20 липня 2017 р. Справа № 804/3367/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О.В.
при секретарі Максименко Е.М.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2017 року №0000724606 про застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за платежем податок на додану вартість (30 14010100) у сумі 32 108,32 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що перевіряючий Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС не мав права проводити камеральну перевірку; перевірку проведено не за порядком та понад строки, встановлені Податковим кодексом України та Методичними рекомендаціями № 165; застосовані штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків-коригування підлягають скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові.
Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях, в яких зазначено, що висновки перевіряючих, викладені в акті перевірки, є правомірними, а винесене на їх підставі оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам законодавства та є обґрунтованим.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом установлено та матеріалами справи підтверджено, що Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків ДФС проведена камеральна перевірка граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) з податку на додану вартість (далі - ПДВ) ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», якою встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що зафіксовано актом перевірки від 01.02.2017 №53/28-10-46-06/05393043.
Відповідно до акту перевірки, згідно з ІС «Єдиний реєстр податкових накладних» податкові накладні, виписані ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» за грудень 2016 року, перелік яких надано в акті перевірки, зареєстровані в ЄРПН з порушенням законодавчо встановлених термінів, а саме: порушено терміни реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ 321083,13 гривень.
За результатами розгляду заперечень проти акту перевірки, висновки перевірки залишені без змін (листом від 10.02.2017 року №7931/10/28-10-46-06-41).
На підставі зазначених висновків акту перевірки, відповідно до п. 1201.1 ст. 1201 Податкового Кодексу України Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків винесено податкове повідомлення-рішення від 13.02.2017 №0000724606 щодо застосування штрафу в розмірі 10% на суму 32108,32 грн. (затримка до 15 календарних днів) за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
За результатами адміністративного оскарження, рішенням ДФС України від 11.04.2017 вих. № 7510/6/96-99-1103-01-25, яке отримано скаржником 14.04.2017, податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга від 23.02.2017 вих. № 01/231 - без задоволення.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 13.02.2017 №0000724606, позивач звернувся до суду з даним позовом.
За приписами статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні і планові або позапланові; виїзні або невиїзні та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника. податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій). На підставі цього пункту податкові декларації та данні Єдиного реєстру перевіряються одночасно. Іншого порядку ПКУ не передбачено.
Згідно з пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків . на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну (розрахунок коригування) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Пунктом п. 1201.1 ст. 1201 Податкового кодексу України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Отже, у разі порушення строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних контролюючий орган має право визначити суму штрафних санкцій не пізніше закінченння 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
Проаналізувавши зазначені норми податкового законодавства, суд критично ставиться до твердження позивача щодо відсутності права у відповідача проводити камеральну перевірку, проведення її не за порядком та понад строки, встановлені Податковим кодексом України, оскільки право контролюючого органу та його повноваження проводити перевірку, її строки чітко визначені Податковим кодексом України, судовим розглядом порушення відповідачем порядку проведення перевірки не встановлено.
Суд також критично ставиться до посилань позивача про порушення відповідачем строків перевірки, визначених Методичними рекомендаціями № 165, оскільки Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи і податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджені наказом Міндоходів від 14.06.2013р. № 165, - мають виключно рекомендаційний характер.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що камеральна перевірка проведена відповідно до вимог чинного законодавства, що зафіксовано відповідним актом, за установлені порушення накладено штраф в порядку і розмірах, визначених Податковим кодексом України.
Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та скасуванню не підлягає, а посадові особи відповідача під час проведення податкового контролю діяли в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
За правилами, визначеними ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір позивачу не повертається.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку і строки визначені ст.254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складено 25 липня 2017 року
Суддя ОСОБА_3