Справа № 573/1966/17
Номер провадження 2/573/743/17
іменем України
27 жовтня 2017 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючої судді: Кліщ О.В.
при секретарі: Ольховик А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гуринівської сільської ради Білопільського району Сумської області, треті особи: Білопільська районна державна нотаріальна контора, відділ у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання права власності на земельну часку (пай) в порядку спадкування за заповітом,
28 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Гуринівської сільської ради про визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування за заповітом. Свої вимоги мотивувала тим, що її батьками є ОСОБА_2, який помер 12 листопада 1993 року та ОСОБА_3, яка померла 03 лютого 2000 року. За життя мати склала заповіт, яким заповіла своє майно своїй дочці ОСОБА_1 - позивачці по справі. Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина на спадкове майно, в тому числі і на земельну частку (пай), розміром 4,45 в умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка перебуває у колективній власності КСП «Гуринівське», розташованої на території Гуринівської сільської ради Білопільського району Сумської області, яка належала померлій на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0234408 від 26 березня 1997 року, виданого на підставі розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 03 лютого 1997 року № 38. Рішенням Білопільського районного суду від 21 серпня 2017 року позивачці визначено додатковий строк для прийняття спадщини після матері ОСОБА_3, яка померла 03 лютого 2000 року. Однак, на даний час ОСОБА_1 не може отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом і вільно розпоряджатися спадковим майном, так як оригінал правовстановлюючого документу на земельну частку (пай) втрачений. Посилаючись на викладені вище обставини, ОСОБА_1 просила визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після матері ОСОБА_3, яка померла 03 лютого 2000 року, право власності на земельну частку (пай), розміром 4,45 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землях, що перебували у колективній власності КСП «Гуринівське», посвідчену сертифікатом серії СМ № 0234408, виданого на ім'я померлої.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилась, її представник за довіреністю ОСОБА_4 надав суду письмову заяву про те, що підтримує заявлений позов, просить розглянути справу у їх відсутність.
Представник відповідача - Гуринівської сільської ради Білопільського району Сумської області в судове засідання не з'явився, повідомивши, що з позовом згодні, просили розглянути справу без участі представника сільської ради.
Представники третіх осіб - відділу у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумської області та Білопільської районної державної нотаріальної контори у судове засідання також не з'явились, надіслали письмові заяви про розгляд справи без їх участі, при винесенні рішення покладаються на розсуд суду.
Суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлені наступні фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини.
Зокрема, суд вважає, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, який діяв на час їх виникнення, а також норми нині діючого Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 525 ЦК УРСР, який діяв на час смерті спадкодавця - ОСОБА_3, яка померла 03 лютого 2000 року, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 524 ЦК Української РСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Зі змісту ч. 1 ст. 534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище) ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії УА № 551088 (а. с. 9).
Батько позивачки, ОСОБА_2 помер 12 листопада 1993 року в с. Василівщина Білопільського району Сумської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-БП № 269905 (а. с. 10).
Після реєстрації шлюбу 14 червня 1968 року позивачці присвоєно прізвище чоловіка - ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії ІІ-ЯК № 0446007 (а. с. 8).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії VІІ-ЯР № 278796 ОСОБА_6 помер 05 грудня 1969 року (а. с. 7).
На підставі свідоцтва про одруження серії ІІ-АГ № 1009644 після повторного укладання шлюбу 15 липня 1971 року, позивачці присвоєно прізвище чоловіка - ОСОБА_1 (а. с. 6).
Відповідно до заповіту, посвідченого секретарем Гуринівської сільської ради Білопільського району Сумської області 14 лютого 1994 року, зареєстрованого в реєстрі за № 45, ОСОБА_3 все своє майно заповіла ОСОБА_1, тобто позивачці по справі (а. с. 11).
03 лютого 2000 року померла ОСОБА_3 в с. Василівщина Білопільського району Сумської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-БП № 074230 (а. с. 12).
Згідно довідки, виданої виконкомом Гуринівської сільської ради від 10 серпня 2016 року за № 291 ОСОБА_3 постійно і до дня смерті 03 лютого 2000 року проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 одиноко. Заповіт від імені ОСОБА_3, посвідчений виконкомом сільської ради не змінювався і не відмінявся (а. с. 13).
Зі змісту довідки відділу у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 07 липня 2017 року за № 345/162-17 вбачається, що ОСОБА_3 мала право на земельну частку (пай), розміром 4,45 умовних кадастрових гектарів на території Гуринівської сільської ради, КСП «Гуринівське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0234408 від 26 березня 1997 року, виданого згідно розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 03 лютого 1997 року № 38 та відповідно до Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Білопільською районною державною адміністрацією, сертифікат виданий на руки (а. с. 14).
Із інформаційної довідки, виданої Відділом у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 27 вересня 2017 року вбачається, що станом на 2017 року оціночна вартість об'єкта оцінки - земельної ділянки, загальною площею 4,45 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) складає 83 503 грн. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Гуринівської сільської ради (а. с. 15).
Рішенням Білопільського районного суду від 21 серпня 2017 року ОСОБА_1 визначено додатковий строк для прийняття спадщини після матері ОСОБА_3, яка померла 03 лютого 2000 року тривалістю два місяці з дня набрання чинності рішенням суду (а. с. 16-18).
Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.
Зі змісту постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданого приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу Сумської області ОСОБА_7 від 13 вересня 2017 року вбачається, що оформлення спадщини після померлої 03 лютого 2000 року ОСОБА_3, не вдається можливим у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну частку (пай) на а. с. 20.
Позивачем надавалось в газету «Білопільщина» оголошення про те, що загублений сертифікат на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0234408, виданий на ім'я ОСОБА_3, вважати недійсним (а. с. 32).
У відповідності до Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру та копії спадкової справи вбачається, що після ОСОБА_3, яка померла 03 лютого 2000 року, заведена спадкова справа № 230/2017 за заявою ОСОБА_1 на підставі заповіту від імені ОСОБА_3 від 14 лютого 1994 року (а. с. 19, 34-36, 39).
Статтею 1216 ЦК України 2003 року визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
В силу ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Статтею 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За змістом п. «г» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Пленум Верховного Суду України у п. 11 своєї постанови "Про судову практику справах про спадкування» від 30 травня 2008 року роз'яснив, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Згідно п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.
Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Статтею 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, який посвідчує право на земельну частку (пай) також є: рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та визнати за нею право власності на земельну частку (пай), розміром 4,45 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, в порядку спадкування за заповітом після матері ОСОБА_3, яка померла 03 лютого 2000 року.
На підставі вимог ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 524, 525, 534, 549 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, ст.ст. 316, 392, 1216, 1218, 1222, 1223, 1233, 1235, ст. 81 Земельного Кодексу України, ст.ст. 4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Гуринівської сільської ради Білопільського району Сумської області, треті особи: Білопільська районна державна нотаріальна контора, відділ у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання права власності на земельну часку (пай) в порядку спадкування за заповітом, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після матері ОСОБА_3, яка померла 03 лютого 2000 року, право власності на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 4,45 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, яка перебувала в колективній власності КСП «Гуринівське», посвідчену сертифікатом серії СМ № 0234408 від 26 березня 1997 року, виданим на підставі розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 03 лютого 1997 року № 38.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя :