18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"18" жовтня 2017 р. Справа № 925/990/17
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, Черкаська область, м. Сміла, вул. Лісна, 62
до приватного підприємства «Сандра-Ч», Черкаська область, м. Сміла, вул. Б.Хмельницького, 29
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
- приватний нотаріус Смілянського районного нотаріального округу Новіков Ігор Миколайович, Черкаська область, м. Сміла, вул. Леніна, 24
- публічне акціонерне товариство «КРИСТАЛБАНК» (код ЄДРПОУ 39544699, 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 2).
про визнання недійсним рішення загальних зборів приватного підприємства
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_3 - за нотаріально посвідченою довіреністю;
від відповідача: не з'явився;
від третіх осіб: нотаріус - не з'явився;
«КРИСТАЛБАНК»: Оленко Н.О. - за довіреністю.
Співзасновниця приватного підприємства «Сандра-Ч» - гр. ОСОБА_1 (позивачка) звернулась в господарський суд Черкаської області з позовом до приватного підприємства «Сандра-Ч, в якому просить суд визнати недійсним рішення загальних зборів ПП «Сандра-Ч» від 21.04.2008р., що оформлене протоколом №1 від 21.04.2008р. (далі - спірне рішення), та відшкодування судових витрат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка про проведення загальних зборів підприємства 21.04.2008р. не повідомлялась у встановлених Статутом порядку та строки, участі у зборах не приймала, підпис у протоколі не її, а невідомої для неї особи; спірним рішенням порушені, передбачені Статутом підприємства, ст.10 Закону України «Про господарські товариства», ст.116 ЦК України, корпоративні права позивачки як засновника підприємства, оскільки на підставі спірного рішення без згоди позивачки передано нерухоме майно підприємства в іпотеку, чим позбавлено її прав на управління майном підприємства. Позовні вимоги позивачка також обґрунтовує посиланням на приписи ст.ст. 203, 215 ЦК України, вважаючи спірний протокол загальних зборів приватного підприємства правочином відповідно до приписів ст. 202 ЦК України. На підтвердження своїх позицій позивачка також посилається на судову практику ВГСУ у корпоративних спорах.
За доводами позивачки, про порушення своїх прав вона дізналася 17.11.2014р., коли ПП «Сандра-Ч» отримано повідомлення про відкриття виконавчого провадження ВП №4395973 з примусового виконання рішення господарського суду Черкаської області про стягнення з ПП «Сандра-Ч» грошової суми на користь банку.
У позовній заяві позивачка заявила клопотання про проведення почеркознавчої судової експертизи, на вирішення якої поставлено запитання: ким був виконаний підпис в оригіналі протоколу №1 від 21.04.2008р. загальних зборів ПП «Сандра-Ч». Клопотання підтримане позивачкою і її представником у процесі розгляду справи.
Проте до позовної заяви позивачка не додала оригінал спірного протоколу №1 від 21.04.2008р. Також не додана його копія. Не надано своїх вільних, умовно-вільних та експериментальних зразків підпису для проведення судової криміналістичної експертизи. Господарським судом вживались всі можливі передбачені Господарсько-процесуальним кодексом України заходи для витребування спірного протоколу №1 від 21.04.2008р. загальних зборів ПП «Сандра-Ч».
У процесі розгляду справи позивачка надала суду нотаріально посвідчену копію протоколу №1 від 21.04.2008р., що надана приватним нотаріусом на виконання ухвали господарського суду. Зазначена копія протоколу загальних зборів ПП «Сандра-Ч» наступного змісту (а.с. 191):
« Протокол №1
Загальних зборів співвласників ПП «Сандра-Ч»
21.04.2008р.
Засновників -4
Присутні - 4
Порядок денний
1. Про згоду передачі не житлового приміщення в іпотеку банку.
2. Призначення ОСОБА_6 який матиме право підпису документів в банк.
Голова зборів ОСОБА_7
За-4
3. Слухали ОСОБА_7 про згоду передачі двоповерхового не житлового приміщення по вул. Б.Хмельницького, 29 для одержання кредиту ПП ОСОБА_6
Постановили:
Дати згоду на передачу в іпотеку двоповерхового не житлового приміщення по
вул. Б.Хмельницького, 29, для одержання кредиту ПП ОСОБА_6
За-4
Слухали ОСОБА_7 про призначення ОСОБА_6 по підпису банківських документів
Постановили:
Доручити ОСОБА_6 підписувати документи з банком.
За-4
Голова зборів ОСОБА_7
Співвласників ОСОБА_1
ОСОБА_8
ОСОБА_6.»
ПАТ «Кристалбанк» (третя особа) надало суду копію протоколу №1 від 21.04.2008р. з кредитної справи ВАТ (нині ПАТ) «Райффайзен Банк Аваль» (далі скорочено - банк «Аваль»). Копія протоколу №1 від 21.04.2008р. загальних зборів ПП «Сандра-Ч» з кредитної справи банку «Аваль» наступного змісту (а.с. 204):
« Протокол №1
Загальних зборів Приватного Підприємства «Сандра-Ч»
21.04.2008р.
м. Сміла
На зборах присутні:
1. ОСОБА_7
2. ОСОБА_6
3. ОСОБА_1
4. ОСОБА_8
На зборах присутні засновники Приватного Підприємства «Сандра-Ч», що становить 100% від загальної кількості
Збори повноважні.
1. Розгляд питання про надання згоди виступити майновим поручителем по кредиту ОСОБА_6 в розмірі 250 000,00 USD, та передачу в заставу ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» майна підприємства: 2-х поверхової не житлової будівлі з підвалом загальною площею 1052,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та укладання Договору іпотеки, з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».
2. Розгляд питання щодо надання права підписання Договору іпотеки, з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» Директору Приватного Підприємства «Сандра-Ч» ОСОБА_7
1. ОСОБА_6 про надання згоди виступити майновим поручителем по кредиту ОСОБА_6 в розмірі 250 000,00 USD, та передачу в заставу ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» майна підприємства: 2-х поверхової не житлової будівлі з підвалом загальною площею 1052,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та укладання Договору іпотеки, з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».
2. ОСОБА_6 про надання права підписання Договору іпотеки, з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» Директору Приватного Підприємства «Сандра-Ч» ОСОБА_7
1. Виступити майновим поручителем по кредиту ОСОБА_6 в розмірі 250 000,00 USD та передати в заставу ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» 2-х поверхову не житлової будівлі з підвалом загальною площею 1052,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та укласти Договір іпотеки з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».
Голосування «ЗА» одноголосно
2. Надати право підписання Договору іпотеки з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» Директору Приватного Підприємства «Сандра-Ч» ОСОБА_7
Голосування «ЗА» одноголосно
Голова Зборів ОСОБА_1/
Секретар Зборів ОСОБА_6./»
Тобто, зі змісту вищенаведених копій протоколу №1 від 21.04.2008р. загальних зборів ПП «Сандра-Ч» вбачається, що вони з однаковим складом присутніх на зборах, стосуються реалізації повноважень загальних зборів підприємства про надання згоди на передачу в іпотеку належного ПП «Сандра-Ч» об'єкту нерухомості в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору іншим співзасновником підприємства - ОСОБА_6 Проте у наведених копіях по-різному сформульовані питання порядку денного загальних зборів та прийняті рішення, зокрема у варіанті нотаріуса - не вказується конкретний банк, також різні особи - підписанти протоколів.
Оригінальний примірник протоколу, який оспорює позивачка, сторони не надали без наведення причин та обставин його відсутності у підприємства «Сандра-Ч», де позивачка є директором, адже уповноваженою особою відповідача для посвідчення копії протоколу нотаріусу пред'являвся його оригінальний примірник. Згідно Статуту відповідача відповідальною особою за скликання, проведення загальних зборів є директор, який також відповідає за збереження протоколів загальних зборів підприємства.
Станом на 21 квітня 2008р., тобто на дату проведення спірних загальних зборів підприємства, директором підприємства був ОСОБА_7; станом на дату подання позову директором підприємства є ОСОБА_1 (позивачка).
У процесі розгляду справи позивачка не визначилася, який із наявних копій протоколів загальних зборів підприємства вона ставить під сумнів.
Клопотання позивачки про призначення судової почеркознавчої експертизи відхиляється судом з таких мотивів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.
Згідно п. 1.1 розділу 1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 8 жовтня 1998р. (із змінами та доповненнями) основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописі тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Цією експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукопису під впливом будь-яких (природних, штучних) збиваючих факторів; у незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, наслідуванням почерку іншої особи; визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком (далі - Рекомендації).
Пунктом 1.3 передбачено, що для проведення досліджень орган, який призначив експертизу, повинен надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються лише оригінали документів.
Пунктом 3.5. розділу 3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 8 жовтня 1998р. (із змінами та доповненнями) передбачено, що у разі, коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта, його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом, який призначив експертизу (далі - Інструкція).
При розгляді судом клопотання про призначення почеркознавчої експертизи представник позивача погодився, що у справі відсутні необхідні документи та зразки для проведення почеркознавчих досліджень і порівняння, а саме призначення експертизи є передчасним.
Таким чином, в порушення ст.ст. 22, 33, 41 ГПК України сторони не надали належних і допустимих доказів, необхідних для проведення почеркознавчих досліджень і порівнянь. За їх відсутності призначення судової почеркознавчої експертизи є неможливим. Отже, клопотання позивачки про призначення судової почеркознавчої експертизи не може бути задоволено та відхилено судом.
Ухвалою господарського суду від 31.08.2017 задоволено заяву ПАТ «Кристалбанк» про вступ у справу в кості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
У письмовому відзиві на позовну заяву ПАТ «Кристалбанк» просив відмовити позивачці у позові повністю з підстав недоведеності порушення її прав, оскільки на дату надання згоди на передання майна підприємства в іпотеку позивачка мала незначний розмір частки у статутному капіталі підприємства, тому вона не мала вирішального голосу і не могла впливати на прийняття рішень загальними зборами підприємства, у тому числі щодо надання згоди на передачу в іпотеку належного відповідачу об'єкта нежитлової нерухомості.
Третя особа ПАТ «Кристалбанк» також подав заяву про застосування позовної давності, мотивуючи тим, що навіть за наявності порушення права позивачки, вона без поважних причин пропустила, встановлену ст.257 ЦК України загальну позовну давність тривалістю у три роки. Тому, за доводами ПАТ «Кристалбанк», згідно з ч.4 ст.267 ЦК України позивачці слід відмовити у позові.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, відзив на позовну заяву не надіслав, представника у судове засідання не направив, витребувані судом документи не надав.
Представник відповідача надіслав до суду клопотання від 06.10.2017р. про розгляд справи без участі відповідача, письмово повідомив суд про відсутність у підприємства спірного протоколу №1 від 21.04.2008р. загальних зборів приватного підприємства «Сандра-Ч».
Клопотання представника відповідача про розгляд справи без його участі задоволено судом.
Третя особа - приватний нотаріус Смілянського районного нотаріального округу Новіков Ігор Миколайович, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, - у судове засідання не з'явився, представника у судове засідання не направив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
У судовому засіданні:
- представник позивачки підтримала позовні вимоги, просила суд задовольнити позов повністю;
стверджувала, що у розпорядженні підприємства не має оригінального примірника протоколу №1 від 21.04.2008р. загальних зборів підприємства;
на підтвердження відсутності позивачки 21.04.2008р. на загальних зборах підприємства послалась на трудові угоди за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2008р. на іноземній мові на ім'я ОСОБА_1, та посвідчений переклад трудового договору на червень 2008р. з італійської на українську мову;
просила витребувати документи від Державної прикордонної служби про перебування позивачки за межами України;
представник банку (третя особа) просив відмовити у позові з підстав,
наведених у письмовому відзиві на позовну заяву, підтримав заяву про застосування позовної давності, стверджував, що позивачка була обізнана з умовами іпотеки, оцінка спірному протоколу №1 від 21.04.2008р. загальних зборів приватного підприємства дана у рішенні Смілянського міськрайонного суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» та ПП «Сандра-Ч» про визнання договору іпотеки недійсним. Позивачці ОСОБА_1 у задоволенні позову місцевий суд відмовив. Апеляційним судом Черкаської області залишено без змін рішення суду першої інстанції.
Судом відхилено клопотання представника позивача про витребування документів від Державної прикордонної служби про перебування позивачки ОСОБА_1 за межами України, оскільки позивачка ОСОБА_1 безпосередньо приймала участь у судових засіданнях, акцентувала увагу суду та присутніх в засіданні на своїй відсутності в Україні 21.04.2008р., але не подала суду належних і допустимих доказів про своє перебування за межами України саме 21.04.2008р.
Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:
Приватне підприємство (ПП) «Сандра-Ч» (відповідач) зареєстроване виконавчим комітетом Смілянської міської ради Черкаської області, 29.02.1996р. №62-Р, номер запису №1024105000000232 (а.с. 20, зворот).
ПП «Сандра-Ч» взяте на облік платника податків в ДПІ у Смілянському районі 11.04.1996р. та зареєстровано під номером 56-ГТПП (а.с. 21).
Юридична адреса при реєстрації та місце здійснення господарської діяльності підприємством відповідно до приписів ст. 93 ЦК України: 20700 м. Сміла, вул. Богдана Хмельницького, 29 (а.с. 20).
Згідно Статуту підприємства, затвердженого загальними зборами засновників 15.05.2006р. (а.с. 15), засновниками ПП «Сандра-Ч» є:
ОСОБА_6 - володіє 58,7% статутного капіталу або в грошовому еквіваленті - 43500 грн.;
ОСОБА_7 - володіє 27,2% статутного капіталу або в грошовому еквіваленті - 20000 грн.;
ОСОБА_1 - володіє 13,5% статутного капіталу або в грошовому еквіваленті - 10000 грн.;
ОСОБА_8 - володіє 0,6% статутного капіталу або в грошовому еквіваленті - 500 грн.
Статутний фонд складає 74000 грн. станом на 22.10.2013р. - відмітка на титульній сторінці Статуту (а.с. 17).
На підставі довідки ПП «Сандра-Ч» вих.№48 від 02.09.2015р., виданій ОСОБА_1 про те, що внесок в сумі 53500 грн. виконано (а.с. 22). Довідка підписана від імені ПП «Сандра-Ч» як директором, самою ОСОБА_1
На момент даного судового розгляду засновниками підприємства є:
ОСОБА_7 - з внеском в 20000 грн.;
ОСОБА_1 - з внеском 53500 грн.;
ОСОБА_8 - з внеском 500 грн.
Кінцевий беніфіціарний власник - ОСОБА_1, АДРЕСА_2, вона ж керівник і підписант. Також підписантом є ОСОБА_7.
05.06.2008р. між ПП «Сандра-Ч» (іпотекодавець, відповідач у цій справі) та ВАТ (нині ПАТ) «Райффайзен Банк Аваль» (іпотекодержатель) укладений договір іпотеки №010/02-44/757/081 нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ПП «Сандра-Ч», який був посвідчений 05.06.2008р. приватним нотаріусом Смілянського районного нотаріального округу Новіковим І.М. Зазначений договір укладений в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, укладеному між ОСОБА_6 і ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».
26.07. 2011р. господарським судом Черкаської область у справі №08/5026/186/2011 прийнято рішення, яким задоволено позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ПП «Сандра-Ч» про стягнення на користь Банку 1163009,55 грн. простроченої заборгованості по кредитному договору. Рішення господарського суду Черкаської області набрало законної сили.
Постановою від 11 листопада 2014р. відділом державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП №4395973 з примусового виконання цього рішення. Повідомлення про відкриття виконавчого провадження отримано ПП «Сандра-Ч» 17.11.2014р., що не заперечується позивачем. На даний час рішення господарського суду не виконано.
У кінці 2015 року позивачка звернулася до Смілянського міськрайонного суду з позовом про визнання недійсним договору іпотеки, укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ПП «Сандра-Ч». Рішенням Смілянського міськрайонного суду від 30.09.2016 у справі №703/5669/15-ц (а.с. 117-118) яке залишено без змін ухвалою від 27.02.2017р. апеляційного суду Черкаської області (а.с. 119-120), ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовлено. Підставами визнання недійсним договору іпотеки були, у тому числі, недійсність рішення загальних зборів засновників підприємства, оскільки позивачка заперечувала дійсність свого підпису на протоколі загальних зборів №1 від 21.04.2008р.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, заслухавши пояснення представників сторін та учасників, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.
У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Зі змісту Статуту відповідача вбачається, що відповідач є юридичною особою приватного права, створеного у формі приватного підприємства (ч.1,2 ст.81 ЦК України, ч.1 ст.83 ЦК України).
Статтею 62 ГК України встановлено, що підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов'язки. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.
Стаття 63 ГК України визначає приватне підприємство як вид підприємства залежно від форми власності. Відповідно до частини третьої зазначеної статті, залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду, в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.
Зі змісту Статуту ПП «Сандра-Ч» (відповідач) вбачається, що згідно з положеннями ч.5 ст.63 ГК України, ПП «Сандра-Ч» відноситься до корпоративного підприємства, що засноване на приватній власності його засновників - фізичних осіб. Засновники відповідача, які володіють вирішальною часткою, є особами, що пов'язані родинними зв'язками.
У період діяльності підприємства-відповідача не змінювалась його організаційно-правова форма. Змінювався склад засновників і їх частки в статутному фонді приватного підприємства.
Всі свої доводи позивачка будує на організаційно-правовій формі юридичної особи - господарське товариство, що не є тотожним з законодавчо визначеною організаційною формою юридичної особи - приватне корпоративне підприємство.
Статтею 167 ГК України встановлено, що корпоративне право - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включає правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Натомість позивач визначає своє корпоративне право як право на частку у статутному капіталі приватного підприємства, що не є тотожним з визначенням ст. 167 ГК України
Приватним підприємством визначається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи - ст. 113 ГК України.
Залежно від форми власності, може діяти приватне підприємство на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (п. 1 ст. 63 ГК України).
Відповідно до приписів п. 1 ст. 80 ГК України та ст. 1 ЗУ «Про господарські товариства» приватне підприємство не віднесене до господарських товариств.
Пленум Вищого господарського суду України (ВГСУ) у постанові від 25.06.2016р. №4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» (далі скорочено - постанова пленуму ВГСУ №4) роз'яснив, що у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи, а не протокол загальних зборів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 ГК України. Тому господарські суди мають відмовляти в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи (п. 2.8).
Таким чином, предметом спору у справі є визнання недійсним рішення загальних зборів корпоративного приватного підприємства, а не господарського товариства, як вважає позивачка. Отже, посилання позивачки на положення ст. 116 ЦК України і ст.ст. 10, 61 Закону України «Про господарські товариства» є хибним, оскільки зазначені норми не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Пунктом 2.12 у постанові №4 пленум ВГСУ роз'яснив, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин (п.2.12 наведеної постанови).
Таким чином, доводи позивачки про визнання спірного рішення з підстав, передбачених статтями 203, 215 ЦК України, суд не приймає до уваги.
На дату прийняття спірного рішення про надання згоди на передачу майна приватного підприємства в іпотеку частка кожного учасника приватного підприємства була внесеною повністю, статутний фонд підприємства є сформованим. Позивачка мала частку 13,5% статутного капіталу (або в грошовому еквіваленті - 10000 грн.) Отже, від загальної кількості голосів, позивачці належало 13,5% голосів. На дату звернення до господарського суду з цим позовом позивачка стала володіти часткою 72,2%, або 53500 грн., тобто у тому числі і розміром частки, що належала ОСОБА_6 Обставини підстав та момент набуття позивачкою цієї частки - остання не навела.
Таким чином, доводи третьої особи про те, що на дату прийняття спірного рішення, позивачка володіла часткою у статутному фонді підприємства, голосування якою не є вирішальним, відповідає фактичним обставинам справи і не спростовані позивачкою.
Порядок скликання зборів підприємства, повноваження загальних зборів підприємства, як його вищого органу управління, визначені Статутом підприємства.
Статутом відповідача, у редакції на дату прийняття спірного рішення, передбачено право засновника придбати частку іншого учасника (п.8.1);
при виході засновнику виплачується вартість частини майна (п.8.4); кожен засновник при голосуванні володіє кількістю голосів пропорційно
його долі в статутному фонді (п.9.2);
до повноважень загальних зборів відноситься затвердження договорів, що перевищують Статутний фонд (п.9.3).
Посилаючись на порушення порядку скликання та повідомлення про збори, сторони не навели будь-яких доказів, які б підтверджували обставини невиконання встановленого порядку скликання як спірних так і інших загальних зборів підприємства.
Майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Цілісний майновий комплекс підприємства визнається нерухомістю і може бути об'єктом купівлі-продажу та інших угод, на умовах і в порядку, визначених цим Кодексом та законами, прийнятими відповідно до нього (ст. 66 ГК України).
Позивач не пояснив спосіб захисту порушеного права та не надав документів про статус нерухомого майна, згода на передачу в іпотеку якого, надано спірним рішенням. Згідно даних витягу з реєстру нерухомості об'єкт нерухомості, що переданий в іпотеку, є власністю ПП «Сандра-Ч». Статутний фонд відповідача формувався за рахунок внесків засновників з їх грошових коштів. Доказів внесення спірного об'єкту нерухомості в статутний фонд відповідача не надано.
Позивачка, як співзасновник відповідача, не володіє правом на розпорядження майном підприємства. Згідно Статуту, у редакції на дату прийняття спірного рішення, всі юридично значимі дії від імені підприємства вчиняє директор.
На підставі ст. 35 ГПК України суд вважає таким, що не підлягає доказуванню у цій справі, чинність та дійсність договору іпотеки, на підставі якого передано в іпотеку нерухоме майно підприємства, і згоду на передачу якого надано спірним рішенням. Зі змісту судового рішення Смілянського міськрайонного суду від 30.09.2016р. у справі №703/5669/15-ц, яке набрало законної сили, вбачається, що судом врахована згода загальних зборів підприємства на передачу нерухомого майна в іпотеку, оформлена протоколом №1 від 21.04.2008р. (а.с. 119-120).
Суд критично оцінює доводи позивача про її відсутність в Україні станом на 21.04.2008р. з посиланням позивача на свій трудовий контракт на травень 2008р. з виїздом в Італію. Позивачем не надано належних доказів дійсного перебування за межами України станом на 21.04.2008р. Наявність контракту може свідчити про намір виїзду за межі України чи мету виїзду, але не факт дійсного перебування за межами України.
Недійсність рішення загальних зборів у господарському процесі не може доказуватись у спосіб його підробки, оскільки підробка документа, використання підробного документа, має доказуватись у кримінальному провадженні.
Посилання позивачки на практику ВГСУ і ВССУ при вирішенні корпоративних спорів, викладену в конкретних судових рішеннях цих судів, суд не приймає до уваги, оскільки судова практика вказаних вищих касаційних судів не є обов'язковими правовими позиціями, які підлягають застосуванню судами першої інстанції. Окрім цього, у наведених позивачкою справах обставини спору інші. Інша також і організаційна форма суб'єктів господарювання в даних справах.
З огляду на викладене, суд відмовляє у позові повністю за недоведеністю та безпідставністю позовних вимог.
З огляду на те, що позивачем не доведено і судом не встановлено порушення цивільного права позивачки, суд відхиляє заяву ПАТ «Кристалбанк» про застосування у спорі позовної давності.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.
Повне рішення складено 26.10.2017р.
Суддя Г.М. Скиба