Справа № 171/1682/17
1-кп/171/189/17
24.10.2017 року м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участі секретаря - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченої - ОСОБА_4
потерпілої - ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Апостолове кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.04.2017 р. за № 12017040410000533 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у м. Апостолове, Дніпропетровської області, громадянки України, з середньою освітою, маючу на утриманні одну неповнолітню дитину, не заміжньої, офіційно не працюючої, раніше судимої:
08.06.2012 року Апостолівським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.309 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст..75 КК України від покарання звільнена з іспитовим строком 1 рік;
28.05.2015 року Апостолівським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.185, ст71 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік, згідно ч.1 ст.71 КК України до покарання частково приєднати не відбутий строк за вироком від 08.06.2012 року до відбуття 3 роки 3 місяці позбавлення волі, від відбуття покарання звільнена згідно ст..1 п.»В» Закону України «Про амністію в 2014 року» від 08.04.2014 року.
зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід відносно якої на обирався,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -
19.09.2017р. до суду з Апостолівського відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, з угодою про примирення між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_4 .
Згідно з угодою про примирення від 13.09.2017 р. сторони дійшли згоди про те, що обвинувачена ОСОБА_4 повністю визнає свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, повністю відшкодувала потерпілій завдану шкоду. Між сторонами досягнуто згоду на призначення покарання ОСОБА_4 за ч.2 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки, та на підставі ст. 75 КК України, звільнивши від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік, відповідно до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. При цьому, сторони ознайомлені з наслідками укладання даної угоди, розуміють їх, ознайомлені з наслідками невиконання угоди про примирення та розуміють їх.
В підготовчому судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 та обвинувачена ОСОБА_4 просять затвердити вказану угоду про примирення, прокурор не заперечує проти затвердження даної угоди.
Вирішуючи питання про затвердження угоди, суд встановив, що ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , будучи раніше судимою за вчинення корисливого злочину, маючи не зняту та не погашену судимість, на шлях виправлення не стала та знову вчинила, умисний корисливий злочин за наступних обставин.
20.04.2017 року о 23:00 годині знаходилась в будинку за адресою: АДРЕСА_3 , в котрому мешкає ОСОБА_6 , де ОСОБА_4 побачила мобільний телефон марки «Sony Xperia E5», що належить, співмешканці ОСОБА_6 - ОСОБА_5 , після чого у останньої виник злочинний умисел на таємне викрадення майна, належного ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, користуючись тим, що ОСОБА_6 заснув, переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає, таємно, умисно, із корисливих мотивів, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання ОСОБА_4 шляхом вільного доступу викрала мобільний телефон марки «Sony Xperia E5», вартістю 3443 гривні 99 копійок, який належить ОСОБА_5 , чим завдала останній матеріальної шкоди на вищевказану суму. Після цього, ОСОБА_4 з місця злочину зникла, обернувши викрадене на свою користь.
Суд вважає встановленим та доведеним, що своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 185 КК України.
При цьому, вину у вчиненні даного кримінального правопорушення ОСОБА_4 визнала повністю, щиро кається в скоєному.
З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що у справі зібрано достатньо доказів для обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, а тому визнання нею своєї вини є цілком виправданим.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 185 КК України, згідно з ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, тому укладання угоди між потерпілим та обвинуваченим з їх ініціативи узгоджується з положеннями ч.1, 3 ст.469 КПК України і за своїм змістом вона відповідає вимогам ст. 471 вказаного Кодексу, в тому числі, стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Також судом з'ясовано, що потерпіла ОСОБА_5 цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України.
Суд переконався в тому, що угоду сторонами підписано свідомо, добровільно, без застосування насильства, примусу, погроз або внаслідок обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Умови укладеної угоди відповідають вимогам закону, в тому числі в частині узгодженого покарання, не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін чи інших осіб. З угоди також не вбачається обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань. Матеріальна шкода потерпілій відшкодована в повному обсязі під час досудового розслідування.
Обвинувачена ОСОБА_4 раніше судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, до адміністративної відповідальності не притягувалася.
За вказаних обставин суд вважає можливим затвердити угоду про примирення, ухваливши вирок на підставі угоди з призначенням узгодженої сторонами міри покарання.
Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.
Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави за правилами ч.2 статті 124 КПК України.
Доля речових доказів має бути вирішена в порядку ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 474 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення від 13 вересня 2017 року, укладену між потерпілою ОСОБА_5 і обвинуваченою ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити їй узгоджене сторонами угодою про примирення покарання за даною статтею у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75,76 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку - 1 (одного) року не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї судом обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Іспитовий строк обчислюється відповідно до положень ст. 165 КВК України з моменту проголошення вироку суду.
Речові докази: мобільний телефон «Sony Xperia E5» ІМЕІ № НОМЕР_1 - який переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5 - залишити власнику ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 395 (триста дев'яносто п'ять) гривень 48 копійок в рахунок відшкодування витрат на проведення судово-товарознавчої експертизи № 38/12.1/243 від 10 липня 2017 року НДЕКЦ МВС України в Дніпропетровській області за кримінальним провадженням № 12017040410000533 від 25 квітня 2017 року.
Вирок суду на підставі угоди про примирення може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення відповідно до ч.3 ст. 394 КПК України
- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною 5-7 ст.474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- потерпілим, його представником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладання угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами 6-7 ст.474 КПК України;
- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч.3 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1