17 жовтня 2017 р. Справа № 804/4811/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання - Сергієнка В.Ю., за участю позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, та представника відповідача - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування наказів та поновлення на посаді, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просить: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП" №1549 від 15.04.2017 року в частині накладення на заступника начальника відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби поліції; - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області "По особовому складу" №138 о/с від 18.04.2017 року в частині звільнення заступника начальника відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1; - поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 18.04.2017 року по день поновлення на службі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до наказу Головного управління Національної поліції №138 о/с від 18.04.2017 року позивач був звільнений з посади заступника начальника відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію України» у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби на підставі наказу ГУНП від 15.04.2017 року №1549 у зв'язку з порушенням вимог ст. 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п. 1 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_3 працівника поліції, абзацу 1, 2 пункту 1 розділу II, пункту 1, 2 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Позивач вважає вищезазначені накази протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки у відповідача були відсутні фактичні дані для застосування дисциплінарного стягнення, порушено порядок проведення службового розслідування, порушено норми трудового законодавства.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що відповідач при винесенні спірних наказів діяв правомірно та у відповідності до норм діючого законодавства.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, проходив службу в органах внутрішніх справ України з 17.11.2003 року по 06.11.2015 року.
Відповідно до наказу ГУНП від 07.11.2015 року № 1 о/с був прийнятий на службу в Національну поліцію України та призначений на посаду заступника начальника відділу Дніпропетровського відділу поліції з присвоєнням йому спеціального звання поліції «підполковник поліції».
Згідно наказу ГУНП від 09.12.2016 року № 352 о/с ОСОБА_1 був призначений заступником начальника відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами службового розслідування було винесено наказ ГУНП від 15 квітня 2017 року № 1549 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП», в якому зазначено, що прокуратурою Харківської області під час проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 42016000000002964, розпочатому 20.10.2016 року за ч. 4 ст.187КК України та № 42017220000000224, розпочатого 16.03.2017 за ч.2 ст.365 КК України, спільно з Дніпропетровським управлінням ДВБ НПУ та УКР ГУНП в Харківській області встановлено причетність до вчинення кримінальних правопорушень поліцейськими Дніпровського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_4, підполковника поліції ОСОБА_5Є майора поліції ОСОБА_6, капітана поліції ОСОБА_7 та підполковника поліції ОСОБА_1 06.04.2017 підполковника поліції ОСОБА_5 та майора поліції ОСОБА_4, прокуратурою Харківської області затримано в порядку ст. 208 КПК Україні, а 07.04.2017 вказаним поліцейським оголошено повідомлення про підозру за ч.4 ст. 187 КК України. 08.04.2017 Червонозаводським районним судом міста Харкова поліцейським ОСОБА_5 та ОСОБА_4 обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без права внесення застави. Також, з 07.04.2017 не виходять на службу без поважних причин оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП капітан поліції ОСОБА_7 та начальник сектора розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП майор поліції ОСОБА_6
За результатами проведеного службового розслідування встановлено порушення збоку старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_4, оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_7, начальника сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_5, начальника сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_6, та заступника начальника відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 вимог ст. 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п. 1 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» , ОСОБА_3 працівника поліції, абзацу 1, 2 пункту 1 розділу II, пункту 1, 2 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських.
За порушення службової дисципліни вимоги ст. 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_3 працівника поліції, абзацу 1, 2, пункту 1 розділу II, пункту 1, 2 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейського, було накладено на заступника начальника відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
18.04.2017 року наказом Головного управління Національної Поліції № 138 о/с позивач був звільнений з вказаної посади з 18 квітня 2017 року за п. 6 частини 1 статті 77 ЗУ «Про Національну поліцію України» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) на підставі наказу ГУНП від 15 квітня 2017 року № 1549.
03.07.2017 року наказом №215 о/с було внесено зміни до наказу ГУНП від 18.04.2017 року №138 о/с, відповідно до якого було змінено пункт наказу в частині звільнення зі служби в поліції відповідно пункт наказу ГУНП від 18 квітня 2017 року № 138 о/с в частині звільнення зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) Закону України «Про Національну поліцію» підполковника поліції ОСОБА_1 (0049299) заступника начальника відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції, з 18 квітня 2017 року, з встановленням преміювання за квітень 2017 року у розмірі 0 %, з невикористаною частиною щорічної основної оплачуваної відпустки за 2017 рік у кількості 8 діб, змінити, вважати його звільненим за тим же пунктом, тією ж частиною таї статтею вказаного Закону, з тієї ж посади, з встановленням преміювання за квітень, травень та червень 2017 року у розмірі 0 %, з невикористаною частиною щорічної оплачуваної відпустки за 2017 рік у кількості 13 діб, з невикористаною частиною додаткової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2017 році у кількості 3 доби, з 26 червня 2017 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 2 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон) передбачено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до ст. 60 Закону проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Як зазначено в п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 23.12.2015 № 901-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію", до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22 лютого 2006 року №3460-IV.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та ОСОБА_3 працівника органів внутрішніх справ України.
Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Згідно частин 1, 2 статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Частина 1 статті 7 Дисциплінарного статуту передбачає, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги ОСОБА_3 працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту, начальник призначає службове розслідування з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, має запропонувати надати порушнику письмові пояснення з приводу допущеного дисциплінарного проступку. Небажання особи рядового і начальницького складу, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Згідно зі ст. 16 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ наказом МВС України від 12.03.2013 № 230 затверджена Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція).
Інструкція визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб ОВС України при його проведенні.
Відповідно до п. 2.1 розділу 2 Інструкції, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмування (поранення), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Підпункт 2.2.5 пункту 2.2 розділу 2 Інструкції визначає, що службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі скоєння особою РНС адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 2.6. Інструкції підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.
Строки проведення службового розслідування визначені в розділі 5 Інструкції.
Відповідно до п. 5.1. Інструкції службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.
У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Згідно з п. 5.2. Інструкції початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.
Відповідно до п. 5.3. Інструкції завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин (п. 8.1. Інструкції).
Підпунктами 6.3.2 та 6.3.4 пункту 6.3 розділу 6 Інструкції передбачено право особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування, брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування. Відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України.
Відповідно до п.п. 6.3.6. п. 6.3. Інструкції забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акту про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.
Особа РНС, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.
Суд встановив, що під час службового розслідування письмові пояснення з приводу вчиненого дисциплінарного проступку відповідачем у позивача не відбирались, акт про відмову позивача в наданні письмового пояснення не складався.
З матеріалів справи вбачається, що на час проведення службового розслідування та прийняття оскаржуваних наказів, позивач перебував на лікарняному, що підтверджується довідками № 165 від 11.04.2017 року, № 04883 від 13.04.2017 року та листками непрацездатності №131272 від 06.06.2017 року, № 128934 від 23.06.2017 року долученими до матеріалів справи.
Таким чином, позивач не був ознайомлений з матеріалами службового розслідування та позбавлений можливості брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування, що виявилось у неотриманні пояснень позивача з приводу вчиненого дисциплінарного проступку, в порушення вимог ст. 14 Дисциплінарного статуту, пп. 6.3.6 п. 6.3. Інструкції, відповідачем було затверджено висновок службового розслідування без отримання від працівника письмового пояснення або за відсутності - акту про його відмову в наданні письмового пояснення.
Відповідно до п. 5.4. Інструкції якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Такими підставами є фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи рядового або начальницького складу ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
З матеріалів справи, вбачається, що позивача звільнено зі служби в поліції у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в зв'язку з порушенням службової дисципліни, пов'язаного з фактом наявності в провадженні прокуратури Харківської області кримінальних проваджень № 42016000000002964 від 20.10.2016 року за ч. 4 ст.187 КК України та № 42017220000000224 від 16.03.2017 за ч.2 ст.365 КК Україні і виключно у зв'язку з тим, що він перебував на керівній посаді у відділі кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції., проте, у оскаржуваному наказі не зазначено, який саме дисциплінарний проступок вчинив ОСОБА_1 і яке саме відношення має до даних кримінальних правопорушень.
Судом встановлено, що позивач не є особою якій повідомлено про підозру, йому не обирався запобіжний захід, на даний час позивач не допитаний у якості свідка по вищевказаним кримінальним провадженням.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дисциплінарному стягненню у вигляді звільнення з посади можуть передувати такі дисциплінарні стягнення як, усне зауваження, зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну посадову відповідність.
Крім того, з оскаржуваних наказів не вбачається обґрунтованих доводів неможливості застосування до позивача, іншого, окрім як звільнення з посади, виду дисциплінарного стягнення.
Відповідачем при прийнятті рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не прийнято до уваги, те що за час служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_1 заохочувався 25 разів, має нагороди, а саме: відзнаку «За заслуги в боротьбі зі злочинністю» II ступеня, відзнаку МВС України «За відзнаку в службі», медаль «10 років сумлінної служби», відзнаку МВС «Вогнепальна зброя», Нагрудний знак «За відзнаку в службі», медаль «Захиснику ОСОБА_8» та є учасником бойових дій, приймав участь в АТО.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувані накази були прийняті відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, а отже є протиправними та такі, що підлягають скасуванню.
Також, з матеріалів справи вбачається, що 03.07.2017 року наказом №215 о/с було внесено зміни до наказу ГУНП від 18.04.2017 року №138 о/с, відповідно до якого було змінено пункт наказу в частині звільнення зі служби в поліції відповідно пункт наказу ГУНП від 18 квітня 2017 року № 138 о/с в частині звільнення зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) Закону України «Про Національну поліцію» підполковника поліції ОСОБА_1 (0049299) заступника начальника відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції, з 18 квітня 2017 року, з встановленням преміювання за квітень 2017 року у розмірі 0 %, з невикористаною частиною щорічної основної оплачуваної відпустки за 2017 рік у кількості 8 діб, змінити, вважати його звільненим за тим же пунктом, тією ж частиною таї статтею вказаного Закону, з тієї ж посади, з встановленням преміювання за квітень, травень та червень 2017 року у розмірі 0 %, з невикористаною частиною щорічної оплачуваної відпустки за 2017 рік у кількості 13 діб, з невикористаною частиною додаткової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2017 році у кількості 3 доби, з 26 червня 2017 року.
Судом встановлено, що вищевказаний наказ №215 о/с від 03.07.2017 року позивачу не було вручено, не було внесено змін до трудової книжки, органи статистики чи соціального забезпечення з приводу внесених змін не повідомлялись.
Таким чином, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати наказ №215 о/с від 03.07.2017 року По особовому складу про внесення змін до наказу ГУНП від 18.04.2017 року №136 о/с.
Згідно з частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України “Про оплату праці” за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі Порядок).
З урахуванням цих норм, зокрема абзацу 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.
Оскільки звільнення ОСОБА_1 відбулося 18.04.2017р., тому середня заробітна плата позивача повинна обчислюватися з виплат, отриманих ним за попередні два місяці роботи, а саме за лютий та березень 2017 року.
Виходячи із поняття вимушеного прогулу, позивачу підлягає виплата середнього заробітку за період з 18 квітня 2017 року включно по 17.10.2017 року.
Відповідно до довідки про доходи №1640 від 11.08.2017 року середня зарплата позивача за лютий-березень 2017 року складає 10544,10 року таким чином, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 18 квітня 2017 року по 17.10.2017 року складає 63085,97 грн.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, та приймаючи до уваги, що оскаржені накази були прийняті необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, суд приходить до висновку, що застосування до позивача крайнього заходу дисциплінарного впливу, а саме, звільнення з військової служби є неспіврозмірним та таким, що не відповідає виявленим в ході службового розслідування порушенням, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 158-163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП" №1549 від 15.04.2017 року в частині накладення на заступника начальника відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби поліції.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області "По особовому складу" №138 о/с від 18.04.2017 року в частині звільнення заступника начальника відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області "По особовому складу" №215 о/с від 03.07.2017 року в частині внесення змін до наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №138 о/с від 18.04.2017 року.
Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 18.04.2017 року по 17.10.2017 року в сумі 63085,97 грн. (шістдесят три тисячі вісімдесят п'ять гривень дев'яносто сім копійок), з урахуванням податків і зборів.
Постанова підлягає негайному виконанню в частині поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови складено 25.10.2017 року.
Суддя ОСОБА_9