Номер провадження: 22-ц/785/279/17
Номер справи місцевого суду: 522/13039/14-ц
Головуючий у першій інстанції Свячена Ю. Б.
Доповідач Дрішлюк А. І.
Категорія: 30
24 жовтня 2017 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого - судді Дрішлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.,
при секретарі судового засідання Фабіжевської Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2014 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, -
14 липня 2014 року Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди,яким просили стягнути з відповідача суму заподіяної матеріальної шкоди у розмірі 239 233, 00 грн. завданої під час виконання трудових обов'язків, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 23 грудня 2013 року Приморським районним судом м. Одеси було постановлено ухвалу, якою ОСОБА_2 був звільнений від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 367 КК України на підставі ст. 48 КК України. Проте, зі змісту вказаної ухвали вбачається, що умисні дії ОСОБА_2 були кваліфіковані як службова недбалість, тобто неналежне ставлення службової особи до своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало тяжкі наслідки у вигляді завдання матеріальної шкоди. Внаслідок вищевказаного злочину відповідачем було завдано підприємству матеріальну шкоду у загальному розмірі 239 233, 00 грн (т. 1, а.с. 2-6).
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2014 року позовні вимоги Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» були задоволені, а саме суд вирішив стягнути з ОСОБА_2 на користь КП «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський»суму заподіяної матеріальної шкоди у розмірі 239 233 грн, а також стягнути з ОСОБА_2 на користь КП «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» суму судового збору у розмірі 2 392,33грн. (т. 1, а.с. 134-139).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2015 року в заяві ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення було відмовлено (а.с. 159-161).
Так, 18 лютого 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою. Так, апелянт, не погоджуючись з заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2014 року вказував, що суд першої інстанції приймаючи рішення спирався на висновки судової будівельної експертизи, проведеної експертами ОНДІСЕ Міністерства юстиції України в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12012170500001057, яка не є допустимим доказом. Разом з тим, враховуючи, що справа була розглянута в заочному порядку, апелянт зазначає, що відповідне клопотання про призначення судової експертизи буде ним заявлено під час перегляду заочного рішення судом апеляційної інстанції. Крім цього, суд першої інстанції приймаючи рішення в справі посилався на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2013 року, якою кримінальне провадження за ч. 2 ст. 367 КК України закрите в зв'язку зі зміною обстановки. Як вказує апелянт кримінальне провадження стосовно нього закрите судом, обвинувальний вирок щодо нього не постановлений; ані під час досудового розслідування, ані під час судового розгляду КП «ЖКС «Порто-Франківський» цивільний позов не заявлявся, розмір завищення вартості будівельних робіт під час розгляду кримінальної справи судом не перевірявся. При цьому апелянт зазначає, що посилання суду на визнання вини апелянтом в рамках кримінального провадження, про що зазначалося в мотивувальній частині ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2013 року, не може розцінюватися як таке, що має юридичні наслідки. Разом з вище зазначеним апелянт вказує, що позовні вимоги КП «ЖКС «Порто-Франківський» є недоведеними по суті через недоведеність розміру завищення вартості будівельних робіт. Таке завищення на думку апелянта, якщо воно мало місце, може бути визначено виключно шляхом проведення судової будівельної експертизи. Тому, апелянт просить скасувати заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2014 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог КП «ЖКС «Порто-Франківський» відмовити в повному обсязі (т. 1, а.с. 165-169).
Ухвалою судді Кононенко Н.А. від 24 лютого 2015 року в справі було відкрито провадження та ухвалою колегії суддів у складі головуючої судді Кононенко Н.А., суддів Гайворонського С.П., Сегеди С.М. справа призначена до розгляду (т. 1, а.с. 180-181). В судовому засіданні 31 березня 2015 року представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 було заявлено клопотання про призначення судової будівельної експертизи в справі (т. 1, а.с. 186-187), яка ухвалою апеляційного суду Одеської області була задоволена, а справа направлена до ОНДІСЕ для проведення призначеної експертизи (т. 1, а.с. 194-195, 196). 28 травня 2015 року від ОНДІСЕ надійшло повідомлення про велике навантаження на експертів, в зв'язку з чим проведення експертизи може бути проведено не раніше четвертого кварталу 2015 року (т. 1, а.с. 197). 12 серпня 2016 року від ОНДІСЕ надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, а також квитанція про оплату експертизи (т. 1, а.с. 200-202). 26 вересня 2016 року матеріали цивільної справи були повернуті до суду апеляційної інстанції через неможливість надання висновку в зв'язку з невиконанням вище зазначеного клопотання експерта (т. 1, а.с. 203-205). Ухвалою колегії суддів у складі головуючої судді Кононенко Н.А., суддів Гайворонського С.П., Сегеди С.М. від 29 вересня 2016 року в справі було відновлено провадження та справа призначена до розгляду (т. 1, а.с. 206). 05 грудня 2016 року на підставі розпорядження керівника апарату апеляційного суду Одеської області № 3338 у зв'язку з перебуванням головуючої судді на лікарняному протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа була передана колегії суддів під головуванням судді Дрішлюка А.І. (т. 1, а.с. 214-215). 20 грудня 2016 року до Приморського районного суду м. Одеси був направлений запит з проханням надіслати матеріали кримінального провадження №1-кп/522/179/13 стосовно ОСОБА_2 в зв'язку з необхідністю перевірки доводів апеляційної скарги (т. 1, а.с. 223). 24 січня 2017 року ОСОБА_2 було подано клопотання про направлення справи до експертної установи для проведення судової будівельної експертизи, яка була призначена ухвалою апеляційного суду Одеської області. Разом з тим, ОСОБА_2 просив суд витребувати матеріали, які були запитані експертом (т. 1, а.с. 231). Так, ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24 січня 2017 року було витребувано в КП «ЖКС «Порто-Франківський» відповідні документи, крім цього ухвалою від 24 січня 2017 року було задоволено клопотання ОСОБА_2 та направлено матеріали справи для проведення експертизи до ОНДІСЕ (т. 1, а.с. 235-243). Ухвала про витребування доказів була направлена КП «ЖКС «Порто-Франківський» та отримана адресатом 03 лютого 2017 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1, а.с. 245-246). В зв'язку з тим, що КП «ЖКС «Порто-Франківський» вимоги вказаної ухвали не виконували, про причини такого не виконання суду не повідомляли справа була направлена для проведення експертизи (т. 2, а.с. 1). 23 травня 2017 року до апеляційного суду Одеської області від ОНДІСЕ надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів в експертизі № 17-1098 та зазначено строк його виконання - протягом 45 календарних днів (т. 2, а.с. 2-3). 25 травня 2017 року представником апелянта - ОСОБА_3 було отримано вказане клопотання (т. 2, а.с. 4). 29 червня 2017 року до ОНДІСЕ був направлений лист, яким було підтверджено згоду на використання документів, які містяться в матеріалах цивільної справи за позовом Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкодита кримінальної справи № 522/178/16 (т. 2, а.с. 5-6). Разом з тим, 27 липня 2017 року від ОНДІСЕ повернулися матеріали цивільної справи № 500/2793/15-ц з повідомленням експерта № 17-1098/24 про неможливість проведення судової експертизи в справі в зв'язку із тим, що не були надані додаткові матеріали, щодо яких 15 травня 2017 року експертом надсилалося відповідне клопотання, а в матеріалах цивільної справи № 500/2793/15-ц та кримінальної справи № 522/178/16-ц відсутні необхідні матеріали(т. 2, а.с. 7-11). Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 01 серпня 2017 року в справі було відновлено провадження (т. 2, а.с. 12-13). В судове засідання 12 вересня 2017 року з'явився представник позивача - ОСОБА_4, який повідомив, що ухвалу про витребування доказів від 24 січня 2017 року отримано не було. В зв'язку з цим в справі була оголошена перерва та надано стороні позивача час на виконання ухвали від 24 січня 2017 року та надання відповідних документів суду. Копію вказаної ухвали про витребування представник позивача отримав 12 вересня 2017 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою (т. 2, а.с. 22).
В судовому засіданні апелянт та його представник апеляційну скаргу підтримали. Представники відповідача в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Згідно з ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторони, яка сповіщена про день і час розгляду справи не перешкоджає розглядові справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи скарги, пояснення апелянта та його представника, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2014 рокузалишенню без змін, виходячи з наступного.
Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що вимоги КП ЖКС «Порто-Франківський» щодо відшкодування матеріальної шкоди є доведеними, а тому підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, та відхиляючи доводи апеляційної скарги вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, було встановлено судом першої інстанції, а також підтверджується матеріалами витребуваної в суді першої інстанції кримінальної справи № 1-кп/522/179/13 стосовно ОСОБА_2, рішенням Одеської міської ради № 1173-V від 05 квітня 2007 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у м. Одесі» визначено КП «ЖКС «Порто-Франківський» виконавцем послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Одеси з надання послуг з утримання будинків і споруд, прибудинкових територій, в тому числі внутрішньо-будинкових мереж водопостачання, теплопостачання та водовідведення. Наказом № 506-к від 24 червня 2011 року ОСОБА_2 було призначено на посаду першого заступника директора КП «ЖКС «Порто-Франківський» (т. 1, а.с. 10). Як зазначається в посадовій інструкції першого заступника директора КП «ЖКС «Порто-Франківський» ОСОБА_2, контролює зниження експлуатаційних розходів, своєчасно і в повному обсязі, надходження квартирної та орендної плати, стан зовнішнього благоустрою і санітарного стану будівель, своєчасне виконання орендарями обов'язків, передбачених договорами, роботу дільниць по своєчасному виконанню заявок, прийняття мір по заявам, скаргам та просьбам жильців; здійснює контроль за виявленням самовільного будівництва і реконструкцій; здійснює перевірку виконання робіт по укладеним і переукладеним договорам найму житлових приміщень і договорів оренди нежитлових приміщень; контролює роботу персоналу виробничих дільниць, бухгалтерії, всіх відділів підприємства, тощо. Директор КП «ЖКС «Порто-Франківський» - ОСОБА_5, яка була призначена на посаду 24 червня 2011 року наказом № 502-к в своїй роботі керує розробкою і складанням господарсько-фінансових планів, перспективних і річних планів капітального та поточного ремонтів; здійснює від імені підприємства необхідні операції передбачені інструкціями, положеннями, діючим законодавством України та Уставом; керує всім адміністративним і виробничим персоналом КП «ЖКС «Порто-Франківський», який повинен виконувати всі її вказівки, розпорядження, накази.
В серпні ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю на роботі директора підприємства та з її відома уклав ряд договорів, зокрема:
01 серпня 2011 року договір № 1608 з ПП «Постачтехсервіс» на поточний ремонт фасаду за адресою: м. Одеса, Ольгієвський спуск, 3;
01 серпня 2011 року договори №№ 47, 60, 61 з TOB «Автодор» на ремонт асфальтного покриття по вул. Манежній, 16, вул. Манежній, 18 та Ольгієвському спуску, 3 в м. Одесі.
04 серпня 2011 року договір № 1 з ПП «Обрій» на поточний ремонт фасаду за адресою: м. Одеса, вул. Манежна, 18.
29 серпня 2011 року договір № 1 з ПП «Обрій» на поточний ремонт фасаду за адресою: м. Одеса, вул. Манежна, 16.
В п. 77 Постанови Кабінету Міністрів України № 601 від 17.06.2009 року зазначається, що з метою контролю за відповідальністю робіт та матеріальних ресурсів установленим вимогам, замовник забезпечує здійснення технічного нагляду за виконанням робіт у порядку встановленому законодавством. В КП «ЖКС «Порто-Франківський» контроль за відповідністю робіт та витрачання матеріальних ресурсів здійснювали по функціональним обов'язкам інженер техніко-експлуатаційного відділу та заступник начальника виробничого відділу. Однак, особи, які займали вище зазначені посади не були поставлені до відома про те, що їм необхідно було здійснювати контроль за якісним виконанням робіт по вище укладеним договорам. За результатами виконаної роботи були складені акти прийому-передачі виконаних підрядних робіт. Акт прийому-передачі виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в, Затверджений наказом Мінрегіонбуду України № 554 від 04 грудня 2009 року, є офіційним документом, який регулює взаємовідносини між замовником і підрядником та після підписання сторонами, є підставою для проведення розрахунків. Достовірність виконаних робіт та даних, вказаних в акті повинні були перевірити інженер техніко-експлуатаційного відділу та заступник начальника виробничого відділу. Разом з тим, як встановлено судом в рамках кримінального провадження щодо ОСОБА_2, на чому ґрунтується оскаржуване заочне рішення, ОСОБА_2, у зв'язку з неналежним виконанням своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, не зважаючи на те, що об'єми виконаних робіт та достовірність даних вказаних в актах відповідальними працівниками підприємства перевірені не були, в свою чергу підписали акти прийому виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в, затверджених наказом Мінрегіонбуду України № 554 від 04 грудня 2009 року та в подальшому КП «ЖКС «Порто-Франківський» перерахував зайві грошові кошти підрядним підприємствам.
В межах кримінального провадження № 12012170500001057 від 20 грудня 2012 року відносно притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз була проведена судово-будівельна експертиза за результатами якої було складено ряд висновків. Висновки вказаної експертизи разом з копіями відповідних актів прийомки виконаних підрядних робіт містяться в матеріалах даної справи, а також кримінальної справи, яка була витребувана судом апеляційної інстанції для огляду.
Так, по акту № 1 прийому виконаних підрядних робіт по поточному ремонту фасаду житлового будинку № 18 по вул. Манежній в м. Одесі за серпень 2011 року, який був підписаний ОСОБА_2, сума виконаних робіт по акту складала 98 778, 00 грн., в тому числі ПДВ - 16 463, 00 грн. Висновком судово-будівельної експертизи № 272/23 було встановлено завищення вартості по акту форми КБ-2в № 1 прийомки виконаних підрядних робіт по поточному ремонту фасаду житлового будинку № 18 по вул. Манежній в м. Одесі за серпень 2011 року в сумі 72 090, 00 грн (т. 1, а.с. 13-28).
Крім цього, по акту без номера прийомки виконаних підрядних робіт по поточному ремонту фасаду житлового будинку № 3 по Ольгієвському спуску в м. Одесі за серпень 2011 року, який був підписаний ОСОБА_2, відповідно до висновку експертизи, було встановлено завищення вартості по акту форми КБ-2в без номера прийомки виконаних підрядних робіт по поточному ремонту фасаду житлового будинку № 3 по Ольгієвському спуску в м. Одесі за серпень 2011 року в сумі 94 007, 00 грн (т. 1, а.с. 29-51).
Також ОСОБА_2 підписав акт № 2 прийомки виконаних підрядних робіт по поточному ремонту фасаду житлового будинку № 16 по вул. Манежній в місті Одесі за серпень 2011 року. Сума виконаних робіт по акту склала 72 947, 00 грн., в тому числі ПДВ - 12 158, 00 грн. Висновком експерта № 73/272, проведеної встановлено завищення вартості по акту форми КБ-2в № 2 прийомки виконаних підрядних робіт по поточному ремонту фасаду житлового будинку № 16 по вул. Манежній в м. Одесі за серпень 2011 року в сумі 56 643, 00 грн (т. 1, а.с. 52-68).
Крім наведеного, по актам №№ 121, 131, 132 прийомки виконаних підрядних робіт по ремонту асфальтобетонного покриття по вул. Манежній, 18 та Ольгієвському спуску, 3 в м. Одесі за серпень 2011 року, який був підписаний ОСОБА_2, сума виконаних робіт по актам склала 98 716, 00 грн., в тому числі ПДВ - 16 531, 00 грн., 51 996, 00 грн., в тому числі ПДВ - 8 666, 00 грн., 99 188, 00 грн. в тому числі ПДВ - 16 531, 00 грн., відповідно на загальну суму 249 900 грн., в т.ч. ПДВ - 49 980, 00 грн. Як встановлено висновком судово-будівельної експертизи № 406/23, мало місце завищення вартості по актам форми КБ-2в №№ 121, 131, 132 прийомки виконаних підрядних робіт по ремонту асфальтобетонного покриття по вул. Манежній, 18 та по Ольгієвському спуску, 3 в м. Одесі за серпень 2011 року в сумі 16 493, 00 грн (т. 1, а.с. 69-85).
В зв'язку з наведеним умисні дії ОСОБА_2 були кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 КК України як службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало тяжкі наслідки у вигляді завдання матеріальної шкоди, та було відкрито кримінальне провадження. Разом з тим, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2013 року перший заступник директора КП «ЖКС «Порто-Франківський» ОСОБА_2 був звільнений від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 367 КК України на підставі ст. 48 КК України у зв'язку з тим, що вказаний злочин є злочином середньої тяжкості, ОСОБА_2 щиро кається у скоєному, а до кримінальної відповідальності раніше не притягався (т. 1, а.с. 7-9).
З вище вказаного вбачається, що ОСОБА_2 була завдана шкода КП «ЖКС «Порто-Франківський» в загальній сумі 239 233, 00 грн.
Враховуючи наведене та відхиляючи доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Статтею 130 КЗпП України передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково.
Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29 грудня 1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» роз'яснено, що виходячи з вимог ст.15 ЦПК суд у кожному випадку зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин, від яких згідно зі статтями 130, 135-3, 137 КЗпП залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з'ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.
В п. 6 ч. 1 ст. 134 КЗпП України зазначено, що працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків.
Згідно з ч. 4 ст. 136 КЗпП України стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 232 КЗпП України безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами власника або уповноваженого ним органу про відшкодування працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації.
Крім цього, як зазначається в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29 грудня 1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» судам слід мати на увазі, що до позовних заяв про матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку (п.3 ст.134 КЗпП), повинні додаватись докази, які підтверджують, що вчинення працівником таких діянь встановлено у порядку кримінального судочинства.
Як вбачається з постанови про закриття кримінального провадження розмір завданої шкоди було встановлено судом (який, до того ж, визначений експертним шляхом), а тому згідно зі ст.ст. 60-62 ЦПК України не потребує доведення. При цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання, оскільки вина заподіювача шкоди презюмується. Особа звільняється від відповідальності лише в тому разі, коли доведе відсутність своєї вини в порушенні зобов'язання. Дана позиція була висловлена в постанові Верховного суду України від 13 лютого 2013 року у справі № 6-170цс12.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 146 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. Таким чином, питання про застосування ч. 1 ст. 146 ЦПК України відноситься до дискреційних повноважень суду. В справі, рішення за якою переглядається, наявність шкоди та її розмір була встановлена в рамках кримінального провадження, в межах якого була призначена відповідна судово-будівельна експертиза. При цьому кримінальне провадження закрите за нереабілітуючими обставинами, з чим погодився відповідач. Альтернативна експертиза, яка була призначена попереднім складом апеляційного суду, а тому колегія суддів була пов'язана висновком про необхідність її призначення, результату не дала з незалежних від відповідача обставин. Разом з тим апелянт, самостійно розпорядившись наданими йому процесуальними правами, інших дій, окрім подання до суду клопотання про призначення експертизи, щодо доведення своєї невинуватості та/або розміру завданої шкоди не вчинив, зокрема не провів альтернативного дослідження спеціаліста, а томуколегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно застосував відповідні положення матеріального права та вважав вимоги КП ЖКС «Порто-Франківський» доведеними та, відповідно, задовольнив їх.
Таким чином, враховуючи вище наведене, беручи до уваги загальну доказову презумпцію, передбачену нормами цивільного законодавства та оскільки доводи апеляційної скарги не спростували правильних по суті висновків суду першої інстанції, колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення без змін на підставі ст. 308 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду
Одеської області А.І. Дрішлюк
М.М. Драгомерецький
Р.Д. Громік
24.10.2017 року м. Одеса