Справа № 727/5531/17
Провадження № 2-а/727/261/17
25 жовтня 2017 року Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Смотрицький В.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію, -
Встановив :
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, уточнивши позовні вимоги в червні 2017 року, до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію посилаючись на те, що вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
02.12.2016 року вона звернулась із заявою до відповідача про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки в неї наявний необхідний стаж державної служби на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, та надала пакет документів для призначення пенсії.
Листом відповідача від 23.01.2016 року № 1330/16 їй було відмовлено у зв'язку з тим, що станом на 01.05.2016 року вона не обіймала посаду державної служби і до стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, можливо зарахувати тільки 15 років 1 місяць 18 днів.
У вказаному листі відповідачем були зазначені її періоди роботи, а саме: в Чернівецькому міському відділі народної освіти, в районному відділі Чернівецького міського управління освіти на посаді інспектора дошкільного виховання з 01.07.1986 року по 16.03.1987 року, з 17.03.1987 року по 29.02.1992 року, з 01.03.1992 року по 20.08.2001 року, які відповідач може зарахувати до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, що становить 15 років 1 місяць 18 днів; на посаді інспектора дошкільного виховання в Управлінні освіти Чернівецької міської ради в період з 23.08.2001 року по 13.03.2002 року, з 14.03.2002 року по 31.10.2005 року на посаді головного спеціаліста управління освіти, з 01.11.2005 року по 31.03.2012 року на посаді заступника начальника управління освіти міської ради, з 01.04.2012 року по теперішній час на посаді заступника начальника управління-начальника відділу дошкільної освіти управління освіти міської ради, які відповідач не може зарахувати до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби.
Не зарахування періоду роботи з 23.08.2001 року (дати прийняття присяги посадової особи місцевого самоврядування) до стажу державної служби, відповідач пояснює встановленням їй рангів посадової особи органу місцевого самоврядування, а не рангів державного службовця, як це передбачено ст. 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ.
Вважає таку відмову протиправною та такою, що порушує її конституційне право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Відповідно до трудової книжки вона працювала з 01.07.1986 року по 29.02.1992 року в Чернівецькому міському відділі народної освіти, в районному відділі Чернівецького міського управління освіти, а з 01.03.1992 року в Чернівецькій міській раді на різних посадах, в тому числі на посаді головного спеціаліста управління освіти заступника начальника управління освіти, заступника начальника управління - начальника відділу дошкільної освіти управління освіти по теперішній час.
Присягу держаного службовця прийняла 24.04.1994 року.
Присягу посадової особи місцевого самоврядування прийняла 23.08.2001 року.
Відповідачем зараховано до стажу роботи державного службовця період з 01.07.1986 року по 20.08.2001 року, що становить 15 років 1 місяць 18 днів, в цей зарахований період входить робота з 01.03.1992 року по 20.08.2001 року в Чернівецькій міській раді.
Відповідач одну і ту саму безперервну роботу - посадовою особою в одному і тому самому органі місцевого самоврядування - Чернівецькій міській раді, розділяє на два періоди, в залежності від назви присвоєного їй рангу: 1) на період з 01.03.1992 року по 20.08.2001 року, в якому посади відносить до посад державної служби та зараховує до стажу державної служби, 2) на період з 23.08.2001 року по 01.05. 2016 року (день набрання чинності Законом № 889-VІІІ), в якому посади не відносить до посад державної служби та не зараховує до стажу державної служби.
Підставою такого поділу, на думку відповідача, є норма ст. 25 Закону №3723-ХІІ, на яку управління посилається у відмові, однак предметом правового регулювання ст.25 Закону № 3723-ХІІ є віднесення посад до посад державних службовців виключно в державних органах та ніяким чином не регулює віднесення посад до посад державних службовців в органах місцевого самоврядування, навіть якщо на цих посадах присвоєно ранги різних найменувань.
01.05.2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу Закону № 889-VIII.
Відповідно до змісту ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи пропрацювали на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення відповідного віку.
Пунктом 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
У пункті 8 цього розділу Прикінцевих та перехідних положень, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 «Про порядок обчислення стажу державної служби» (далі - Порядок № 283) визначено умови віднесення посад, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Відповідно до п.2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Ця норма почала діяти з листопада 2001 року, після прийняття в червні 2001 року Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», яким передбачено ранги посадової особи органу місцевого самоврядування замість рангів державного службовця.
Згідно зі ст. 22 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» до стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія цього Закону.
Статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачено посади та їх категорії в органах місцевого самоврядування, відповідно до яких: п'ята категорія - посади керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників; шоста категорія - посади спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад.
Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2001 року №1441 «Про віднесення посад органів місцевого самоврядування до відповідних категорій посад» порядок віднесення посад органів місцевого самоврядування до відповідних категорій посад також передбачав віднесення посади заступника керівника управління виконавчого комітету міської ради до п'ятої категорії.
Таким чином, період роботи на посаді заступника начальника управління освіти Чернівецької міської ради є періодом роботи на посаді в органах місцевого самоврядування, який зараховується до стажу державної служби, відповідно до п.2 Порядку № 283.
Преамбулою Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ передбачено, що дія Закону поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.7 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу. Вказана норма діяла впродовж всього часу проходження нею служби в органах місцевого самоврядування.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 46 Закону №889 визначено, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229 «Про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби» до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Згідно з пунктом 6 Порядку стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VІІІ «Про державну службу» обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.
На протязі 2016 року діяли зміни до статті 47 Закону № 1058-ІV, відповідно до яких, тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», призначені пенсії не виплачуються, тобто законодавець припинення виплати пенсії пов'язав з єдиною обставиною: фактом роботи на посадах та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». На підставі цієї норми Закону, їй призупинено з 01.01.2016 року виплату пенсії, яка не виплачувалась по 31 грудня 2016 року включно.
А тому просила визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача від 16.12.2016 року № 802260 щодо відмови у призначенні їй пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу»; зобов'язати відповідача призначити їй з 01.01.2017 року пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», зарахувавши період її роботи в Чернівецькій міській раді з 21.08.2001 року по 01.05.2016 року до стажу державної служби та здійснити виплату пенсії з 01.01.2017 року з урахуванням виплачених сум,а також стягнути на її користь понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640 грн.
На адресу суду надійшли письмові заперечення, в яких Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області просить в позові відмовити.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов не обґрунтований та не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з 18.01.2013 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області як одержувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На підставі заяви ОСОБА_1 її з 03.06.2015 року переведено на пенсію за віком згідно із Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
02.12.2016 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області листом від 23.01.2017 року № 1330/16 відмовило позивачці у зв'язку з тим, що станом на 01.05.2016 року вона не обіймала посаду державної служби і до стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, можливо зарахувати тільки 15 років 1 місяць 18 днів (а.с.9).
У вказаному листі відповідачем були зазначені періоди роботи позивачки, а саме: в Чернівецькому міському відділі народної освіти, в районному відділі Чернівецького міського управління освіти на посаді інспектора дошкільного виховання з 01.07.1986 року по 16.03.1987 року, з 17.03.1987 року по 29.02.1992 року, з 01.03.1992 року по 20.08.2001 року, які можливо зарахувати до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, що становить 15 років 1 місяць 18 днів; на посаді інспектора дошкільного виховання в Управлінні освіти Чернівецької міської ради в період з 23.08.2001 року по 13.03.2002 року, з 14.03.2002 року по 31.10.2005 року на посаді головного спеціаліста управління освіти, з 01.11.2005 року по 31.03.2012 року на посаді заступника начальника управління освіти міської ради, з 01.04.2012 року по теперішній час на посаді заступника начальника управління-начальника відділу дошкільної освіти управління освіти міської ради, які не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби.
З 01.05.2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VІІІ та втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ (крім ст. 37, що застосовується для осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення», якими передбачено право на призначення пенсії для визначених осіб відповідно до ст. 37 Закону від 16.12.1993 року).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VІІІ (Закон № 889-VІІІ), регулювання правового становища державних службовців здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Згідно ст. 90 Закону № 889-VІІІ, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктами 10 та 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VІІІ передбачено право державних службовців за певних умов на призначення пенсії за віком, відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ. На призначення пенсії за Законом № 889-VІІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, мають право: державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України. 1993 р.. № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців; особи, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VІІІ, перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Відносно цих вимог встановлено, що право на призначення пенсії державного службовця поширюється виключно на осіб, які працювали на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.
Законом звужено коло осіб, які, на даний час мають право на таку пенсію, та обмежено їх виключно тими особами, які працювали на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Такі посади визначені виключно ст. 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 та актами Кабінету Міністрів України.
Віднесення відповідних посад до категорій посад державних службовців означає присвоєння рангу державного службовця.
У зв'язку із прийняттям Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (набрав чинності 04.07.2001 року) позивачці ОСОБА_1 з 21.08.2001 року встановлено ранг посадової особи органів місцевого самоврядування та ті посади, які обіймала позивачка після 21.08.2001 року віднесені до категорій посад органів місцевого самоврядування, а не до категорій посад державних службовців, що підтверджується записами № 13, № 15, № 18 в трудовій книжці ОСОБА_1 (а.с.10-12).
Статтею 25 Закону України «Про державну службу» визначено категорії посад державних службовців, перелік посад і органів, в яких працюють державні службовці. Віднесення існуючих посад державних службовців, не передбачених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводилось Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.
Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, періоди роботи, в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховуються до стажу державної служби, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року №283. До таких органів віднесені, зокрема, виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи.
Категорії посад державних службовців було введено Законом України «Про державну службу», який набув чинності 28 грудня 1993 року, тому робота до набрання ним чинності підлягала включенню до категорії посад державних службовців на підставі нормативно-правових актів, прийнятих в порядку, передбаченому частиною 3 статті 25 цього Закону.
Порядок віднесення працівників місцевих рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.1994 року № 239, відповідно до пункту 1 якого посади спеціалістів апаратів виконкомів районних у містах, міських рад міст обласного значення, міських Рад міст районного підпорядкування, селищних і сільських Рад народних депутатів та інші прирівняні до них посади було віднесено до певної категорії посад державних службовців.
Після прийнятті цієї постанови 29.04.1994 року позивачці було встановлено відповідний ранг державного службовця та віднесено до шостої категорії посад державних службовців.
Постанова була чинною до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 26.10.2001 року № 1441, якою існуючі в органах місцевого самоврядування посади були віднесені до категорій посад органів місцевого самоврядування, передбачених відповідно до статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», який набрав чинності 04.07.2001 року.
Суд вважає, що періоди роботи позивачки з 02.07.1986 року по 20.08.2001 року можливо зарахувати до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних посад до категорій посад державних службовців, а період роботи після 21.08.2001 року є роботою на посадах, віднесених до категорій посад в органах місцевого самоврядування.
Позивачка ОСОБА_1 у позовній заяві сама не заперечує той факт, що на даний час її посада належить до 5 категорії посад в органах місцевого самоврядування, а не до категорій посад державних службовців.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ дія цього Закону не поширюється на посадових осіб місцевого самоврядування.
Призначення пенсій відповідно до Закону України №889-VІІІ також регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», якою затверджено порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб.
Відповідно до Постанови № 622 право на призначення пенсії за нормами Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ «Про державну службу» набувають особи, зокрема, які мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України.
Судом встановлено, що посадовим особам органам місцевого самоврядування присвоюються ранги посадової особи органів місцевого самоврядування, а не ранги державних службовців та такі посади не віднесені до відповідних категорій посад державної служби статтею 25 Закону № 3723-ХІІ.
Суд вважає, що посилання позивачки на те, що служба в органах місцевого самоврядування на певних посадах прирівнюється до стажу державної служби та дає право на пенсійне забезпечення у відповідності до Закону України «Про державну службу» є надуманим та не відповідає дійсності.
Також безпідставним є посилання позивачки на ст. 46 Закону № 889-VІІІ та постанову Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 року № 229, оскільки ст. 46 та постановою передбачено виключно порядок обчислення стажу державної служби, що дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, а не визначено умови обчислення стажу державної служби, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Законодавством України чітко розмежовується поняття «стаж державної служби» та «стаж на посадах, віднесених до категорій посад державної служби». Стаж державної служби, до якого зараховується період роботи у органах місцевого самоврядування, дає право на встановлення надбавки за вислугу років, визначення кількості днів щорічної відпустки.
Стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби дає право на призначення пенсії відповідно до «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 889-VІІІ.
Посилання позивачки на те, що їй було припинено виплату пенсії з 01.01.2016 року у зв'язку з перебуванням на державній службі є безпідставним, оскільки відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року № 911, яким внесено зміни до ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, посадовим особам місцевого самоврядування (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період служби в органах місцевого самоврядування, пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються.
Судом встановлено, що з 01.01.2016 року пенсія позивачці не виплачувалась саме у зв'язку з перебуванням на службі в органах місцевого самоврядування як посадової особи органу місцевого самоврядування (а не як державного службовця), аналогічними були підстави для припинення пенсії у період з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VIII з 01.01.2017 року право на виплату пенсії в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність набули особи, які служать в органах місцевого самоврядування, а протягом 2017 року, особам, які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», пенсії, призначені відповідно до законодавства не виплачуються (винятком є лише інваліди І та II груп, інваліди війни III групи, учасники бойових дій, особи, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»).
Відносно даних вимог закону, посилання позивачки в позовній заяві, що з 01.01.2017 року державним службовцям, які працюють на посадах державної служби, поновлено пенсії не відповідають дійсності. Поновлено виплату пенсії саме службовцям в органах місцевого самоврядування. Особи, які працюють на посадах державних службовців в період роботи протягом 2015-2017 років пенсії не отримують.
Судом встановлено, що з 01.01.2017 року позивачці поновлено виплату пенсії у зв'язку зі змінами внесеними з цієї дати до ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Для поновлення виплати пенсії позивачкою, відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зі змінами (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року № 1566/11846), надано заяву про поновлення виплати пенсії від 11.01.2017 року, в якій ОСОБА_1 зазначає, що просить поновити виплату пенсії, оскільки її посада не відноситься до державної служби.
Таким чином, посадові особи в органах місцевого самоврядування з 04.07.2001 року (у випадку позивачки з 21.08.2001 року, оскільки з цієї дати на неї поширено норми ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування») не належать до посад, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, тому безпідставним є посилання позивачки в адміністративному позові на той факт, що її стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби становить більше 20 років (такий стаж позивачки становить 15 років 1 місяць 18 днів).
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позивачка станом на 01.05.2016 року не перебувала на посаді державної служби, 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби у неї немає, розпорядження відповідача від 16.12.2016 року № 802260 щодо відмови у призначенні позивачці пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу» є правомірним, тому відсутні підстави для призначення їй з 01.01.2017 року пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року, зарахувавши період її роботи в Чернівецькій міській раді з 21.08.2001 року по 01.05.2016 року до стажу державної служби, в зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними і в їх задоволенні належить відмовити.
Оскільки в задоволенні адміністративних позовних вимог відмовлено, то відповідно до ст.94 КАС України не підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивачки і понесені судові витрати по сплаті судового збору.
На підставі вище викладеного та керуючись ст. 6,19, 22 Конституції України, ст.ст. 6, 7, 9, 11, 71, 86, 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд, -
Постановив :
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: