про залишення позовної заяви без розгляду
27 жовтня 2017 рокум. Ужгород№ 807/1294/17
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дору Ю.Ю.
при секретарі Гулай М.В.
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1;
представника відповідача-1: не з'явився;
представник відповідача-2: не з'явився,
розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 міської ради до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Закарпатської області; Фермерського господарства "Колос" про визнання протиправним та скасування рішення та визнання нечинним запису , -
10 жовтня 2017 року позивач ОСОБА_2 міська рада звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Закарпатської області; Фермерського господарства "Колос" в якій просить : 2. Визнати протиправним та скасувати Розпорядження голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації №331 від 26.06.2000 р. в частині п.п. 1.1. п.1, а саме: "1. Зареєструвати: 1.1. Фермерське господарство "Колос" Керівник: ОСОБА_3, місцезнаходження: 90300, м.Виноградів, вул.Тюльпанів, 48/1". 3. Визнати нечинним та скасувати запис про включення відомостей про юридичну особу в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №13101200000000755 від 26.06.2000 року про проведення державної реєстрації Селянського (фермерського господарства) "Колос". 4. Визнати недійсним пункт 1.1. Статуту фермерського господарства "Колос" в частині: "...і являється правонаступником КСГП "8-Березня"". 5. Вирішити питання про розподіл судових витрат.
В попереднє судове засідання не прибули представники відповідача - 1 ОСОБА_2 районної державної адміністрації Закарпатської області та відповідача - 2 Фермерського господарства "Колос" , проте були належним чином повідомлені про дату та час попереднього судового засідання.
Відповідач -1 ОСОБА_2 районна державна адміністрація Закарпатської області подала до суду клопотання про залучення в якості відповідача-3 ОСОБА_2 районну раду Закарпатської області та просила розглянути справу без участі представника відповідача-2.
Представник позивача проти заявленого клопотання про залучення відповідачем-3 ОСОБА_2 районну раду заперечила.
Ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання про залучення відповідача -3 -ОСОБА_2 районної ради Закарпатської області.
Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи , суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на наступне.
Вказаний адміністративний позов був поданий до Закарпатського окружного адміністративного суду 10 жовтня 2017 року, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати Розпорядження голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації №331 від 26.06.2000 р. в частині п.п. 1.1. п.1, а саме: "1. Зареєструвати: 1.1. Фермерське господарство "Колос" Керівник: ОСОБА_3, місцезнаходження: 90300, м.Виноградів, вул.Тюльпанів, 48/1". 2). Визнати нечинним та скасувати запис про включення відомостей про юридичну особу в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №13101200000000755 від 26.06.2000 року про проведення державної реєстрації Селянського (фермерського господарства) "Колос". 3). Визнати недійсним пункт 1.1. Статуту фермерського господарства "Колос" в частині: "...і являється правонаступником КСГП "8-Березня" від 26 червня 2000 року.
Як вбачається із матеріалів адміністративного позову, позивач вказує на те, що йому не було відомо про наявність підстав звернення до суду, оскільки ОСОБА_2 міська рада дізналася про такі тільки після отримання відповіді на запит від 21 серпня 2017 року, а відтак, вважає що строки звернення до адміністративного суду ним не пропущено (а.с.9).
Разом з тим, таке твердження позивача не відповідає дійсним обставинам. Так, судом при підготовці до переднього судового засідання було здійснено за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень аналіз судових рішень за участю ОСОБА_2 міської ради, Фермерського господарства «Колос» та ОСОБА_2 РДА. Згідно ЄДРС, вбачається, що позивачу - ОСОБА_2 міській раді було відомо про наявність оскаржуваного розпорядження ОСОБА_2 РДА №331 від 26.06.2000 р. та про реєстрацію Статуту ФГ «Колос» 26.06.2000 року ще щонайменше 13.01.2011 року, зокрема у рішенні Виноградівського районного суду від 13.01.2011 р. по справі №2-79/11, де стороною була ОСОБА_2 міська рада та брав участь її представник ОСОБА_4 є посилання на матеріали справи, в яких містилися як оскаржуване розпорядження ОСОБА_2 РДА №331-від 26.06.2000 р. так і Статут «Фермерського господарства «Колос». В подальшому було винесено ще одне рішення Виноградівського районного суду від 16.08.2016 року по справі №299/1923/16-ц за участю представника ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_5, в якому також є посилання на п.1.1. Статуту ФГ «Колос» та на оскаржуване розпорядження ОСОБА_2 РДА від 26.06.2000 р.
Правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду унормовані статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до ч. 1 вищенаведеної статті, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", "Осман проти Сполученого Королівства" від 28.10.1998). Аналогічна позиція міститься в ухвалі Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року по справ №6-2469-цс16.
Таким чином, для вирішення питання про наявність або відсутність поважності причин пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку та коли особа дізналася (повинна була дізнатися) про порушення свого права.
Вирішуючи питання про поважність пропущеного строку для звернення із даними вимогами, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у вищевказаних рішеннях, в яких зазначено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, в тому числі і шляхом встановлення строків звернення до суду.
Згідно даних рішень ЄСПЛ зазначено, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі “Пономарьов проти України” (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).
Зі змісту пункту 52 рішення випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача “поважних причин” для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.
У зв'язку з цим, суд, враховуючи, що позивач не подавши клопотання з належними та допустимими доказами для визнання судом причин пропуску строку звернення до суду поважними, а наведені у позові доводи визнані судом неспроможними, - суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для визнання поважними причин пропуску строку на оскарження, що на переконання суду узгоджується із правомірною метою, а саме дотримання принципу правової визначеності. Натомість, визнання поважними причин пропущеного строку без наведення відповідного обґрунтування не узгоджувалось би із вказаним принципом».
Згідно з ч.1, ч.2 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Беручи до уваги зміст заявлених позивачем вимог, суд дійшов висновку, що для вирішення питання про наявність або відсутність поважності причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом, необхідно встановити факт, коли позивачу стало відомо про порушення його прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до статті 103 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до частини першої статті 6 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Проте реалізувати зазначене право така особа має у визначені статтею 99 КАС строки, які встановлені з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Згідно п.1 ч.1 ст. 121. КАС України, за наслідками підготовчого провадження суд у порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до п.9 ч.1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Оскільки,як вбачається зокрема з рішення Виноградівського районного суду від 13.01.2011 р. по справі №2-79/11, де стороною була ОСОБА_2 міська рада та брав участь її представник ОСОБА_4, позивачу - ОСОБА_2 міській раді було відомо про розпорядження ОСОБА_2 РДА №331 від 26.06.2000 р. так і про Статут «Фермерського господарства «Колос». В подальшому було винесено рішення Виноградівського районного суду від 16.08.2016 року по справі №299/1923/16-ц за участю представника ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_5, в якому також є посилання на п.1.1. Статуту ФГ «Колос» та на оскаржуване розпорядження ОСОБА_2 РДА №331 від 26.06.2000 р. та про реєстрацію ФГ «Колос».
Таким чином, звертаючись із даним адміністративними позовом, позивач не навів обґрунтованих та поважних причин пропуску ним встановленого КАС України строку на звернення до суду із даними вимогами. При викладених вище обставинах, суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, у зв'язку із чим суд вважає за необхідне в силу ч.1 ст.100 КАС України залишити позовну заяву без розгляду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.99,100,121, 155, 165 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_2 міської ради до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Закарпатської області; Фермерського господарства "Колос" про визнання протиправним та скасування рішення та визнання нечинним запису - залишити без розгляду.
Особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
СуддяОСОБА_6