№ 207/2320/17
№ 2/207/1422/17
18 жовтня 2017 року м. Кам'янське
Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Юрченко І.М.,
при секретарі Сівачук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кам'янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до житлово-будівельного кооперативу № 38, треті особи: приватний нотаріус Кам'янського міського нотаріального округу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом,-
Звертаючись до суду, позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що 26 грудня 2016 року помер його батько - ОСОБА_5. Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме: на двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське (м. Дніпродзержинськ), вул. Миколи Лисенко (вул. Бесєдова) АДРЕСА_1, що відноситься до житлово-будівельного кооперативу № 38 (ЖБК № 38).
22 травня 2017 року позивач з метою оформлення спадкового майна після смерті ОСОБА_5 та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, звернувся до нотаріальної контори з відповідними документами.
Однак, згідно відповіді від 03 липня 2017 року за вих. № 211/02-14, виданої приватним нотаріусом Кам'янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське (м. Дніпродзержинськ), вул. Миколи Лисенко (Бесєдова)АДРЕСА_2, яка залишилась після смерті ОСОБА_5, померлого 26 грудня 2016 року, у зв'язку з неможливістю вчинення нотаріальної дії через відсутність правовстановлюючих документів про реєстрацію права власності на квартиру за вищевказаною адресою на ім'я спадкодавця ОСОБА_5 та рекомендовано з метою захисту своїх законних прав для вирішення питань щодо оформлення права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна звернутися до суду з відповідною позовною заявою.
Згідно довідки, виданої ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» від 07.06.2017 року за вих. № 486 встановлено, що на квартиру АДРЕСА_3 (Бесєдова) у м. Кам'янське, на підставі довідки ЖБК № 38 від 13.01.1992 року № 62, ОСОБА_5 було видане реєстраційне посвідчення 16.01.1992 року.
ОСОБА_5 одержав в ЖБК № 38 квартиру № 59 в будинку № 62 кооперативу по вул. Миколи Лисенко (Бесєдова) у м. Кам'янське (Дніпродзержинськ) загальною площею 44,1 кв.м, житловою площею 28,8 кв.м. та пайовий внесок за цю квартиру в сумі 5785,63 руб. (п'ять тисяч сімсот п'ятдесят п'ять) руб. 63 коп. сплатив повністю в 1992 році.
Таким чином, за положеннями законодавства, ОСОБА_5, який вніс повний розмір пайового внеску до житлового-будівельного кооперативу № 38 за квартиру, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське (м. Дніпродзержинськ), вул. Миколи Лисенко (Бесєдова) АДРЕСА_1, набув право власності на зазначену квартиру.
Спадкоємцями після померлого ОСОБА_5, окрім позивача ОСОБА_1, також є: ОСОБА_3, тобто сестра позивача, та ОСОБА_4, тобто брат позивача.
22 травня 2017 року за №114, ОСОБА_3, тобто сестра позивача, звернулася до нотаріальної контори із заявою про відмову від прийняття спадщини за законом, яка залишилася після смерті батька - ОСОБА_5, на користь ОСОБА_1, тобто позивача.
Що стосується ОСОБА_4, тобто брата позивача, то спадщину від померлого ОСОБА_1 він не приймав.
Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_5, його сестра ОСОБА_3 відмовилась від прийняття спадщини на його користь, його брат ОСОБА_4 спадщину не приймав, ОСОБА_1, який відповідно до законодавства прийняв цю спадщину, є спадкоємцем належної спадкодавцеві ОСОБА_5 квартири, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське (м. Дніпродзержинськ), вул. Миколи Лисенко (Бесєдова) АДРЕСА_1,
На підставі зазначеного, позивач в позовній заяві просив суд: визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 26 грудня 2016 року, на квартиру, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське (м. Дніпродзержинськ), вул. Миколи Лисенко (Бесєдова)АДРЕСА_2, загальною площею 44,1 кв.м., житловою площею 28,8 кв.м.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутністю, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача ЖБК № 38 у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій просила справу розглянути за її відсутністю. зазначила, що підтверджує той факт, що дійсно ОСОБА_5 виплатив всю суму у повному обсязі за квартиру АДРЕСА_4 (нині ОСОБА_6) в м.Кам'янське, тому не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
Третя особа - приватний нотаріус Кам'янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, надавши заяву, в якій просила розглянути дану справу за її відсутністю. Заперечень проти позову не надала.
Треті особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, кожний окремо, надали суду заяву, в якій просили справу розглянути за їх відсутністю, позовні вимоги позивача та обставини, якими вони обґрунтовані визнали у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Враховуючи вищенаведене у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, справа підлягає розгляду в порядку ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі доказів, наданих сторонами. В судовому засіданні досліджені всі докази, надані сторонами. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надходило. Суд постановляє рішення на підставі доказів, наданих сторонами і досліджених під час судового засідання. Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана, довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав заперечень за позовом, тому обставини, на які посилається позивач за текстом позовної заяви суд вважає доведеними.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи у межах заявлених вимог. Кожна особа, що бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
Відповідно до ст. 31 ЦПК України відповідач вправі визнати позов протягом усього часу розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову за наявності до того законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши письмові докази та оцінивши усі докази по справі в їх сукупності суд приходить до наступних висновків:
У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про народження позивача (ар.с.8).
26 грудня 2016 року помер ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (ар.с.7).
Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належну йому квартиру № 59 розташовану в м. Кам'янське (м. Дніпродзержинськ) по вул. Миколи Лисенко (Бесєдова) в будинку № 62.
Так, згідно з довідкою, виданою ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» від 07.06.2017 року за вих. № 486 (ар.с.13) встановлено, що на квартиру АДРЕСА_3 (Бесєдова) у м. Кам'янське, на підставі довідки ЖБК № 38 від 13.01.1992 року № 62, ОСОБА_5 було видане реєстраційне посвідчення 16.01.1992 року (ар.с.14).
Отже у судовому засіданні встановлено, що вказана квартира була одержана ОСОБА_5 в ЖБК №38, пайовий внесок за цю квартиру становив 5785,63 руб., який ОСОБА_5 сплатив повністю в 1992 році, що підтверджується довідкою, виданою головою ЖБК № 38 від 10.01.1992 року № 12 ОСОБА_7 (ар.с.12). Однак у зв'язку із тим, що за життя ОСОБА_5 не зареєстрував своє право власності на вказану квартиру, позивач вимушений звертатись до суду із даним позовом.
Факт того, що квартира АДРЕСА_5 ОСОБА_5 та що вартість кооперативної двокімнатної квартири в розмірі 5785руб.63коп. була сплачена ним повністю, також підтверджується довідкою голови ЖБК №38 від 17.10.2017р. (ар.с.67).
Таким чином, за положеннями законодавства, ОСОБА_5, який вніс повний розмір пайового внеску до житлового-будівельного кооперативу № 38 за квартиру, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське (м. Дніпродзержинськ), вул. Миколи Лисенко (Бесєдова) АДРЕСА_1, набув право власності на зазначену квартиру.
Відповідно до ст. ст. 328, 331 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 не зареєстрував право власності на квартиру № 59 розташовану в м. Кам'янське (м. Дніпродзержинськ) по вул. Миколи Лисенко (Бесєдова) в будинку № 62, що перешкоджає отриманню свідоцтва про право власності на спадкове майно після його смерті позивачем.
Відповідно до роз'яснень п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
За положеннями ст. 1261 ЦК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Відповідно до ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до положень ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
З матеріалів справи вбачається, що позивач позбавлений можливості реалізувати право на спадкування спірного майна, оскільки державна реєстрація речових прав на вищезазначену квартиру спадкодавцем не була здійснена. За таких обставин, зареєструвати таке право за померлим відповідно до норм чинного законодавства України не вбачається можливим.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Разом з цим в ідповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Слід також зазначити, що згідно з частиною другою статті 214 ЦПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.
При цьому Верховним Судом України у листі «Висновки Верховного Суду України, викладені в постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України, за II півріччя 2013 р.» від 01.02.2014р. роз'яснено, що виникнення права власності на будинки, квартири, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Аналогічне зазначено Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 3.1. листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 р. за № 24-753/0/4-13.
Відповідно до п.5-1 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 18.09.1987р. “Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи” зазначено, що згідно із ст. 15 Закону України "Про власність" член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд - продавати, заповідати, обмінювати, в тому числі на інше жиле приміщення у будинку державного або громадського житлового фонду чи іншого ЖБК, на жилий будинок (частину будинку), що належить громадянину на праві власності і вчиняти відносно неї інші угоди, що не заборонені законом.
Відповідно до ч.3 ст.384 ЦК України, у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.
Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину. Аналогічне зазначено Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 3.1. листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 р. за № 24-753/0/4-13.
22 травня 2017 року позивач з метою оформлення спадкового майна після смерті ОСОБА_5 та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, звернувся до нотаріальної контори з відповідними документами. Того ж дня його сестра ОСОБА_3 подала нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини за законом, яка залишилася після смерті батька - ОСОБА_5, на користь ОСОБА_1, тобто позивача. Також, ОСОБА_4, тобто брат позивача, спадщину від померлого ОСОБА_1 не приймав та з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався. Дані обставини підтверджуються копіями матеріалів спадкової справи №48/2017, яка заведена після семрті ОСОБА_5, померлого 26 грудня 2016 року (ар.с.48-64).
У судовому засіданні також було встановлено, що батько позивача ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою: вул.М.Лисенка (Бесєдова)АДРЕСА_6 та проживав за цією адреасою до момента смерті, яка наступила 26.12.2016 року. Інші особи зареєстровані не були, що підтверджується довідкою з місця пароживання (ар.с.68).
Разом з цим у судовому засіданні було встановлено, що згідно відповіді від 03.07.2017 року за вих. № 211/02-14, виданої приватним нотаріусом Кам'янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське (м. Дніпродзержинськ), вул. Миколи Лисенко (Бесєдова)АДРЕСА_2, яка залишилась після смерті ОСОБА_5, померлого 26 грудня 2016 року, у зв'язку з неможливістю вчинення нотаріальної дії через відсутність правовстановлюючих документів про реєстрацію права власності на квартиру за вищевказаною адресою на ім'я спадкодавця ОСОБА_5 та рекомендовано з метою захисту своїх законних прав для вирішення питань щодо оформлення права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна звернутися до суду з відповідною позовною заявою (ар.с.6).
Надана нотаріусом відповідь про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом унеможливлює оформлення позивачем спадщини у позасудовому порядку.
Враховуючи викладене та обставини справи, відсутність реєстрації права власності на спадкове майно за спадкодавцем, позбавляє нотаріальну контору можливості видати спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину за законом на спірне майно, проте не позбавляє позивача права на спадщину. Оскільки сумніви того, що квартира № 59 розташована в м. Кам'янське (м. Дніпродзержинськ) по вул. Миколи Лисенко (Бесєдова) в будинку № 62 належала спадкодавцеві ОСОБА_5 відсутні, є законні підстави для визнання за позивачем права власності на спадщину у порядку спадкування за законом.
Згідно з ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Оскільки відповідач у справі позов визнав, а також те, що підстав вважати, що визнанням позову будуть порушені чиїсь інтереси, або він суперечить закону, не встановлено, його можна прийняти, та позов задовольнити.
Керуючись ст.ст.10,11, 60, 61, ч.4 ст.174, ч. 2 ст. 197, 213 215, 218, 292, 294 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до житлово-будівельного кооперативу № 38, треті особи: приватний нотаріус Кам'янського міського нотаріального округу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом - задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5, який помер 26 грудня 2016 року, на квартиру, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське (м. Дніпродзержинськ), вул. Миколи Лисенко (Бесєдова)АДРЕСА_7, загальною площею 44,1 кв.м, житловою площею 28,8 кв.м.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І.М. Юрченко