"25" жовтня 2017 р. Справа № 918/310/17
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до Вараської міської ради,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство "Кузнецовське міське бюро технічної інвентаризації", Фізична особа-підприємець ОСОБА_5,
про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно,
Суддя Церковна Н.Ф.
Без виклику представників сторін
У травні 2017 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулись до Господарського суду Рівненської області з позовом до Вараської міської ради про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
Рішенням суду від 22.06.2017 року позов задоволено (суддя Політика Н.А.), яке постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 року залишено без змін, вирішено визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 02.04.2008 року, видане Кузнецовською міською радою ОСОБА_5 на 1-й ряд торгових павільйонів зони торгівлі промтоварами та туалету на території продуктово-речового ринку за адресою: АДРЕСА_1, стягнути з Вараської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 533,34 грн витрат по оплаті судового збору, стягнути з Вараської міської ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 533,33 грн витрат по оплаті судового збору, стягнути з Вараської міської ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 533, 33 грн витрат по оплаті судового збору.
13.10.2017 року на виконання рішення суду від 22.06.2017 року господарським судом видано відповідні накази.
24.10.2017 року на адресу господарського суду від Виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області надійшла заява про роз'яснення рішення господарського суду від 22.06.2017 року.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 24.10.2017 року № 01-04/240/2017 у зв'язку з перебуванням судді Політика Н.А. у відпустці з 20.10.2017 року по 03.11.2017 року та на підставі п.п. 2.3.47, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначений повторний автоматичний розподіл, відповідно до якого справа № 918/310/17 передана на розгляд судді Церковній Н.Ф.
Ухвалою суду від 25.10.2017 року справу № 918/310/17 прийнято до свого провадження суддею Церковною Н.Ф.
Суд, розглянувши матеріали заяви про роз'яснення рішення суду від 22.06.2017 року встановив, що вказана заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 ГПК України з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч.1,3,4 ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.
Згідно із ст.ст.1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 3 200,00 грн.
Верховною Радою України було змінено підхід до визначення розміру судового збору, який сплачується за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень.
Так, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" внесено зміни та викладено ч. 1 цієї статті в такій редакції: "Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі". Крім того, у частині другій даної статті слова "мінімальної заробітної плати" було замінено словами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб".
Відтак, з 01.01.2017 року за основу для розрахунку належної до сплати суми судового збору береться не розмір мінімальної заробітної плати, а розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, який відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено на рівні 1 600,00 грн.
За приписами ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про роз'яснення судового рішення справляється судовий збір у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи.
Тобто, за подання такої заяви заявник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 800,00 грн, проте жодних доказів сплати судового збору у порядку та в розмірі, визначеними чинним законодавством заявником не надано.
Разом з тим, пунктом 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» № 270 від 05.03.2009, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Таким чином, належним доказом відправлення позивачу та третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
Як вбачається з матеріалів заяви про роз'яснення судового рішення, заявником не надано жодних належних і допустимих доказів направлення позивачу та третім особам копії заяви разом з доданими до неї документами.
За таких обставин, у зв'язку з ненаданням заявником належних доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та ненаданням жодних доказів направлення позивачу та третім особам копії заяви разом з доданими до неї документами, а також враховуючи приписи ст.57, п.п. 4, 6 ч.1 ст.63, ст. 89 ГПК України, заява та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику без розгляду.
У силу вимог ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Враховуючи викладене та керуючись п.п.4, 6 ч.1 ст.63, ч.3 ст.63, ст.89 ГПК України, суд
Заяву Виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області про роз'яснення судового рішення повернути без розгляду.
Суддя Церковна Н.Ф.