Справа № 2 А-361/09
23.11. 2009 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого- судді Гайдук Л.П.
при секретарі Загородній Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до інспектора УДПС БДПС м. Харкова ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
23.02.2009 р. позивач звернувся до суду з позовом до інспектора УДПС БДПС м. Харкова ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 19.02.2008 р. № НОМЕР_2 винесену відповідачем. В обґрунтування своїх вимог вказує, що 19.02.2009 р. о 20 год. 25 хв., керуючи автомобілем «ВАЗ 2110» д.н. НОМЕР_1 по вул. Клочківській в м. Харкові зі швидкістю 50-59 км/год. згідно приладу для вимірювання швидкості руху на своєму автомобілі. Рухався в потоці інших автомобілів, та був зупинений працівником ДАІ, причиною зупинення було перевищення швидкості руху при наявності обмежувального знаку швидкості 3.29 ПДР України. Проте, позивач вважає що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення інспектором ОСОБА_2 було допущено ряд порушень, зокрема, він не дав можливості закінчити запис до протоколу свідків. Позивач вважає протокол про адміністративне правопорушення незаконним з наступних підстав: швидкість його руху була 50-59 км/год., рухався він в щільному потоці транспортних засобів, та показники швидкості встановлені приладом «Беркут» с.н. 0801058 не можуть вважатись доказом скоєння саме позивачем правопорушення, так як неможливо встановити автентичність та належність зафіксованої швидкості саме до його автомобілю. Також, вважає посилання відповідача на порушення їм п. 12.9 ПДР України безпідставними, оскільки він не перевищив дозволену швидкість руху на 20 км/год., оскільки рухався зі швидкістю меншою за 60 км/год.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення АХ 069719 від 19.02.2009 р., оскільки в його діях не було порушень правил дорожнього руху т.я. він рухався зі швидкістю 59 км/г (в межах перевищення швидкості, за яке не наступає відповідальність відповідно до ст.122 КпАП) у щільному потоці транспорту, а показання швидкості, встановлені відповідачем за допомогою приладу Беркут № 0801058 , не можуть вважатися доказом порушення саме позивачем ч.1ст.122 КпАП України, оскільки неможливо встановити належність зафіксованої швидкості саме до автомобілю позивача в потоці транспорту, враховуючи, що інші докази вчинення правопорушення саме позивачем відсутні, вина позивача у вчиненні правопорушення не доведена у встановленому порядку, а тому постанову прийнято із порушенням ст.7, 9, 251, 252 КпАП. Крім того, відповідачем при винесенні постанови та застосуванні адміністративного стягнення не враховано характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чим порушено вимоги ст.33 КпАП.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, заяви про розгляд справи в його відсутність суду не надавав.
Суд вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №АХ 0980659, ОСОБА_1 19.02.2009 р. о 20-18 год. керував автомобілем «ВАЗ» д.н. НОМЕР_1по вул. Клочківській у м. Харкові зі швидкістю 63 км/год., перевищивши дозволену швидкість руху на 23 км/год. при наявності дорожнього знаку 3.29, чим порушив п. 12.9 ПДР України та скоїв правопорушення передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП. Швидкість вимірювалась приладом «Беркут» 08011058.
Постановою про адміністративне правопорушення АХ №069719, ОСОБА_1 було притягнуто за скоєне правопорушення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 300 грн.
Як вбачається з показань ОСОБА_1, які він дав в судовому засіданні, швидкість руху його автомобілю 19.02.2009 р. о 20-18 год. по вул. Клочківській в м. Харкові складала 50-59 км/год. Керував автомобілем по вказаній дільниці дороги в щільному потоці автомобілів.
Єдиним доказом вини позивача у вчиненні правопорушення є дані про швидкість транспортного засобу позивача, встановлені відповідачем за допомогою технічного приладу Беркут № 0801058 , що не має функцій фото і кінозйомки, відеозапису.
У той же час відповідно до ст.251 КпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС №1217 від 22.10.2003р., зокрема, п.2.13., - до протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото, відео або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів, п. 2.2., - з урахуванням потреби в більш повних доказах у справі про адміністративне правопорушення необхідно прагнути до залучення свідків будь-якого правопорушення.
Таким чином вбачається, що належними доказами по справі про адміністративне правопорушення є, зокрема, фактичні дані, що встановлюються показаннями лише тих технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засоби фото і кінозйомки, відеозапису, а у разі використання для встановлення правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, технічних приладів, які не мають функцій фото і кінозйомки, відеозапису, їх показання мають бути зафіксовані у фото, відео матеріалах, що мають бути долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Однак, в порушення ст.251 КпАП, відповідачем встановлено порушення ПДД за допомогою технічного приладу Беркут № 0801058 , що не має функцій фото і кінозйомки, відеозапису, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено фото, відео матеріали, на яких зафіксовані показання цього приладу, не отримано та не долучено інших доказів, що встановлюють факт скоєння правопорушення саме позивачем, в тому числі свідків, та не взято до уваги пояснення позивача, що він рухався зі швидкістю 59 км/год. у щільному потоці транспорту.
Таким чином судом встановлено, що показання технічних приладів, в тому числі приладу Беркут, які не мають функцій фото і кінозйомки, відеозапису, не спроможні встановити автентичність та належність їх до певного транспортного засобу, а тому не можуть вважатися належним доказом по справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП.
Також відповідачем, в порушення ст.33 КпАП при застосуванні адміністративного стягнення у вигляді штрафу у найбільшому розмірі, передбаченому ч.1 ст.122 КпАП, не враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, та не надано уваги проханню позивача про внесення показань свідків.
Згідно ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Згідно п. 12.9 (б) Правил дорожнього руху України затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 р. №1306, водіям забороняється перевищувати максимальну швидкість, вказану в п. 12.4-12.7, на дільницях дороги, на яких встановлені дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлений знак згідно до підпункту «и» пункту 30.3 правил.
Частиною 1 статі 122 КУпАП передбачено притягнення до адміністративної відповідальності водіїв, котрі перевищили встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушили вимоги дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правила перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення, не урахував усі обставини, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), винесена відповідачем постанова АХ №069719 від 19.02.2009 р. про накладення адміністративного стягнення суперечить ст.ст. 7, 9, 33, 251, 252 КпАП, ст.ст. 70, 71 КАС України, у зв'язку із чим вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП, не доведена, тому в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП.
З огляду на вищевикладене, за таких обставин суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі та скасовує Постанову АХ 069719 від 19.02.2009 року по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 2, 11, 17, 69 - 72, 160 - 165, 167, 254 КАС України, ст. 7, 9, 33, 122, 251, 287, 288 КУпАП, Правилами дорожнього руху України затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 р. №1306, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора УДПС БДПС м. Харкова ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову серії АХ 069719 від 19.02.2009 року по справі про адміністративне правопорушення, яка була винесена інспектором УДПС БДПС м. ХарковаОСОБА_2про накладення адміністративного стягнення в розмірі 300 грн. на ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП .
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення заяви про апеляційне оскарження та поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Головуючий - суддя: