Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про повернення позовної заяви
"25" жовтня 2017 р.Справа № 922/3590/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
розглянувши матеріали
позовної заявиПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_1", м.Київ
до Науково-технічного приватного підприємства "Дінас", м.Харків
про стягнення 2021893,11грн.
Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський ОСОБА_1" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Науково-технічного приватного підприємства "Дінас" про стягнення 2021893,11грн.
За результатами розгляду питання про прийняття позовної заяви суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню без розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір").
Враховуючи ціну позову в розмірі 2021893,11грн., позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 30328,40грн.
До позовної заяви не додано доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі, при цьому позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення у справі.
Розглянувши заяву про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає, що згідно частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до пункту 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно пункту 3.2 даної постанови, у разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який (які) не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви чи скарги.
Позивач на підтвердження клопотання про відстрочення сплати судового збору посилається на важке фінансове становище, відсутність можливості сплатити судовий збір та ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк".
При цьому, позивачем не надано доказів, які б підтверджували відсутність у нього грошових коштів, необхідних для спати судового збору. В матеріалах позовної заяви також відсутні будь-які документи фінансової звітності, аудиторські висновки щодо поточного фінансового та майнового стану банку.
За таких обставин, суд вважає недоведеними доводи позивача про об'єктивну неможливість сплати судового збору.
Щодо посилань на здійснення процедури ліквідації банку слід зауважити, що серед наслідків ліквідації банку, визначених у частині 2 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відсутня вказівка на повну неможливість здійснення оплати судового збору, за умови наявності таких коштів.
Більш того, відповідно до пункту 4 статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб.
При цьому, на даний час на законодавчому рівні для Фонду гарантування вкладів не передбачено пільг щодо сплати судового збору при зверненні до господарського суду з відповідними позовами.
Отже, процедура ліквідації банку не може бути визнана як безумовне підтвердження неможливості сплати судового збору.
Крім того, положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" наділяють суд правом на відстрочення сплати судового збору лише за наявності виняткових обставин, з урахуванням того, що в майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, заявник матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору.
За своїм змістом надання розстрочки або відстрочки сплати судового збору, це надання можливості стороні повністю сплатити судовий збір у подальшому.
Однак у заяві про відстрочення сплати судового збору позивачем не наведено обставин та не подано доказів на підтвердження того, що його матеріальне становище зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду справи та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.
Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі від 19.06.2001 (№ 28249/95), вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.
Таким чином, суд, враховуючи положення статті 129 Конституції України, якою визначено одну із засад судочинства - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відмовляє в задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_1" та додані до неї документи без розгляду.
Додаток (на адресу позивача): позовна заява з додатками на 47 арк.
Суддя ОСОБА_2
Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення (ст.63 ГПК України).