"24" жовтня 2017 р. Справа № 922/2691/16
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Гребенюк Н. В.
при секретарі - Кохан Ю.В.
за участю представників:
прокурора - Зливки К.О., службове посвідчення №047938 від 13.09.2017;
позивача - ОСОБА_1, за довіреністю №01/01-25/08-18 від 04.01.2016,
відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю №71 від 22.05.2017
експертів - ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фармстандарт-Біолік» (вх.№280 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 05 січня 2017 року по справі №922/2691/16
за позовом Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків
до Публічного акціонерного товариства «Фармстандарт-Біолік», м. Харків
про стягнення 1 128 827,12 грн., -
У серпні 2016 заступник прокурора Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області до Публічного акціонерного товариства «Фармстандарт-Біолік» про стягнення шкоди в розмірі 1 128 827,12 грн., заподіяної наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Оскільки відповідач вимоги припису №08-09-104 в термін до 19.08.2014 добровільно не виконало, збитки, завдані державі, не відшкодовані, прокуратура звернувся до суду з відповідним позовом.
Рішенням господарського суду Харківської області від 05.01.2016 у справі №922/2691/16 (суддя Лаврова Л.С.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ПАТ «Фармстандарт-Біолік» на користь держави шкоду, заподіяну наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами у розмірі 1 128 827,12 грн., які перерахувати на р/р 33116331700009, УДКСУ у Дзержинському районі м.Харкова, код ЄДРПОРУ 37999654, МФО 851011 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушеннями законодавства про охорону навколишнього середовища внаслідок господарської та іншої діяльності» символ звітності 331 в установі банку - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області. Стягнуто з ПАТ «Фармстандарт-Біолік» на користь Прокуратури Харківської області судовий збір у розмірі 16 932,41 грн. за подання позовної заяви.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Публічне ПАТ «Фармстандарт-Біолік» звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 05.01.2016 у справі №922/2691/16 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства України і що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також на те, що суд невірно застосував норми як матеріального, так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення господарського спору та згідно статті 104 Господарського процесуального Кодексу України є підставою для його скасування.
Прокурор Харківської області у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що оскаржуване рішення прийнято без порушення норм матеріального та процесуального права, з доведеністю обставин, що мають значення для справи.
Державна екологічна інспекція у Харківській області у запереченні на апеляційну скаргу зазначила, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято відповідно до обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні, відповідають дійсним обставинам справи, просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розгляд справи неодноразово розглядався.
Від ПАТ «Фармстандарт-Біолік» надійшли обґрунтування необхідності скасування оскаржуваного рішення (вх.№3042 від 20.03.2017), в яких останній підтримав вимоги апеляційної скарги. При цьому, заявник апеляційної скарги зазначив, що позов заступника прокурора Харківської області не містить належних обґрунтувань необхідності представництва інтересів держави, а тому суперечить вимогам Закону України «Про прокуратуру» та ГПК України.
Позивач, Державна екологічна інспекція у Харківській області, в свою чергу надала письмові пояснення (вх№4217 від 18.04.2017), де визначилась щодо формули, на підставі якої було здійснено розрахунок розміру шкоди, зокрема, позивач вважає, що застосування формули ОСОБА_5 залежить від виду джерела викиду забруднюючих речовин і використання Держекоінспекцією формули 4 ОСОБА_5 відповідає обставинам справи та нормам права.
Заявником апеляційної скарги було заявлено клопотання про призначення додаткової судової екологічної експертизи (вх.№4452 від 24.04.2017) та зупинення провадження у справі.
03.05.2017 від позивача, Держекоінспекції у Харківській області надійшли заперечення (вх. №4646) щодо задоволення клопотання про призначення додаткової експертизи по справі.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.05.2017 клопотання відповідача ПАТ «Фармстандарт-Біолік» про призначення у справі №922/2691/16 судової економічної експертизи було задоволено та зупинено провадження у справі №922/2691/16 до закінчення проведення призначеної у справі судової економічної експертизи. Проведення експертизи доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_5. Матеріали справи № 922/2691/16 надіслано до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_5.
29.08.2017 на адресу Харківського апеляційного господарського суду від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл. проф. ОСОБА_5 надійшов висновок комплексної судової інженерно-екологічної та судово-економічної експертизи №8644/11549 від 25.07.2017 по господарській справі №922/2691/16.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 31.08.2017 провадження у справі було поновлено.
06.10.2017 на адресу Харківського апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення від Державної екологічної інспекції у Харківській області (вх.№10255), в яких остання зазначила, що не погоджується із висновком комплексної судової інженерно-екологічної та судово-економічної експертизи №8644/11549 від 25.07.2017 по господарській справі №922/2691/16.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 розгляд справи №922/2691/16 було відкладено, в зв'язку з необхідністю викликати в судове засідання судових експертів ОСОБА_4 та ОСОБА_3
Згідно з частинами 1, 2 статті 101 та пункту 7 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У постанові мають бути зазначені: обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши уповноважених представників, які підтримали свої правові позиції у справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією у Харківській області у період з 26.05.2014 по 13.06.2014 проводилась планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ «Фармстандарт-Біолік» при здійсненні господарської діяльності, пов'язаної з виробництвом і торгівлею фармацевтичними препаратами (імунобіологічні вакцини, сироватки тощо) у м. Харкові (територія Помірки, 70 Дзержинський район).
За результатами зазначеної перевірки Держекоінспекцією було складено акт перевірки №715/01-04/08-09 від 13.06.2014 дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ( т.1 а.с 14-34).
В ході перевірки було встановлено, що у підприємства відповідача є дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 07.03.2008 №631013600-45, виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Харківській області, зі строком дії до 07.03.2013.
Тобто, вказане товариство при виробництві фармацевтичних препаратів та вакцин здійснювало викиди забруднюючих речовин (азоту, діоксину, оксиду вуглецю, аміаку, сірководню, кислоти капронової, діметилсульфіду, діоксину сірки, метану, ксилолу, уайт-спирту, пилу абразивно- металевого, сажі тощо) в атмосферне повітря з 52 стаціонарних джерел викидів за відсутності дозволу, що є порушенням статтею 11 закону України «Про охорону атмосферного повітря».
З метою усунення порушень виявлених під час проведення планової перевірки, керівнику ПАТ «Фармстандарт-Біолік» було винесено припис №08-09-104 від 19.06.2014 яким було зобов'язано відповідача в термін до 19.08.2014 отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та після його отримання надати інформацію щодо роботи технологічного обладнання (джерел викидів) від якого здійснювалися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря окремо (в годинах) за період з 08.03.2013 по момент отримання дозволу (т.1., а.с. 43-45).
Відповідач, ПАТ «Фармстандарт-Біолік» із фактами, викладеними в акті перевірки від 13.06.2014 не погодився, в зв'язку з чим надав зауваження, в яких зазначив, що ряд висновків, викладених в акті перевірки, не відповідають існуючим фактам та природоохоронному законодавству в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами. На зазначені зауваження Державною екологічною інспекцією у Харківській області була надана відповідь (т.1 а.с.35-39, а.с.40-42).
За наслідками виявлених порушень природоохоронного законодавства державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області, були складені протокол про адміністративне правопорушення №001268 від 27.06.2014 та винесена постанова про накладення адміністративного стягнення №07-26-34 від 07.07.2014, згідно якої начальника відділу ОТ та ОНС ПАТ «Фармстандарт-Біолік» ОСОБА_6 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 78 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн. Даний штраф був сплачений у добровільному порядку, згідно з квитанцією № 1 від 11.07.2014.
На виконання п.2 припису від 19.06.2014 №08-09-104 ПАТ «Фармстандарт-Біолік» отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів від 05.01.2015 №6310136300-1667, про що в порядку ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повідомило позивача відповідним листом від 28.05.2015 №1853/25.
Листом №3872/25 від 27.08.2015 ПАТ «Фармстандарт-Біолік» надало інформацію про часи роботи джерел викидів на виконання п.3 припису від 19.06.2014 №08-09-104.
В зв'язку з виявленими порушенням та враховуючи надані відповідачем дані щодо часів роботи обладнання у наднормативному режимі листом від 27.08.2015 №3872/25, старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_7 та на підставі ОСОБА_5 №639, розраховано розмір шкоди заподіяної державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та пред'явлено претензію №15 від 03.02.016 щодо добровільного відшкодування шкоди в розмірі 1 128 827,12 грн., яку було направлено на адресу ПАТ «Фармстандарт-Біолік».
Вказану шкоду у встановлені строки ПАТ «Фармстандарт-Біолік» добровільно не відшкодувало, оскільки не погодився з визначеним позивачем розміром заподіяної шкоди та відмовився від їх сплати, посилаючись на допущені порушення вимог ОСОБА_5 при здійсненні розрахунку збитків, та відсутність в його діях складу правопорушення,в зв'язку з чим позивач був змушений звернутись до господарського суду Харківської області за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції за клопотанням відповідача провів судову екологічну експертизу, на вирішення якої ставив наступні питання:
- Чи могла виробнича діяльність ПАТ «Фармстандарт-Біолік» за період з 08.03.2013 по 04.01.2015 призвести до погіршення якості повітря в найближчій житловій забудові, та чи підтверджується це матеріалами справи?
- Чи призвели викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ПАТ «Фармстандарт-Біолік», здійснені в період з 08.03.2013 по 04.01.2015 до перевищення нормативів гранично допустимих концентрації в найближчій житловій забудові?
- Чи достовірно розраховано масу наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПАТ «Фармстандарт-Біолік», виконану в розрахунку збитків завданих державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з 08.03.2013 по 04.01.2015 ПАТ «Фармстандарт-Біолік» від 03.02.2016, складений старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_7?
- Чи підтверджується матеріалами справи розрахунок збитків завданих державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з 08.03.2003 по 04.01.2015 ПАТ «Фармстандарт-Біолік» від 03.02.2016, складений старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_7?
Клопотання відповідача було мотивоване тим, що розрахунок збитків завданих державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з 08.03.2013 по 04.01.2015 ПАТ «Фармстандарт-Біолік» від 03.02.2016, складений старшим державним інспектором з охорони навколишнього середовища Харківської області ОСОБА_7, викликає сумнів та потребує експертної перевірки.
20.12.2016 до суду від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. зас. проф. ОСОБА_5 надійшов висновок комплексної судової інженерно-екологічної та судової економічної експертизи за №10369/10470 від 09.12.2016, відповідно до якого ані розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПАТ «Фармстандарт-Біолік», виконаний в розрахунку збитків завданих державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з 08.03.2013 по 04.01.2015 ПАТ «Фармстандарт-Біолік» від 03.02.2016, складений старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_7, ані розрахунок збитків завданих державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з 08.03.2003 по 04.01.2015 ПАТ «Фармстандарт-Біолік» від 03.02.2016, складений старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_7 документами справи не підтверджується, у зв'язку із тим що не вірно визначений період нарахування збитків та інвентаризація викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПАТ «Фармстандарт-Біолік» має недостовірні результати, які використані ДЕІ для розрахунку збитків (т.6 а.с.191-203).
Проте, суд першої інстанції критично поставився до висновків експертів, з огляду на те, що твердження відповідача та експертів про те, що шкода внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря повинна була розраховуватися Держекоінспекцією лише за період проведення перевірки, є безпідставним, оскільки відповідно до листа-роз'яснення Держекоінспекції України від 28.11.2011 №5-17/1709/0/1-9/21 та пунктом 2.1 ОСОБА_5 №639 визначено, що викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства, вважаються наднормативними. Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, розрахунковими методами проводиться у відповідності з п. 3.6 ОСОБА_5 за час роботи джерела без дозволу на викиди. Час роботи джерела в режимі наднормативного викиди визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу (п. 3.11 ОСОБА_5 №639).
Господарський суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог та стягнення шкоди з ПАТ «Фармстандарт-Біолік», керувався тим, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПАТ «Фармстандарт-Біолік» здійснювалися у період з 08.03.2013 по 05.01.2015 без відповідного дозволу, що є порушенням ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Держекоінспекція здійснювала розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами у відповідності до п. 3.6 ОСОБА_5 №639, а саме на підставі даних таблиці 5.1 звіту з інвентаризації викидів ПАТ «Фармстандарт-Біолік», яка на момент розгляду справи є чинною. Відповідно до законодавства, що регулює дані правовідносини, підприємства та організації, несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок забруднення навколишнього середовища, зокрема шляхом викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря без відповідного на те дозволу, і відшкодовують її.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Питання, які досліджуються в даній справи, належать до галузі регулювання, яка визначена Законом України «Про охорону навколишнього середовища» та Законом України «Про охорону атмосферного повітря».
Згідно статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.
Відповідно до частини 5 статті 11 цього Закону викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
Частиною 4 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, згідно з частини 1 статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Згідно зі статтею 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» особи, винні у перевищенні нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел, несуть відповідальність згідно з законом.
Порядок розрахунку розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря визначається «Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.12.2008, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 за №48/16064.
Величини викинутих мас належать до найголовніших показників охорони атмосферного повітря.
Відповідно до пункту 2.1.2 ОСОБА_5 наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються: викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.
Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами (пункт 2.2 ОСОБА_5).
Пунктом 2.7. Методики, передбачено, що розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках: викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання.
В матеріалах справи міститься лист Дерекоінспекції у Харківській області №751/01-85/02-15 від 25.02.2016, в якому, зокрема, зазначено про те, що відповідно до пункту 3.2 ОСОБА_5 розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших і на які не встановлені нормативи граничнодопустимих викидів, відповідно до законодавства здійснюються за формулою 3 або 5 (т. 2 ар.с. 50-52).
На підставі вищевказаної ОСОБА_5 позивачем здійснено розрахунок розміру відшкодування збитку, заподіяного відповідачем державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. За цим розрахунком сума збитків складає 1 128827,12 грн.
При цьому, слід зазначити, що в даному випадку Державною екологічною інспекцією було застосовано формулу 4 ОСОБА_5 при визначені розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Відповідно до Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №302 від 13.03.2002 для отримання дозволу суб'єкт господарювання оформляє та готує документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин; проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання; проводить оцінку впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони; розробляє плани заходів щодо досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів тощо. Суб'єкт господарювання для розроблення документів. у яких обґрунтовуються обсяги викидів, може залучати установи, організації та заклади, яким Мінприроди надає право на розроблення цих документів. Для звернення до наведених органів суб'єкт господарювання має попередньо звернутися до інших дозвільних органів, які надають погодження, без яких звернення до наступної ланки дозвільних органів є неможливим. Зокрема зазначеними дозвільними органами є Держсанепідслужба, місцеві державні адміністрації, що погоджують видачу дозволу. В наслідок цього не було проведено вчасно, а саме в межах строків передбачених Законом України «Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності» процедуру реєстрації та видачі відповідачу спеціального дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідачу.
Суд бере до уваги те, що як тільки у відповідача виникла необхідність створення нормативної документації на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, ПАТ«Фармстандарт-Біолік» уклав відповідний договір №632 від 22.12.2011 з НТЦ «Система» на інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу в 2012 році. Таким чином, відповідачем було вжито всіх залежних та допустимих заходів для отримання відповідного дозволу.
За результатами судової експертизи, висновки Державної екологічної інспекції, зазначені в Претензії, щодо визначення номенклатури забруднюючих речовин відповідають вимогам ОСОБА_5. При цьому, найважливішою характеристикою порушення, яке полягає у наднормативному викиді забруднюючих речовин в атмосферне повітря, є його тривалість. В даному випадку ПАТ «Фармстандарт-Біолік» здійснювало викиди забруднюючих речовин без відповідного дозволу, що є невиконанням вимог ст. 13 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» у період з 13.06.2014 до 04.01.2015.
Згідно п.3.11 ОСОБА_5 №639, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду слід визначати з моменту виявлення порушення, тобто з 13.06.2014 (акт ДЕІ за результатами перевірки) та до моменту усунення порушення 04.01.2015 (дата отримання наступного дозволу), а не з моменту закінчення строку дії попереднього дозволу № НОМЕР_1 (07.03.2013).
Враховуючи, що лабораторією ДЕІ факт викидів вуглецю оксиду з джерела №1 не було зафіксовано взагалі, тому факт викидів оксиду вуглецю з джерела №1 (від газових котлів «Viessmann») документально не підтверджується.
Факт правильності розрахунку маси наднормативних викидів оксидів азоту з джерела №1 (від газових котлів «Viessmann») в кількості 7,7964 тон на рік та оксиду вуглецю в кількості 1,3251 тон на рік документально не підтверджується.
Факт правильності розрахунку маси наднормативних викидів по неорганізованим джерелам викидів №6001-6011 також документально не підтверджується.
Час роботи джерела викиду (або утворення) і-тої забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду, год. (Т) не зафіксовано ДЕІ належним чином, оскільки, час роботи джерел в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення. Проведене у Розрахунку ДЕІ визначення маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря не відповідає вимогам ОСОБА_5.
Оскільки ДЕІ в основу розрахунку збитку, завданого державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин використані не вірні вихідні розрахункові дані, які не основані на апаратурних вимірюваннях, та значно відрізняються від них, тому при проведенні інженерно-екологічного дослідження підтвердити маси забруднюючих речовин, що викинуті в атмосферне повітря наднормативно (Мі), які зазначені в розрахунку збитку в таблиці 4 (а.с.57 т.1) не можливо.
Отже, при проведенні інженерно-екологічного дослідження підтвердити маси забруднюючих речовин, що викинуті в атмосферне повітря наднормативно (Мі), які зазначені в розрахунку збитку в таблиці 4 (а.с.57 т.1) не можливо, судовому експерту-економісту провести дослідження по розрахунку розміру відповідно п.4.1 розділу 4 «ОСОБА_5 розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639, та підтвердити «Розрахунок збитку, завданого державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПАТ «Фармстандарт-Біолік» проведений державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_7 також не можливо.
Таким чином, в даному випадку, розрахунок збитків завданих державі внаслідок наднормативної викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з 08.03.2013 по 04.01.2015 ПАТ «Фармстандарт-Біолік» від 03.02.2016 в сумі 1 128 827,12 грн. документами справи №922/2691/16 не підтверджується.
Відповідно до частини другої статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватись вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов'язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.
Отже, допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватись певними засобами доказування.
Судова експертиза повинна призначатись лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної експертизи.
Оскільки, позивачем та відповідачем суду першої інстанції були надані взаємно суперечливі докази щодо причин виникнення недоліків товару, для здійснення оцінки цих доказів і усунення вказаних суперечностей місцевий господарський суд, скориставшись наданим статтею 41 Господарського процесуального кодексу України правом, призначив по справі повторну судову експертизу.
Частинами третьою та четвертою статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду призначати додаткову або повторну судову експертизу.
Згідно з підпунктом 15.2. пункту 15 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» повторною визнається експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судовій експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою.
Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).
Висновок комплексної судової економічної та інженерно-екологічної судової експертизи №8644/11549 від 25.07.2017 не суперечить іншим матеріалам справи. Зокрема, даний висновок визначає, що розрахунки маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел викидів, до яких увійшли неорганізовані джерела та маси наднормативного викиду газоподібних забруднюючих речовин від паливовикористовуючого обладнання документально не підтверджуються. Розрахунок збитків завданих державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з 08.03.2013 по 04.01.2015 ПАТ «Фрмстандарт-Біолік» від 03.02.2016, в сумі 1128827,12 грн. за документами справи не підтверджується.
Колегія суддів вважає, що виникнення сумнівів у його правильності ґрунтується лише на припущеннях та виключно оціночних судженнях позивача.
Наведені позивачем доводи про те, що експертом не було проведено комплексного дослідження, є його суб'єктивною думкою.
Також, судом апеляційної інстанції за висновком судової експертизи не встановлені порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Призначення судової експертизи по справі №922/2691/16 відповідало вимогам статті 41 Господарського процесуального кодексу України та пункту 65 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» №12 від 17.10.2012.
Проведення експертизи безпосередньо відповідає положенням Закону України «Про судову експертизу» та положенням Інструкції про призначення та проведення судових досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5. До того ж, експерти Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_5 при проведенні судових досліджень по справі №922/2691/16, були попереджений про кримінальну відповідальність, що є однією з законодавчих гарантій вірності, законності висновку експерта, а отже, істотних та об'єктивних підстав для сумніву у правильності, незалежності висновку експерта колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.
Жодних порушень вимог чинного законодавства при проведенні експертами Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_5 при дослідженні обставин у даній справі судом апеляційної інстанції не встановлено. Експерти мали необхідний обсяг повноважень, не виходили за їх межі та є компетентними особами для проведення відповідних досліджень. Будь-які обставини, які б виключали участь експертів у справі відсутні.
Водночас, колегія суддів враховує, що відповідно до частини п'ятої статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Висновки експертизи є докладними, всебічними та деталізованими, а тому колегія суддів бере їх до уваги в якості належного та допустимого доказу.
Таким чином, в даному випадку, при винесенні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції залишив поза увагою встановлені висновком експертів неточності при вимірюванні викидів, а також при обранні формули розрахунку збитку, завданого державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПАТ «Фармстандарт-Біолік».
Отже, господарський суд Харківської області поклав в основу рішення доводи, які на думку колегії суддів апеляційної інстанції не можуть вважатися достатніми для стягнення з ПАТ «Фармстандарт-Біолк» шкоди .
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню в зв'язку з її матеріальною та документальною обґрунтованістю та наявністю фактів, які є підставою для скасування рішення господарського суду Харківської області від 05.01.2017 у справі № 922/2691/16.
На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фармстандарт-Біолік» задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 05.01.2017 у справі №922/2691/17 скасувати та прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
Стягнути з Державної екологічної інспекції у Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 1 під'їзд, код ЄДРПОУ 37999518) на користь Публічного акціонерного товариства «Фармстандарт-Біолік» (61070 м.Харків, територія Помірки,70, код ЄДРПОУ 01973452) 18 625,65 грн. витрат по сплаті судового збору за апеляційний перегляд справи.
Стягнути з Державної екологічної інспекції у Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 1 під'їзд, код ЄДРПОУ 37999518) на користь Публічного акціонерного товариства «Фармстандарт-Біолік» (61070 м. Харків, територія Помірки, 70, код ЄДРПОУ 01973452) 40 176,00 грн. витрат по сплаті за проведення судової економічної та інженерно-екологічної експертизи.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Істоміна О.А.
Суддя Барбашова С.В.
Суддя Гребенюк Н. В.