Справа № 212/3992/17
2/212/2314/17
(заочне)
25 жовтня 2017 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
в складі: головуючого - судді Пустовіта О.Г.,
при секретарі Конограй В.В.,
розглянувши у відсутності сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей, -
В липні 2017 року, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просила розірвати шлюб та стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини.
На підтвердження своїх позовних вимог вказала, що з відповідачем по справі перебуває в зареєстрованому шлюбі з 11 серпня 2007 року. Від сімейно -шлюбних відносин мають неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком яких в свідоцтві про народження, вказаний відповідач. На даний час сторони сумісно не проживають, відповідач мешкає окремо, а діти проживають з нею та знаходиться на її утриманні. В зв'язку з тим, що між подружжям склалися в край неприязні стосунки, вважає, що зберігати сім'ю не доцільно, а тому просить розірвати шлюб.
Останній час відповідач ніякої матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, діти знаходиться на її утриманні, тому вважає необхідним стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини зі всіх видів заробітної плати (доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивачка підтримала свої позовні вимоги, просила розглядати справу за її відсутності, про що подала заяву.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома.
Суд вважає можливим справу розглянути заочно.
Вивчивши матеріали справи, та враховуючи визнання позову відповідачем у відповідності до ч.4 ст. 174 ЦПК України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 11 серпня 2007 року між сторонами був зареєстрований шлюб Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького Міського управління юстиції Дніпропетровської області, зроблено відповідний актовий запис № 626.
Від шлюбних відносин сторони мають неповнолітніх дітей: доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 що підтверджується свідоцтвом про народження, матір'ю дітей є позивачка - ОСОБА_1, батьком - ОСОБА_2.
Відповідно до положень ст. 51 Конституції України та ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки.
Згідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до роз'яснень п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам дитини.
Враховуючи, що між сторонами склалися неприязнені стосунки, подружжя останні роки сумісно не проживають, сімейно -шлюбні відносини не підтримують, суд дійшов висновку, що сім'я розпалася остаточно і зберегти її неможливо, подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя. Тому позовні вимоги в частині розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей, які потребують допомоги.
Оскільки дитина, що потребує матеріальної допомоги, проживає з матір'ю, відповідач зобов'язаний виплачувати на утримання дитини аліменти.
Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно зі ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року " Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України про розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з п. 1 ст. 3 Конвенції " Про права дитини", схваленої резолюцією 44-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989 р., ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27.021991 №789/ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Стаття 8 Закону України " Про охорону дитинства", а також ст. 27 Конвенції "Про права дитини", дає кожній дитині право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціально розвитку. Батьки або інші особи які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу Українибатьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст.ст.182-183,191 СК Українипри визначені розміру аліментів суд враховує стан здоров'я дитини, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків інші обставини, що мають істотне значення. Частка заробітку(доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.2-3 ст. 183 Сімейного кодексу України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Як встановлено судом відповідач працює, стягнень за виконавчими листами на користь третіх осіб немає, що не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб тому, суд приходить до висновку про можливість відповідачем сплачувати аліменти у зазначеному позивачем розмірі.
Оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивача, яка звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів на підставі п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», та у відповідності зі ст. 88 ЦПК Українисудовий збір в дохід держави в розмірі 640, 00 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 10,60,212,214-215 ЦПК України, ст.ст. 180,184 СК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити в повному обсязі.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстрований 11 серпня 2007 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького Міського управління юстиції Дніпропетровської області, зроблено відповідний актовий запис № 626.
Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище - «Нікіфорова».
Стягувати з громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого помічником машиніста тепловозу на Криворізькому цементному заводі, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1, на утримання неповнолітніх дітей: доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50 % від щомісячного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05 липня 2017 року до повноліття дітей.
Рішення суду допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 сплачений судовий збір на користь ОСОБА_1 у сумі 640,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у розмірі 640,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: О. Г. Пустовіт