язку з тим, що оскільки позивачеві слід визначати пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 4 п. 18 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито» від 21.01.1993р. громадяни віднесені до 1 та 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської" катастрофи, звільнені від сплати державного мита.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, Рішенням КСУ № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., ст.ст. 49, 50, 54, 67 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області про перерахунок пенсії згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - задовольнити.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області зробити ОСОБА_1 перерахунок державної і додаткової пенсії, як це передбачено ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» -неправомірною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області здійснити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перерахунок пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 23.12.2008 р. по 18.11.2009 р. та вчинити дії щодо сплати вказаних доплат.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Куп'янський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення повного тексту постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя Куп'янського міськрайонного
суду Харківської області ОСОБА_2
Повний текст постанови виготовлений 23 листопада 2009 р.