Справа№592/11219/17
Провадження №2/592/2869/17
25 жовтня 2017 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в особі судді - Фоменко І.М., за участю секретаря Щербань Г.Г., без фіксації судового засідання за допомогою технічних засобів, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
Позивач звернувся до суду з позовом, який підтримав у заяві про розгляд справи без його участі, і мотивує його тим, що 29.03.2017 року наказом ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» №2889/ВК від 28.03.2017р. його було звільнено з посади оператора станків з програмним управлінням 2 розряду механозбірного цеху №12 за власним бажанням у зв'язку з невиконанням відповідачем умов колективного договору, за ч. 3 ст. 38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки. При звільненні відповідач не виплатив позивачу заборгованості по заробітній платі та вихідної допомоги, передбаченої наказом.
Просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі, вихідну допомогу та середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні.
Представник відповідача, повідомлений належним чином про час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, направив суду письмові пояснення, де зазначив, що згідно наказу від 21.03.2014 року №75, у ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» встановлений триденний робочий тиждень з робочими днями: понеділок, вівторок, середа. Також надав довідку, згідно якої середньоденна заробітна плата позивача без вирахування податків складає 292 грн. 66 коп., розмір заборгованості по заробітній платі, за вирахуванням податків, складає 33549,13 грн., у тому числі, сума нарахованої вихідної допомоги в розмірі 17504,49 грн.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював у ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», що підтверджується копією трудової книжки (а.с.8-10)
Наказом ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» №2889/ВК від 28.03.2017р. ОСОБА_1 було звільнено з посади оператора станків з програмним управлінням 2 розряду механозбірного цеху №12 за власним бажанням у зв'язку з невиконанням відповідачем умов колективного договору, за ч. 3 ст. 38 КЗпП України (а.с.10).
При звільненні відповідач не виплатив ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі, яка станом на 29.03.2017 р. становила 33549 грн. 13 коп., сума заборгованості не була виплачена до цього часу.
Згідно довідки відповідача від 23.10.2017 р., середньоденна заробітна плата позивача складала 292 грн. 66 коп.
Між сторонами склалися цивільно-правові відносини, що регулюються КЗпП України.
Згідно ст. ст. 22, 94, 97 КЗпП України, ст.ст. 1, 21, 24 ЗУ «Про оплату праці», на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу покладений обов'язок виплачувати працівнику заробітну плату.
Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Згідно ст. 44 КЗпП України, при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.
За таких обставин суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої заробітної плати (за вирахуванням податків), в тому числі суму нарахованої вихідної допомоги (без вирахування податків), разом в розмірі 33549 грн. 13 коп.
Згідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. Нетривалий час роботи працівника на підприємстві й незначна частка заборгованості підприємства перед працівником у виплаті заробітної плати також не є підставою для звільнення роботодавця від зазначеної відповідальності.
Зазначену правову позицію висловлено у постановах Верховного Суду України № 6-64 цс13 від 03.07.2013 р., та № 6-76цс14 від 02.07.2014 р., які відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для судів.
Відповідно до вимог ст. 10, 11 ЦПК України, суд вирішує справи на засадах змагальності, не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах позовних вимог, на підставі поданих ними доказів.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається я на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно наказу ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» від 21.03.2014 р. № 75 «Про встановлення режиму неповного робочого тижня» в Товаристві з 26.05.2014 р. встановлений режим неповного робочого тижня, а саме триденний робочий тиждень, де робочими днями є понеділок, вівторок, середа.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був звільнений 29.03.2017 р., а розрахунок з ним не було проведено, за таких обставин, середній заробіток за час затримки розрахунки при звільненні в розмірі 24290 грн. 78 коп. за період з 29.03.2017 р. по 25.10.2017 р., що складає 83 робочих днів (враховуючи триденний робочий тиждень) при середньоденній заробітній платі 292,66 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
У відповідності з ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 640 грн., оскільки позивача було звільнено від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 56-60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої заробітної плати за вирахуванням податків, в тому числі вихідну допомогу, в розмірі 33549 грн. 13 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 24290 грн. 78 коп., без урахування податків, зборів, обов'язкових платежів.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя І.М. Фоменко