Справа № 2-455/2009 р.
2 грудня 2009 року Золочівський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Юхименко О.М.
при секретарі Озерській Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування,-
Позивачка звернулася до Золочівського районного суду з позовом про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно в порядку спадкування.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка вказує, що протягом 1965-1968 років її баба ОСОБА_3 господарчим способом, самочинно, без отримання необхідного дозволу, за відсутності індивідуального проекту побудувала житловий будинок «А-1» розміром 5.90х7.90 м., веранду «а» розміром 2.0х7.90 м, тамбур «а1» розміром 1.65х2.45 м, житловою площею будинку 30.2 кв.м. загальною площею 53.0 кв.м та господарчі будівлі - літню кухню «Б» розміром 4.60х6.0 м, сарай «В» розміром4.60х3.0 м, погріб «Г» розміром 4.60х3.20 м, вбиральню «Д» розміром 1.0х1.0м. Зазначені будівлі було побудовано на земельній ділянці Золочівської селищної ради Харківської області за адресою вул.Матлаєва № 4 смт.Золочів. Оформити на своє ім'я свідоцтво про право власності на зазначений будинок та зареєструвати його в БТІ не встигла. 1 листопада 1968 року ОСОБА_3 померла. На момент відкриття спадщини спадкоємцями після померлої були її син ОСОБА_4 та невістка ОСОБА_2 Степанівна- відповідачка по справі. За життя ОСОБА_4 з невідомих причин право власності на будинок не оформив. 24 квітня 19992 року батько помер. На момент відкриття спадщини спадкоємцями першої черги після померлого були його дружина ОСОБА_2 - відповідачка та його донька ОСОБА_1 (дівоче прізвище Борох) ОСОБА_5 - позивачка. В зв'язку з тим, що ОСОБА_2 від прийняття спадщини відмовилася на користь своєї доньки ОСОБА_1 (дівоче прізвище Борох) ОСОБА_5, вона без будь-яких умов і застережень прийняла спадщину після померлого батька, продовжуючи проживати у спірному будинку, і вступивши тим самим в його володіння. Звернувшись до державного нотаріуса з приводу оформлення спадщини, їй було відмовлено, оскільки спірні будівлі є самочинно побудованими.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала. Відповідачка проти задоволення позову не заперечує.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, свідків, прийшов до наступного .
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
11 жовтня 1932 року народився ОСОБА_4, батьками якого являються ОСОБА_6 та ОСОБА_3 (а.с.10).
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла 1 листопада 1968 року про що в книзі записів зроблено відповідний запис № 82 від 12 листопада 1968 року. (а.с.11)
Згідно довідки виданої Золочівською селищною радою Харківської області ОСОБА_3 на момент смерті була прописана по вул.Матлаєва № 4 в смт.Золочів, Харківської області. На день смерті та на протязі шести місяців з дня смерті спадкодавця у спадковому будинку були прописані син ОСОБА_4 та невістка ОСОБА_2 (а.с.13)
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона знайома із сім'єю позивачки, так як мешкає по-сусідству. До війни бабі позивачки ОСОБА_3 колгоспом ім.Сталіна була виділена земельна ділянка для будівництва житлового будинку. ОСОБА_3 мала 5-х дітей - 2 дочок та 3 синів. В 1943 році будинок згорів. Її син ОСОБА_4 разом зі своєю дружиною відбудували будинок. Від шлюбу мали доньку ОСОБА_8.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає по сусідству з сім'єю Борох з 1963 року. Спочатку сім'я проживала в мазаній хаті, а потім син ОСОБА_3 разом зі своєю дружиною відбудували будинок. Будинок побудований до земельній ділянці, яка виділялася ОСОБА_3 до війни.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.549 ЦК України 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Викладеним фактам відповідають правовідносини, які витікають із здійснення права на спадщину.
Суд вважає встановленим факт прийняття ОСОБА_4 спадщини після померлої 1 листопада 1968 року матері ОСОБА_3, так як він на момент смерті мешкав разом з матір'ю , тому вважається таким, що фактично прийняв спадщину.
Оскільки на час відкриття спадщини діяв Цивільний Кодекс УРСР 1963 року і правовідносини тривають до теперішнього часу, то до правовідносин, що виникли, необхідно застосовувати правила книги шостої ЦК України 2004 року.
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, і той із подружжя, котрий його пережив. Згідно з п. 3. ст. 1268 ЦК України спадкоємці, які постійно проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, вони не заявили про відмову від неї. Відповідно до п. 5 цієї ж статті ЦК спадщина належить спадкодавцям і з часу її відкриття.
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер 24 квітня 1992 року про що в книзі записів зроблено відповідний запис № 99 від 25 квітня 1992 року. (а.с.12)
Після смерті останнього спадщину прийняли його дружина ОСОБА_2 та донька ОСОБА_1 (дівоче прізвище Борох) ОСОБА_5 (що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.7)). Керуючись своїм правом на відмову від спадщини, відповідачка ОСОБА_2 відмовилася від спадщини на користь позивачки та підтвердила про цей намір в судовому засіданні.
Через відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок ОСОБА_1 (дівоче прізвище Борох) ОСОБА_5, позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину.
Згідно ст. 376 п. 5 ЦК України суд може визнати право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, якщо воно не порушує права інших осіб, а такого порушення не встановлено.
Як вбачається з акту від 6 листопада 2009 року виданого КП «Архітектурно-інвентаризаційне бюро Золочівського району» самочинно збудованим майном користувалися більше 40 років. При обстеженні самовільно збудованого житлового будинку та господарчих будівель встановлено, що вони знаходяться в задовільному стані.
Згідно експертного висновку протипожежного стану виданого начальником сектору державного пожежного нагляду Золочівського РВ ГУ МНСУ в Харківській області будівництво проведено з порушенням будівельних норм та вимог «Правил пожежної безпеки в Україні», а саме: без отримання технічних умов на будівництво та узгодження проектної документації в органах ДПН; без отримання дозволу на проведення будівельних робіт ДАБКу.
Згідно пояснень ОСОБА_7 та ОСОБА_9 які являються сусідами ОСОБА_1 (дівоче прізвище Борох) З.С., самочинним будівництвом їх права як сусідів не порушені.
Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Виходячи в вищевикладеного та керуючись ст.ст. 209, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. 549 ЦК УРСР (1963 року) та ст.ст. 376 п. 5, 1261, 1268, 1270 ЦК України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Встановити факт самочинного будівництва житлового будинку «А-1» розміром 5.90х7.90 м., веранди «а» розміром 2.0х7.90 м, тамбуру «а1» розміром 1.65х2.45 м, житловою площею будинку 30.2 кв.м. загальною площею 53.0 кв.м та господарчих будівель - літньої кухні «Б» розміром 4.60х6.0 м, сараю «В» розміром4.60х3.0 м, погрібу «Г» розміром 4.60х3.20 м, вбиральні «Д» розміром 1.0х1.0м ОСОБА_3 .
Встановити факт прийняття ОСОБА_4 спадщини у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями, яке розташоване в смт.Золочів, вул..Матлаєва № 4 Харківської області після матері ОСОБА_3 померлої 1 листопада 1968 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований смт.Золочів, вул.Матлаєва № 4 Харківської області після батька ОСОБА_4 померлого 24 квітня 1992року.
Визнати за ОСОБА_8 право власності на самочинно збудовані: житловий будинок «А-1» розміром 5.90х7.90 м., веранду «а» розміром 2.0х7.90 м, тамбур «а1» розміром 1.65х2.45 м, житловою площею будинку 30.2 кв.м. загальною площею 53.0 кв.м та господарчі будівлі - літню кухню «Б» розміром 4.60х6.0 м, сарай «В» розміром4.60х3.0 м, погріб «Г» розміром 4.60х3.20 м, вбиральню «Д» розміром 1.0х1.0м які розташовані за адресою Харківська область, селище Золочів, вулиця Матлаєва, буд. 4
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку п.4 ст. 295 ЦПК України. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у вищезазначений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий: